Справа № 2-967/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем      україни

22 березня 2011   року    Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого                     - судді  Самсонової О.А.

при секретарі           - Красіковій Д.В.,

за участю:

позивача                    - ОСОБА_1,

третьої особи                     –ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини –дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частини заробітку (доходу) відповідача. Позов обґрунтовувала тим, що дитина перебуває на її утриманні, відповідач добровільно допомоги на утримання дитини не надає.

В судовому засіданні позивач позов підтримала, просить шлюб розірвати, миритися не бажає, вважає подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу неможливими. Також пояснила суду, що відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини не надає. Дитина  проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. Тому просила позов задовольнити, шлюб з відповідачем розірвати, та стягнути з нього на її користь аліменти на утримання дитини.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково. Проти розірвання шлюбу не заперечував, миритися не бажає, просить шлюб розірвати, вважає подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу неможливими. Щодо стягнення з нього аліментів, пояснив, що не заперечує надавати кошти на утримання дитини, але має сумніви, що позивач ці гроші витратить на дитину, а не на себе.  Крім того, ним вже двічі перераховувались кошти позивачці.

Після оголошеної судом перерви відповідач в засідання не з’явився, клопотань щодо відкладення розгляду справи суду не подавав.

Третя особа –ОСОБА_2 суду пояснила, що справді на її банківський рахунок відповідач перераховував кошти для позивача, яка є її дочкою. Отримані нею кошти вона всі передала дочці.

Враховуючи наявність достатніх матеріалів про права та правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.

Суд, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони з 28 квітня 2007 року перебувають в зареєстрованому шлюбі, від шлюбу мають дитину –дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

За час спільного проживання між сторонами почали виникати сварки, що призвели до втрати почуттів любові один до одного.

Сторони проживають окремо, подружніх стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть.

Відповідно до ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Враховуючи, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач на розірвання шлюбу згоден, суд приходить до висновку, що сім'я розпалась остаточно, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливі та суперечили б інтересам обох з подружжя. Тому, шлюб необхідно розірвати.

Також судом встановлено, що за час окремого проживання, відповідач позивачу матеріальну допомогу на утримання дитини не надає. Дитина перебуває на утриманні позивача.

При винесенні рішення та визначенні розміру аліментів судом враховано обставини, передбачені ст.182 СК України, а саме стан здоров’я дитини та платника аліментів, матеріальний стан сторін по справі, відсутність на утриманні відповідача інших осіб.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти у розмірі ? частини заробітку (доходу) на утримання малолітньої дитини.

Але, враховуючи, що у січні та лютому 2011 року відповідач перераховував позивачу кошти   на утримання дитини, аліменти необхідно стягнути, починаючи з 01 березня 2011 року, до досягнення дитиною повноліття.

Крім того, з відповідача необхідно стягнути на користь держави державне мито у розмірі 51 грн., від сплати якого звільнений позивач, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу у розмірі 120 грн.

Керуючись ст.ст.209, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Шлюб, зареєстрований 28 квітня 2007 року Центральним відділом реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції, актовий запис №472, між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірвати.

Прізвища сторін після розірвання шлюбу:

його - ОСОБА_3,

її –ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с.Ясенівське м.Ровеньки Луганської області, проходить військову службу та проживає в АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер не встановлений, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частини його заробітку (доходу), але не менше встановленого законом мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01 березня 2011 року, до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 38 грн. 50 коп. на відшкодування понесених судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави державне мито у розмірі 51 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ Київським районним судом м.Полтави в сумі 120 грн.

В частині стягнення аліментів рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду у 10-денний термін з дня його проголошення, а особами, які беруть участь у справі, але були відсутні в судовому засіданні, - у 10-денний термін з дня одержання його копії.

Головуючий                                                                      О.А.Самсонова