Справа № 2 –2439/2011

РІШЕННЯ

(заочне)

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

27 січня 2011 року Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

Головуючого судді                               –                    Бібіка М.М.,

при секретарі                                         –                    Лобовій Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання та використання кредитних карток з дозволеним лімітом,

ВСТАНОВИВ:

18 червня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання та використання кредитних карток з дозволеним лімітом. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 28 березня 2007 року між ним та ОСОБА_2  був укладений договір про надання та використання кредитних карток з дозволеним лімітом № НОМЕР_2, згідно з яким позивач надав відповідачеві кредитну картку «Visa »з кредитним лімітом  6 500 гривень 00 копійок, строком дії до 28 лютого 2009 року. Відповідач зобов’язався своєчасно повертати кредит, нараховані відсотки та комісію у відповідності із графіком. Дотепер відповідач свої обов’язки виконує неналежно, що явилося причиною звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача станом на 18 червня 2010 р. заборгованості в сумі 6 232 гривні 28 копійок з урахуванням відсотків, інфляції заборгованості та трьох відсотків річних, а також судових витрат (а.с. а.с. 4 –6).

Представник позивача у судове засідання не з’явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Відповідно до вказаної заяви, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з’явився про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином через офіційні засоби масової інформація, а саме: газету «Урядовий Кур’єр №217 від 19.11.2010 року»причини неявки до суду не повідомив, тому суд відповідно до ст.ст. 224, 225 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача, вважає можливим провести заочний розгляд справи. (а.с. а.с. 73-74).

Суд розглядає справу, у відповідності до ч.2 ст. 197 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом було встановлено, що 28 березня 2007 року  між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір про надання та використання кредитних карток з дозволеним лімітом № НОМЕР_2, згідно з яким позивач надав відповідачеві кредитну картку «Visa»з кредитним лімітом  6 500 гривень 00 копійок, строком дії до 28 лютого 2009 року (а.с. а.с. 40 –42).

Того ж дня відповідач фактично отримав кредитну картку з кредитним лімітом 6 500 гривень 00 копійок (а.с. 49).

Дотепер відповідач не виконує свої зобов’язання з повернення кредиту та відсотків за ним, й у нього перед позивачем утворилася заборгованість станом на 18 червня 2010 року в сумі 6 232 гривні 28 копійок з урахуванням відсотків, інфляції заборгованості та трьох відсотків річних, відповідно до доданих позивачем розрахунків, а саме:

-          сума несплаченої частки кредиту –5 278 гривень 57 копійок;

-          заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитними коштами –499 гривень 64 копійок;

-          сума інфляції заборгованості за користування кредитними коштами –222 гривні 36 копійок;

-          три відсотки річних за несвоєчасну сплату кредиту –64 гривні 84 копійки;

-          сума інфляції заборгованості за несвоєчасну сплату відсотків –132 гривні 21 копійку;

-          три відсотки річних за несвоєчасну сплату нарахованих відсотків –34 гривні 65 копійок.

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України 2003 року, а також договором про надання та використання кредитних карток з дозволеним лімітом № НОМЕР_2 від 28 березня 2007 року.

В силу п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори й інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

За кредитним договором позивач передав ОСОБА_2 певні грошові кошти, про що свідчать матеріали справи, отже, вказаний правочин, у розумінні ст. 1054 ЦК України, було укладено.

В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Ураховуючи той факт, що відповідач дотепер не виконує свої обов’язки з повернення кредиту та відсотків за ним, таке невиконання (неналежне виконання) є порушенням його зобов’язань у розумінні наведеної норми.

Зважаючи на те, що ОСОБА_2 не виконує свої обов’язки за кредитним договором, що полягає у фактичному припиненні сплати за ним, суд вважає правильним звернення до суду з позовом про стягнення кредитних коштів.

В силу ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися потрібним чином згідно з умовами договору та вимогами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог –за звичаями ділового обороту або інших вимог, які звичайно пред’являються.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що позов необхідно задовольнити, а саме стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість яка утворилася станом на 18 червня 2010 року за укладеним договором про надання та використання кредитних карток з дозволеним лімітом з урахуванням відсотків, інфляції заборгованості та трьох відсотків річних в сумі  6 232 гривні 28 копійок.

Крім того, у порядку ч.3 ст. 79, ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача також слід стягнути витрати повязані з публікацією у пресі оголошення про виклик відповідача в  сумі 840 гривень 00 копійок, судовий збір в сумі 62 гривні 32 копійки, витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень 00 копійок.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 526, 610, 611, 625, 1054, 1055 Цивільного кодексу України 2003 року, ст. ст. 4 –8, 10, 11, 18, 57 – 60, 79, 81, 88, 197, 208, 209, 212 –215, 218, 224, 225 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання та використання кредитних карток з дозволеним лімітом –задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро»(ЄДРПОУ 14352406)  заборгованість за договором про надання та використання кредитних карток з дозволеним лімітом № НОМЕР_2 від 28 березня 2007 року в сумі 6 232 гривні 28 копійок, витрати пов’язані з публікацією у пресі оголошення про виклик відповідачів в сумі 840 гривень 00 копійок, судовий збір в сумі 62 гривні 32 копійки, витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень 00 копійок, разом – 7 254 гривні 60 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання у десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Головуючий суддя                                                                                                     М.М. Бібік