Справа № 2-252\2007рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2007 року Миронівський районний суд Київської області

в складі:   головуючого - судді Пархоменко В.М.  при секретарі - Овчаренко B.C.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Миронівці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

В квітні 2007 року позивач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу з відповідачкою посилаючись на те, що шлюбні відносини між ними не склались із-за протилежності поглядів на сімейно-шлюбні відносини, що призвело до втрати почуття поваги та кохання до відповідачки. Внаслідок цього в серпні 2006 року вони остаточно припинили шлюбні відносини, спільне господарство не ведуть спору з приводу спільного майна між ними немає. Він створив іншу сім»ю, а тому примирення між ними неможливе. Придбане під час шлюбу майно вони поділять добровільно не заперечує проти проживання дітей з відповідачкою, між ними досягнута домовленість про взаємне виховання та їх утримання.

В попередньому судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав і просить шлюб розірвати, посилаючись на обставини, викладені позовній заяві визначити місце проживання дітей з відповідачкою.

Відповідачка в судове засідання не з»явилась, подала до суду заяву, в якій просить справу розглянути в її відсутності позов визнала повністю протирозірвання шлюбу не заперечує.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4  ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку.встановленому  ст. 174 цього Кодексу. Згідно ч.4  ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 15 серпня 1992 року, від якого мають дочок ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з матір»ю та знаходяться на її утриманні.

З серпня 2006 року із-за несумісності характерів сторони остаточно припинили шлюбно-сімейні відносини, подружніх стосунків не підтримують, мають окремий бюджет, спільним побутом не пов'язані. Позивач створив іншу сім»ю, а тому сторони прийшли до висновку про неможливість спільного проживання та примирення. Спору з приводу поділу майна між ними немає, домовленість про взаємне виховання та утримання дітей досягнута.

За таких обставин, суд вважає, що сім'я розпалась остаточно подальше спільне життя подружжя суперечило б їх інтересам.

За взаємною згодою сторін діти залишаються проживати з матір'ю.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу позивача слід звільнити від сплати судового збору на підставі  ст. 4 п.18 Закону України «Про державне мито»,  відповідачку від сплати судового збору звільнити, оскільки на її утриманні залишаються неповнолітні діти.

2

На підставі  ст.  ст.  105, 110, 112 СК України, керуючись  ст.  ст. 130, 174 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.   Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.зареєстрований  15.08.1992 року в відділі ЗАГСу Миронівського райвиконкому. Київської області,  актовий запис №74

Визначити місце проживання дочок ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 Та ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_2 з матір'ю ОСОБА_2.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу сторони від судових витрат звільнити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 cm.295 ЦПК України.