Справа № 2а-904-11

Постанова

іменем України

           01  квітня    2011 року суддя Сватівського районного суду Луганської області Гашинська О.А.  ,   розглянувши у порядку скороченого провадження  матеріали адміністративної справи  за адміністративним позовом   ОСОБА_1               до   Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області  про  стягнення щомісячного  підвищення до пенсії як дитині  війни ,  

ВСТАНОВИВ:

             Позивач  ОСОБА_1    звернулась         до суду  з даним  позовом  до управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області, в якому просить   суд      поновити  строк  звернення до суду за захистом її порушеного права відповідачем , як  пропущений з поважних причин та  зобов’язати    відповідача  виплати щомісячне  підвищення до пенсії   у розмірі  30%  від мінімальної пенсії за віком , прирівняної до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили  працездатність  з 01.01.    2009 року.                

         В обгрунтування позовних вимог в позові  позивач зазначила, що  у відповідності до ст.1 Закону України „Про  соціальний  захист дітей  війни” від 18.11.2004 р. вона  має статус  дитини війни. Згідно зі ст.6 даного Закону їй    повинне  виплачуватись щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30%  мінімальної пенсії за віком. Але з  2009  рр. їй     таке підвищення виплачено  не в повному  розмірі. Отже   відповідачем  в порушення вимог ст.ст.  22 , 92, Конституції України, ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. і від 22.05.2008 р.,  не  проведено їй       відповідні  виплати   у вказаному   розмірі, тому невиплата їй      відповідачем підвищення  до пенсії  в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком  , передбаченої статтею  6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни „ , є протиправною і такою , що суперечить Конституції та  законам України.  Відповідно до ст..99 КАС  України встановлюється шестимісячний термін звернення  до суду  за захистом порушеного права, який обчислюється з дня, коли особа дізналась  про  порушення свого  права.  Про  порушення права їй стало відомо  лише після  детального висвітлення  цієї інформації в засобах  масової інформації. Тому , у зв’язку  з  похилим  віком , слабким   здоров’ям , постійними хворобами,  а також правовою  необізнаністю вона не мала можливості  звернутися  до суду для захисту своїх порушених прав  раніше ,  тому  просить   поновити пропущений  строк  звернення до суду  за захистом порушених прав та  зобов’язати    відповідача  виплати щомісячне  підвищення до пенсії   у розмірі  30%  від мінімальної пенсії за віком , прирівняної до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили  працездатність  з 01.01. 2009 року, справу просить суд   розглянути без її участі.

          24.03. 2011 року відповідач надав суду заперечення проти позову, в яких зазначив, що  позов не визнає. Підвищення пенсій за 2006-2007 роки  дітям війни можливо провести  лише після  прийняття відповідного законодавчого акту.  Крім того, в 2008 р. після винесення Конституційним Судом України рішення  22 травня 2008 р № 10рп/2008  підвищення  дітям війни  до пенсії  або  щомісячного  довічного грошового утримання  чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії,  повинно  проводитись відповідно до постанови КМУ №530 від 28.05.2008 р. в розмірі :з 22 травня –48,10 грн., з 1 липня –48,20 грн. та з 1 жовтня –49,80 грн. У 2009 -2010 роках  виплата  дітям війни проводиться також  згідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 р.   Відповідно до ст.99 КАС України кожній особі встановлюється шестимісячний термін для звернення за порушеним правом до суду. Позивач у зазначений термін до суду не звернувся. Управління  на застосуванні строку позовної давності наполягає. Перерахунок підвищення до пенсії на майбутнє  не є можливим , оскільки право пенсіонера в майбутньому не порушене.  Просить у задоволенні позову відмовити за безпідставністю ( а.с.8).

         Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, суд вважає, що у справі достатньо підстав для прийняття рішення і що даний позов підлягає  задоволенню в зв’язку з наступним:

-з матеріалів справи вбачається, що  позивач є пенсіонером , отримує  пенсію за  віком  та має  правовий статус „дитини війни” , що  підтверджується пенсійним посвідченням    серії НОМЕР_1( а.с.4) .   

