Справа № 2-191 2007 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2007 року м. Миронівка
Миронівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді -------------- Биби D.B.
при секретарі --------------- Бойко О.П.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності на 1\2 квартири.
ВСТАНОВИВ:
До суду звернулась позивач мотивуючи свої вимоги тим, що 27 лютого 2007 року між нею та позивачем було розірвано шлюб. Після розірвання шлюбу вони проживають з відповідачем в квартирі за АДРЕСА_1. Квартира має одну кімнату загальна площа квартири
становить 31.3 кв м. Квартира придбана ними за їхні спільні кошти. Кожному з них належить на праві власності 1\2 кваритири. Після розлучення відповідача створює для неї та неповнолітньої дитини мови при яких неможливе спільне проживання. Застосовує фізичну силу, палить цигарки , відключив телефон.
Відповідач має окрему квартиру в цьому населеному пункті проте не прожиаває у вказаній квартирі.
Вважає, що оскільки спільне проживання у вказаній квартирі неможливе та просить припинини право власності відповідача на 1\2 частки квартири за АДРЕСА_1 та визнатиза нею право власності на вказану частку квартири.
В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги посилається на обставини викладені в позовній заяві просить суд задовольнити позов.
В судовому засіданні відпоаідач позовні вимоги не визнав та пояснив, що дійсно проживав з позивачкою в шлюбі, який на даний час розірвано. На даний час вони проживаютьв в квартирі, яка придбана ним в під час шлюбу за спільні кошти, він та позивачка є співласниками кваритири в рівних долях. Дійсно він отримав квартиру с.
Центральному Київської області проте не може проживати у вказаній квартирі оскільки дана квартира непридатна для проживання, крім того вказана кваритра є службовою, і він в будь який час може бути виселений з казаної квартири. Просить відмовити в позові.
Заслухавши позивача , відповідача вивчивши матеріали справи суд приходить висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Так згідно п.1 ст. 316 ЦК України право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до п.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно п.1 ст. 32.8 Право власності набувається на підставах, що не
2
заборонені законом, зокрема іх правочинів.
Відповідно до п.п.1, 3 ст. 334 ЦК України Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором , який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Згідно ' ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним , мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення , яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право користування цим житлом у разі відсутностічлена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до п.п.1, 3 ст. 2 Закону України " Пр власність" право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування та розпорядження майном. . Кожен громадянин в Україні має право володіти, користуватись і розпоряджатись належним йому майном.
Як встановлено в судовому засіданні сторони проживали в зареєстрованому шлюбі, який розірвано 21 лютого 2007 року , що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу актовий запис № 12. Під проживання в шлюбі сторони придбали квартиру за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується сторонами та копією договору купівлі продажу . Як вбачається з копії договору купівлі продажу , копії витягу реєЬтрації прав власності на нерухому майно сторони є власниками 1\2 частки вищевказаної квартири, та проживають в ній. Вказана квартира є однокімнатною порядок користування квартирою не встановлений. На даний час між сторонами виникли неприязні стосунки, що підтверджується
сторонами, а також довідкою Миронівського РВГУ з якої вбачається, що відповідач своєю поведінкою змусив позивачку звертатись до правохоронних органів.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач, є співвласником квартири, постійно в ній проживає, позивачем не додано доказів, що відповідач має інше житло на праві приватної власності, а тому на думку суду власник не може бути примусово позбавлений свого права власності на житло.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 316, 319, 405 ЦК України, п.п.1.3 ст 2 закону україни « Про власність» ст. ст. 10 58, 59, 60, 212.213.214, 215, ЦПК України суд,
ВИРІШИВ:
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності на 1\2 квартири відмовити
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо її не було подано. Якщо було цодано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк після подання заяви, рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначеного терміну.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд Київської області протягом двадцяти днів після подання заяви про його апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у десятиденний строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.