Справа №   2-588/11

У Х В А Л А

03 березня 2011 р.

Ровеньківській міський суд Луганської області

в складі: головуючого судді                                               Жадана О.П.,

                 при секретарі                                                      Погорєловій С.О.,

розглянувши у судовому засіданні м. Ровеньки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди дійсною, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду із дійсним позовом, в якому вказує, що вона вже тривалий час проживає в будинку за адресою АДРЕСА_1, що видно з домової книги на будинок та її паспорту. Власником цього будинку є ОСОБА_2: ? частини будинку належить йому на підставі Договору дарування від 28.12.1996 року, а право власності  на ? частину будинку він набув фактично прийнявши спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3, так як на день його смерті постійно мешкав разом з ним у будинку. В 2009 році він сказав позивачеві, що після нового року буде продавати цей будинок і запропонував їй його купити. Оскільки позивач проживала з двома малолітніми дітьми і свого житла не мала, то погодилась купити будинок за 5000 грн., і 25 квітня 2009 року між ними фактично відбулася угода купівлі-продажу будинку: вона, як покупець, передала відповідачеві гроші за будинок в сумі 5000 грн., а він, як продавець, їх у неї прийняв, написавши про це розписку, і передав позивачеві документи на будинок. При цьому, зі слів позивача, вони домовилися, що до 01 січня 2010 року оформлять здійснену між ними угоду нотаріально. Але, як вважає позивач, після розрахунку за будинок відповідач почав ухилятися від нотаріального посвідчення угоди, висуваючи їй додаткові умови щодо проданого будинку, про які раніше мова не йшла. Позивача дуже непокоїть доля здійсненої між ними угоди, оскільки заплативши гроші за будинок, вона так і не має документа про право власності на нього. Вона вважає, що виконала всі обов’язки покупця при купівлі будинку, а тим самим набула право власності на нього. Зараз вона проживає в будинку разом із сім’єю, сплачує всі комунальні послуги, доглядає за будинком та присадибною ділянкою. Будинок потребує значного ремонту, але ОСОБА_1 не наважується його робити, не маючи на руках документа про право власності на будинок. Зазначені обставини змушують її звертатися з чинним позовом до суду, так як вирішити їх спір добровільно вони з відповідачем невзмозі.

У зв’язку з викладеним, ОСОБА_1 просить суд визнати угоду купівлі-продажу житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, здійснену між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, –дійсною. Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований в Ровеньківському БТІ за ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

В судовому засіданні сторони заявили, що досягли мирової  угоди з даного питання.

Суду був наданий текст мирової угоди, згідно якої:

1. Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з належними до нього господарськими та побутовими будівлями і спорудами, розташований за адресою АДРЕСА_1, зареєстрований в Ровеньківському БТІ за ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

2. Сторони не заявляють вимог про стягнення грошових сум.

3. Сторони не заявляють вимог про стягнення судових витрат.

          4. Сторонам   роз'яснено,  що  у  разі  закриття   провадження  у  справі повторне  звернення   до  суду  з  приводу   спору  між  тими  самими сторонами,  про  той  самий  предмет  і  з  тих  самих  підстав  не  допускається.

Суд вважає за можливе затвердити мирову угоду, оскільки її умови не порушують прав сторін  і не зачіпають інтереси інших громадян і організацій.

Керуючись ст. 205  п. 4  ЦПК України, суд, –

У Х В А Л И В:

Мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 затвердити на наступних умовах:

1. Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1, з належними до нього господарськими і побутовими будівлями та спорудами, зареєстрований в Ровеньківському БТІ за ОСОБА_2 на підставі Договору дарування від 27.12.1996 р. та ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право на спадщину від 26.03.1994 р.

2. Сторони не заявили  один  одному матеріальних претензій відносно  предмета позову  і  відносно  судових  витрат.

          3. Сторонам   роз'яснено,  що  у  разі  закриття   провадження  у  справі повторне  звернення   до  суду  з  приводу   спору  між  тими  самими сторонами,  про  той  самий  предмет  і  з  тих  самих  підстав  не  допускається.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди дійсною –закрити.

Апеляційна  скарга  на  ухвалу   суду може бути подана протягом  п’яти   днів  з дня її проголошення.

Суддя                                                                                                                       О.П. Жадан