Справа №  2-225/11

У К Р А Ї Н А

АРЦИЗЬКИЙ  РАЙОННИЙ  СУД  ОДЕСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

________________________________________________________________________________

ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ

Іменем    України

30 березня 2011 року                                                                                 м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області в складі головуючого судді Крикуна М.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою представника за довіреністю Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»Янсона Євгена Валерійовича до ОСОБА_2  звернення стягнення на заставлене майно,

встановив:

13.10.2010р. представник за довіреністю ПАТ КБ «ПриватБанк»Янсон Є.В. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, в якій просить звернути стягнення на предмет застави –автомобіль марки «Nissan», моделі «Maxima», 2001 року випуску, № кузова/шасі  НОМЕР_1, реєстраційний державний номерний знак НОМЕР_2, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № OD30AE08701642 від 09.11.2006р. шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання Заставодержателем договору купівлі-продажу Предмету застави від імені Заставодавця, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, а також стягнути з відповідача судові витрати, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № OD30AE08701642 від 09.11.2006 р. відповідач ОСОБА_2 09.11.2006р. отримав кредит у розмірі 24 702 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 7,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 08.11.2011р. Однак, в порушення чинного законодавства та умов договору відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконує, у зв’язку з чим станом на 10.06.2010р. допустив заборгованість на загальну суму  18 917,66 доларів США, яка складається із заборгованості за кредитом у сумі 13 900,17 долар США; заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 2 502,58 доларів США; заборгованості по комісії за користування кредитом у сумі 717,60 доларів США; пені за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором у сумі 836,31 доларів США; а також штрафів відповідно до умов кредитного договору в сумі 63,16 доларів США (фіксована частина) та в сумі 897,83 доларів США (процентна складова). Крім того, представник позивача також зазначає, що в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем був укладений договір застави № OD30AE08701642/A від 09.11.2006 р., відповідно до умов якого відповідач надав в заставу вищезазначений автомобіль. Таким чином, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань, позивач і просить у відповідності до чинного законодавства та умов кредитного договору та договору застави звернути стягнення на зазначений автомобіль.

В судове засідання сторони не з’явились.

10.01.2011 року від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, згідно якій він позовні вимоги підтримує в повному обсязі, у випадку неявки відповідача просив суд винести заочне рішення.

Відповідач в судове засідання повторно не з’явився (викликався на 27.01.2011р. та 30.03.2011р.). Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення судових повісток про виклик до суду. Про причину своєї неявки відповідач суд не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав. В зв’язку з повторною неявкою в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч. 4 ст. 169, ч. 1 ст. 224 ЦПК України.

В зв’язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає положенням ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Суд, перевірив матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно з умовами кредитного договору № OD30AE08701642 від 09.11.2006 р. (далі Договір), укладеного між закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк», найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»(далі –Банк), в особі керуючого відділенням № 30 філії «Южне головне регіональне управління»«ПриватБанк»(далі Банк), з однієї сторони, та ОСОБА_2 (далі Позичальник), з іншої сторони, Банк зобов’язується надати Позичальникові кредитні кошти у вигляді не поновлювальної кредитної лінії (далі –Кредит) на строк з 09.11.2006р. по 08.11.2011р. у розмірі 24 702 доларів США, на умовах, передбачених у даному Договорі, а Позичальник зобов’язується повернути отриманий кредит і сплатити відсотки у встановлені даним Договором терміни, а також виконати інші зобов’язання згідно з Договором у повному обсязі.

Ч. 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Однак, всупереч умовам Договору та вимог чинного законодавства відповідач ОСОБА_2 належним чином свої зобов’язання по поверненню кредиту не виконав та не здійснив повернення кредиту у встановлені Договором строки у повному обсязі.

Крім того, відповідно до п. 4.1. Договору при порушенні Позичальником будь-якого із зобов’язань, передбачених цим Договором, Банк має право нарахувати, а Позичальник зобов’язується сплатити пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 грн. за кожний день прострочення.   

Згідно п. 1.3. Договору забезпеченням виконання зобов’язань за даним Договором виступає автомобіль марки Maxima», 2001 р. в., реєстраційний номер НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_1.   

Так, відповідно до зазначеного належним чином у відповідності до ст. 584 ЦК України, ст. 12 ЗУ «Про заставу»від 02.10.1992 р. №2654-XII укладеного договору застави рухомого майна у забезпечення виконання відповідачем своїх зобов’язань по зазначеному кредитному договору відповідач ОСОБА_2 надав у заставу транспортний засіб –автомобіль марки », моделі «Maxima», 2001 року випуску, № кузова/шасі НОМЕР_1, реєстраційний державний номерний знак НОМЕР_2.

