РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії в складі:
головуючого – судді
суддів: Притуленко О.В.,
Ломанової Л.О.,
Кустової І.В.,
при секретарі Воронович К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом прокурора Нижньогірського району АР Крим в інтересах Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Нижньогірського районного суду АР Крим від 30 вересня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2010 року прокурор Нижньогірського району АР Крим в інтересах держави в особі Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
У позові зазначив, що 30 жовтня 2008 року державним інспектором з охороні навколишнього природного середовища була проведена перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства та виявлено, що ОСОБА_5 під час здійснення торгової діяльності за адресою: АДРЕСА_1 Нижньогірського району АР Крим допустив пошкодження газону звичайного, шляхом витоптування, загальною площею 169,7 кв.м., а також пошкодження дерева породи «клен», не до ступені припинення росту, чим спричинив державі матеріальну шкоду в розмірі 2077 грн.
Рішенням Нижньогірського районного суду АР Крим від 30 вересня 2010 року позов прокурора задоволений: суд стягнув з ОСОБА_5 на користь Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища шкоду, спричинену порушенням законодавства про охорону оточуючого природного середовища, у сумі 2077 грн., а також судові витрати в сумі 181 грн.
ОСОБА_5 оскаржив рішення в апеляційному порядку; посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
На думку апелянта, суд дійшов помилкового висновку про завдання ним шкоди, оскільки технічною документацією на земельну ділянку площею 0,0368 га, розташовану по АДРЕСА_1, яка була передана Нижньогірською селищною радою в оренду ОСОБА_6 для розміщення літньої площадки для торгівлі продтоварами, підтверджується, що майна держави у вигляді газону і дерева породи клен відповідно до наданих документів не було. Власник земельної ділянки - Нижньогірська селищна ради будь-яких претензій до нього чи ОСОБА_6 з приводу пошкодження газону або дерев – не заявляв; зменшення майнової сфери Нижньогірської селищної ради не відбулося, оскільки на виділеному ОСОБА_6 земельній ділянці майна держави у вигляді газону і дерева породи клен не було.
Судом апеляційної інстанції справа розглянута за відсутності позивача та прокурора на підставі ч.2 ст.305 ЦПК України.
Відповідно до частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.
Задовольняючи позов на підставі ст.1166 ЦК України, суд першої інстанції виходив із доведеності факту спричинення відповідачем майнової шкоди шляхом пошкодження газону та дерева породи «клен».
Такого висновку суд дійшов на підставі: матеріалу про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за пошкодження газону та незаконну вирубку дерева породи «клен»; копії акту вибору та обстеження земельної ділянки від 17 лютого 2008 року, висновку архітектури від 13 березня 2008 року №28, які, на думку суду, підтверджують наявність на земельній ділянці зелених насаджень – дерев; акту перевірки дотримання приватним підприємцем ОСОБА_6 вимог природоохоронного законодавства від 30 жовтня 2008 року, який підписаний відповідачем.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду.
Так, із змісту акту №175 від 30 жовтня 2008 року (а.с.5-6) слідує, що працівниками Управління екологічної інспекції Північно-Кримського регіону під час проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства приватним підприємцем ОСОБА_6 виявлений факт пошкодження не до ступеня припинення росту дерева породи «клен» та газону площею 169,7 кв.м. На підставі адміністративного протоколу №002151 від 30 жовтня 2008 року, складеного за встановленим фактом, ОСОБА_5 притягнутий до адміністративної відповідальності по ст.153 КУпАП; постановою № 2151-028/153 від 31 жовтня 2008 року до нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
В засіданні суду першої інстанції відповідач позов не визнав та пояснив, що згідно технічної документації на земельній ділянці, наданій в оренду ОСОБА_6 для розміщення торгової площадки, дерева породи клен не було, а земельна ділянка, яка визначена як газон, була неблагоустроєною.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції не взяв до уваги та належним чином не перевірив зазначені пояснення відповідача.
Разом з тим, зазначені доводи відповідача підтверджуються дослідженими апеляційним судом в порядку ч.2 ст.303 ЦПК України оригіналами документів, копії яких долучені до позовної заяви та взяти до уваги судом при вирішенні спору.
Так, згідно технічної документації до договору оренди землі від 21 квітня 2008 року, укладеному Нижньогірською селищною радою з ОСОБА_6, останній в оренду для розміщення літньої площадки для торгівлі продтоварами була передана неблагоустроєна земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 площею 0,0368 га, на який (відповідно до схеми) знаходилися зелені насадження у вигляді 7 дерев. На копії схеми, долученої до позову (а.с. 11, зворот) зазначено 8 дерев, одно з яких визначено як дерево породи «клен», зазначене як пошкоджене не до ступеня припинення росту; наявність такого дерева не містить оригінал схеми, на якому визначено лише 7 дерев.
Доказами наявності зелених насаджень до їх знищення можуть бути офіційні документи підприємств та організацій, до компетенції яких віднесено здійснення реєстрації, обліку, догляду зелених насаджень.
Оскільки копія схеми земельної ділянки по АДРЕСА_1, долучена до матеріалів справи (а.с.11, зворот) , не відповідає оригіналу, вона, на думку колегії суддів, не може бути визнана доказом, який обґрунтовує позов. Інших офіційних документів щодо розміщення дерев матеріали справи не містять.
Крім того, як слідує з технічної документації, узгоджуючи план-схему місця розташування земельної ділянки, передбачалося легкознімне покриття земельної ділянки, без накладення асфальтобетону, та встановлення металевої огорожі без кам’яної кладки з навісом для затінку (висновок відділу градобудівництва та архітектури №28 від 13 березня 2008 року – а.с. 11). Земельна ділянка, відповідно до акту вибору та обстеження (копія а.с.10) є неблагоустроєною.
Відповідно до Закону «Про благоустрій населених пунктів», елементами благоустрою є зелені насадження. Як визначено Методичними рекомендаціями щодо обліку зелених насаджень у населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2006 року № 386, газоном вважається певна ділянка однорідної території з дерновим покровом, який створюється посівом і вирощуванням дерноутворювальних трав або дернуванням. На такий об’єкт складається паспорт.
Матеріалами справи не підтверджується, що до складу земельної ділянки по АДРЕСА_1 входить зокрема і газон.
Оскільки при передачі земельної ділянки передбачалося її покриття, доводи позову щодо пошкодження газону шляхом витоптування не можна визнати підтвердженими належними доказами; використовування земельної ділянки з порушенням наведених вище умов матеріали справи не містять.
Постанова державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища № 2151-028/153 від 31 жовтня 2008 року про застосування до відповідача адміністративного стягнення не є безумовним доказом наявності вини відповідача у спричиненні шкоди (у розумінні ч.4 ст.61 ЦПК України), а тому підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами, зібраними у справі.
Враховуючи, що матеріалами справи безспірно не підтверджується пошкодження відповідачем дерева та газону по АДРЕСА_1, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про наявність правових підстав для притягнення ОСОБА_5 до відповідальності за спричинення шкоди на підставі ст.1166 ЦК України.
З урахуванням наведеного оскаржене рішення підлягає скасуванню на підставі п.1ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову в позові.
Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, п.1 ч.1 ст.309, ст.ст. 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.
Рішення Нижньогірського районного суду АР Крим від 30 вересня 2010 року скасувати. Ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову прокурора Нижньогірського району АР Крим в інтересах Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді:
Притуленко О.В. Ломанова Л.О. Кустова І.В.