15.03.2011 р. позивач звернулась      до відповідача  з заявою  про  виплату доплати як „дитині   війни” .Листом від 15.03.2011 р.   відповідачем їй    було відмовлено  у підвищенні пенсії ( а.с.5).

Згідно із ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок —20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до ст. 46 Закону України „Про загальнообов”язкове пенсійне страхування” передбачено, що  нараховані суми пенсії,  на  виплату  яких  пенсіонер  мав право,  але  не отримав своєчасно з власної вини,  виплачуються за минулий час,  але не більше ніж за три роки до  дня  звернення  за отриманням  пенсії.  Нараховані суми пенсії,  не отримані  з  вини  органу,  що призначає  і  виплачує  пенсію,  виплачуються  за  минулий час без обмеження будь-яким  строком.

Як  передбачає  ч.3 ст.22 Конституції України , при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.  Відповідно до ч.2 ст.87 Закону України «Про  пенсійне забезпечення», суми пенсії , не  одержані  своєчасно з вини органу, що призначає або  виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без  обмеження будь-яким строком.  Таким чином, суд  не вважає, що  ст..87 Закону України  «Про пенсійне забезпечення « суперечить нормам  Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування » і що позивачем пропущений строк для звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30  відсотків мінімальної пенсії за віком.

Дію  даної  статті   на 2006  рік було зупинено Законом України від 20 грудня 2005 року № 3235-4 „Про  Державний бюджет України на 2006 рік”.  Зупинення дії нормативного   акту  не дає права  на його застосування..  

Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»від 19 грудня 2006 р., що набрав чинності з 1 січня 2007 р. (із змінами від 15  березня 2007 р.), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність - з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня - 406 грн. Крім цього цією статтею передбачено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого ч. 1 ст. 28  Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»з 1 жовтня 2007 р. застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений п. 5 ч. 1  цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410,06 грн., 415,11 грн.

Статею 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік»дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»була зупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення стаггі 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»визнанні такими, що не відповідають Конституції України.

Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Однак, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»визнані такими, що не відповідають Конституції України. На підставі  цього Рішення  втратила чинність нова  редакція статті  6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, внаслідок чого відновлена попередня редакція закону, яка   діє по цей  час.  

Статтею 147 Конституції України передбачено, що єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України. Лише Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Отже, виходячи з заявлених позивачем  вимог ,   на підставі вище викладеного ,   позивач  має право на  здійснення їй      відповідачем  нарахування та виплату підвищення до пенсії після винесення Конституційним Судом рішення   № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року  - з 01 січня 2009 р. , і на час  дії   Закону.

           28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №530  „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”,  відповідно до пункту 8 якої встановлено , що дітям  війни до пенсії або  щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що  виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах : з 22 травня -48, 10 гривні , з 1 липня -48, 20 та з 1 жовтня -49, 80 гривні. Таким  чином, підвищення  позивачу, як динині війни , відповідачем  виплачується  відповідно до зазначеної постанови , а не Закону , про що  зазначено  в  наданих суду запереченнях відповідачем ( а.с.8). Керуючись загальними засадами пріоритету законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні цього спору належить застосовувати вимоги Закону України «Про соціальний захист  дітей війни”, тому відповідно до вимог ст.92 Конституції України, суд не приймає до уваги розмір допомоги встановлений ст.8 Постанови Кабінету Міністрів № 530 від 28.05.2008 року.

Згідно ч.1 ст. 256 КАС України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, підлягають негайному виконанню.

                                          Керуючись ст. ст. 2, 17, 18,  158-163, 183-2 , 186  КАС України,-

ПОСТАНОВИВ:

                        Позовні вимоги ОСОБА_1             задовольнити .

                 Зобов”язати Управління Пенсійного фонду  України  в Сватівському районі Луганської області здійснити підвищення до пенсії , як дитині війни , ОСОБА_1                    у розмірі 30 %  мінімальної пенсії за віком  з 01 січня 2009р     з урахуванням  здійснених виплат.                     

                      Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Сватівський районний суд.

Апеляційна скарга  на постанову суду  може бути подана  протягом  десяти днів  з дня  отримання копії постанови.

Суддя                                                                 О.А.Гашинська