Відповідно до ухвали Арцизького районного суду Одеської області про забезпечення позову від 08.11.2010р., вилучено та передано у заклад (володіння) на відповідальне зберігання ПАТ КБ «ПриватБанк»автомобіль марки «Nissan», моделі «Maxima», 2001 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_1, реєстраційний державний номерний знак НОМЕР_2,зареєстрований в РЕВ 1-го МРВ ДАІ ГУМВС України в Одеській області, що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2

Згідно розрахункам, наданим позивачем, які перевірені судом, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на 10.06.2010р. становить 18 917,66 доларів США, яка складається із заборгованості за кредитом у сумі 13 900,17 долар США; заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 2 502,58 доларів США; заборгованості по комісії за користування кредитом у сумі 717,60 доларів США; пені за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором у сумі 836,31 доларів США; а також штрафів відповідно до умов кредитного договору в сумі 63,16 доларів США (фіксована частина) та в сумі 897,83 доларів США (процентна складова), що за курсом Національного Банку України відповідно до його службового розпорядження від 11.06.2010р. № 417/219 «Про офіційний курс гривні до іноземних валют»станом на 11.06.2010р. (виходячи з розрахунку 791,58 грн. за 100 доларів США) загальна сума боргу становить 149 748,41 грн.   

Статтею 19 ЗУ «Про заставу»передбачено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, –неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.   

Згідно ч. 1 ст. 589 ЦК України, ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про заставу»у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.   

А ч. 1 ст. 590 ЦК України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 2 зазначеної статті заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.   

Таким чином, враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов’язання у повному обсязі у встановлені строки щодо повернення суми кредиту та інших платежів відповідно до кредитного договору № OD30AE08701642 від 09.11.2006р., а також те, що виконання зобов’язань за цим кредитним договором забезпечено заставою, то у відповідності до вищезазначених норм законодавства позивач набув право звернення стягнення на предмет застави.   

Суд також приймає до уваги і ту обставину, що відповідач частково виконав свої зобов’язання по поверненню суми кредиту та по сплаті належних позивачеві коштів, що випливає із самого кредитного договору та розрахунку заборгованості, наданого позивачем.   

Однак, відповідно до ч. 4 ст. 590 ЦК України, ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про заставу»у разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі.   

Частиною 1 ст. 591 ЦК України, ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про заставу»передбачено, що реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.   

Пунктами 23 –24 договору застави рухомого майна передбачено, що звернення стягнення на предмет застави за вибором Заставодержателя здійснюється з додержанням встановленого чинним законодавством порядку будь-яким із способів, зокрема, через прилюдні торги, в тому числі з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені Заставодавця; через аукціон; через комісійні магазини; через біржу; шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю, в тому числі з правом укладання Заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені Заставодавця; іншими незабороненим чинним законодавством способом.   

Таким чином, приймаючи до уваги, що договором застави передбачена можливість здійснення звернення стягнення на предмет застави Заставодержателем за його вибором, у тому числі, і шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю, в тому числі з правом укладання Заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені Заставодавця, а також те, що позивач наполягає на застосування саме цього способу звернення стягнення, передбаченого договором застави, то в силу вищенаведених ч. 1 ст. 591 ЦК України, ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про заставу», звернення стягнення має бути здійсненне саме цим способом.      

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову Банку про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.   

Відповідно до ст. 88 ЦПК України вимоги позивача щодо відшкодування судових витрат підлягають задоволенню, оскільки його позов задоволено та понесені витрати підтверджені квитанціями.

Керуючись ст. ст. 525, 549, 550, 572, 575, 584, 589 –591, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 19 –21 Закону України «Про заставу»від 02 жовтня 1992 р. №2654-XII, ст. ст. 25, 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18.11.2003р. №1255-ІV,

ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214 –215, 224 ЦПК України, суд —

вирішив:

 Позовну заяву представника за довіреністю Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» Янсона Євгена Валерійовича задовольнити повністю.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № OD30AE08701642 від 09.11.2006р. в сумі 149 748,40 грн., що еквівалентно за офіційним курсом НБУ 18 917,66 доларам США, звернути стягнення на автомобіль марки «Nissan», моделі «Maxima», 2001 року випуску, № кузова/шасі НОМЕР_1, реєстраційний державний номерний знак НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_2, шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» договору купівлі-продажу вказаного автомобіля від імені його власника, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (рах. № 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 497,48 грн. та по сплаті витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень, а всього стягнути 1 617,48 грн.    

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи,  які брали  участь  у справі,  але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя

Арцизького районного суду                                                                       М.П. Крикун