Крижопільський районний суд Вінницької області

                            Справа № 2-а-647/11

ПОСТАНОВА

Іменем України

"30" березня 2011 р.                        Крижопільський районний суд

                                                                                Вінницької області

в складі: головуючого-судді: Зарічанський В.  Г.

                    з участю секретаря:Балух О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Крижопіль справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Красноармійського міськвідділу УМВС України, інспектора ДПС взводу ДПС м. Красноармійська прапорщика Галагуз Валентина Валентиновича,   про визнання не чинними протоколу про адмінправопорушення АН1 № 163054 та постанови по справі про адміністративне правопорушення АН № 788563 від 08.09.2010 року.

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Красноармійського міськвідділу УМВС України, інспектора ДПС взводу ДПС м. Красноармійська прапорщика Галагуз Валентина Валентиновича про визнання не чинними протоколу про адмінправопорушення АН1 № 163054 та постанови по справі про адміністративне правопорушення АН № 788563 від 08.09.2010 року.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 08 вересня 2010 року інспектором роти ДПС м. Красноармійська Галагуз В.В. було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 255 грн. за вчинення адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП України.

Про оскаржувану постанову він дізнався тільки із виклику ВДВС Крижопільського РУЮ від 28.01.2011 року, якого отримав 31.01.2011 року, і фактично копію постанови отримав у ВДВС вже після закінчення строку на оскарження постанови, тому вважає, що строк оскарження постанови пропущений з поважних причин, яка не залежала від його волі і підлягає поновленню у відповідності до ст. 289 КУпАП.

В постанові зазначено, що позивач 08.09.2010 р. на 170 км. а/д Запоріжжя-Донецьк, в населеному пункті керував автомобілем та перевищив швидкість на 20 км/год.

Позивач пояснив, що в постанові про накладення адміністративного стягнення не вказано чим вимірювалась швидкість руху його автомобіля. Тільки в протоколі зазначено, що швидкість вимірювалась приладом «Беркут»№ 0601131. Такий прилад не має функції фото-, кінозйомки чи відеозапису. Таким чином, показання приладу не можуть бути належним доказом у справі. Фото-, кінозйомка чи відеозапис не проводились.

Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові відсутні докази належності виміряної швидкості саме його автомобілю. Встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме його автомобіля, неможливо, а за таких умов різниця у кілька секунд може означати, що насправді виміряно швидкість автомобіля, який рухався у кількох десятках метрах від даного автомобіля. Тому позивач у своїй заяві до суду позов підтримав та просив справу розглянути у його відсутність.

Відповідач будучи належно повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з’явився, а тому суд розглянув справу на підставі наявних матеріалів згідно ст. 128 ч. 4 КАС України.

Аналізуючи встановлене по справі, суд вважає позов підлягаючим задоволенню з наступних підстав. В судовому засіданні судом встановлено, що 08 вересня 2010 року інспектором роти ДПС м. Красноармійська Галагуз В.В. було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 255 грн. за вчинення адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП України.

В постанові інспектор зазначив, що ОСОБА_2 08.09.2010 р. на 170 км. а/д Запоріжжя-Донецьк, в населеному пункті керував автомобілем та перевищив швидкість на 20 км/год.

Разом з тим, із пояснень позивача та матеріалів справи видно, що під час руху як попереду так і позаду рухались автомобілі, тобто позивач їхав в суцільному транспортному потоці, тому є підстави стверджувати, що вимірювальним приладом було зафіксовано швидкість іншого автомобіля. Доказів протилежного ні в протоколі, ні в постанові не наведено.

В постанові відсутні вказівки на те, хто саме вимірював швидкість руху автомобіля вказаним приладом. Відповідно до п. 13.2. Інструкції з діяльності підрозділів ДПС Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006 № 1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускається лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників. Інспектор Галагуз В.В. в судове засідання не з’явився і не надав суду таких відомостей та відповідних документів.  

Про оскаржувану постанову позивач дізнався тільки із виклику ВДВС Крижопільського РУЮ від 28 січня 2011 року і фактично копію постанови отримав у ВДВС вже після закінчення строку на оскарження постанови, тому суд вважає, що строк оскарження постанови позивачем пропущений з поважних причин, яка не залежала від його волі і підлягає поновленню у відповідності до ст. 289 КУпАП.  

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Відповідач не надав суду доказів, які б спростовували доводи позивача про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.

Порушення відповідачем порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення (ст. 279 КУпАП) потягло за собою порушення прав позивача, гарантованих ст. 268 КУпАП, зокрема користуватись юридичною допомогою адвоката.   

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 71, 86, 159-163, 167, 185, 186 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити. Постанову інспектора ДПС взводу ДПС м. Красноармійська прапорщика Галагуз Валентина Валентиновича АН № 788563 від 08.09.2010 року в справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 255 гривень за вчинення адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП скасувати як незаконну.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

                    Суддя: