Справа № 22-ц-357/2011
Категорія 45
Головуючий у 1 інстанції Ничик Н.А.
Суддя-доповідач Фединяк В.Д.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Фединяка В.Д.
суддів: Томин О.О., Шишка А.І.
секретаря Сідорука А.О.
з участю ОСОБА_2 та ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Городенківського районного суду від 20 грудня 2010 року, -
В С Т А Н О В И В :
У вересні 2009 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та повернення 32 кв.м. самовільно зайнятої земельної ділянки по АДРЕСА_1, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачка 5 вересня 2008 року переставила огорожу між земельними ділянками сторін у наслідок чого самовільно зайняла 1 м. шириною та 32 м. довжиною належної їй земельної ділянки.
До початку розгляду справи ОСОБА_3 подала суду зустрічний позов до ОСОБА_2 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та усунення перешкод у користуванні нею, посилаючись на те, після прийняття спадщини у 2002 році відповідачка не погоджується з встановленою огорожею ще за життя спадкодавця як межею між земельними ділянками, самовільно перемістила цю межу менш як на один метр від її будинку позбавивши її доступу до обслуговування цього будинку. Крім цього, позивачка зазначала, що відповідачка побудувала літню кухню менше як на метр від межі її земельної ділянки у наслідок чого під час опадів вода стікає на її подвір’я.
_______________________________________________________________________________ Справа №22-ц-357/2011 Головуючий у 1інст. Ничик Г.І.
Категорія 45 Доповідач-суддя Фединяк В.Д.
Рішенням Городенківського районного суду від 20 грудня 2010 року ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позову.
Цим же рішенням позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_2 провести реконструкцію накриття даху довжиною 6,85 м, що знаходиться на межі між господарствами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у АДРЕСА_1 шляхом встановлення нахилу накриття даху в сторону господарства ОСОБА_2.
В решті вимог ОСОБА_3 щодо проведення реконструкції господарської будівлі літньої кухні та демонтування і перенесенні збірника для гною та сміття, розміщеного біля господарства ОСОБА_2 - відмовити.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового про задоволення її позову в повному обсязі і відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позову, вказуючи на те, що суд неповно з’ясував обставини справи, дав неправильну оцінку поданим нею доказам у підтвердження позову, тому ухвалив помилкове рішення.
У судовому засіданні ОСОБА_2 підтримала доводи апеляційної скарги, просить цю скаргу задовольнити.
ОСОБА_3 заперечила щодо задоволення апеляційної скарги і вважає рішення суду законним і обґрунтованим.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову ОСОБА_2 у задоволенні позову та задовольняючи частково позов ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що межовими знаками між господарствами сторін служать господарські споруди встановлені їх власниками, які ОСОБА_3 не порушила. Разом з тим, ОСОБА_2 з допущенням норм і правил перекрила дах господарської споруди внаслідок чого дощові води стікають на земельну ділянку ОСОБА_3 і завдають їй шкоди.
Висновок суду відповідає вимогам закону і матеріалам справи.
Згідно ч.1ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни набувають право власності на земельну ділянку із земель комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування.
Стаття 118 ЗК України встановлює, що громадяни, зацікавлені в одержані безоплатно у власність земельної ділянки із земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, подають заяву до відповідної сільської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Сіська рада розглядає заяву і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення. Після розробки проекту відведення земельної ділянки організацією, яка має відповідний дозвіл на виконання цих видів робіт, та погодження його з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини, проект відведення земельної ділянки подається на розгляд сіської ради, яка розглядає його та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.
Право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документу, що посвідчує це право, та його державної реєстрації (ст. 125 ЗК України). Таким документом на підставі ч. 1 ст. 126 ЗК України є державний акт на право власності на земельну ділянку.
З матеріалів справи вбачається, що сторони користуються земельними ділянками по АДРЕСА_1, які є суміжними. Зазначені обставини визнаються сторонами і відповідно ч.1 ст.61 ЦПК України не підлягають доказуванню.
Судом встановлено, що рішенням сесії Незвиської сільської ради від 31 грудня 1993 року передано ОСОБА_5, спадкоємцем майна якого є ОСОБА_2 0,25 га земельної ділянки для будівництва і обслуговування будинку та ОСОБА_6 0,10 га земельної ділянки для будівництва і обслуговування будинку. Даний факт підтверджується копією зазначеного рішення (а.с.44,56).
Також встановлено, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не звертались до сільської ради про відведення в натурі переданих у приватну власність земельних ділянок, встановлення меж цих земельних ділянок і видачу державних актів на право власності на земельні ділянки, що не заперечується сторонами.
За таких обставин відповідно ст. ст.125 126 ЗК України суд першої інстанції прийшов до правильного висновку відмовивши ОСОБА_2 у задоволенні позову, оскільки нею не доведено у судовому засіданні про зайняття відповідачкою 32 кв.м. земельної ділянки, так як межі суміжного користування сторонами земельними ділянками не встановлено.
Згідно ч.ч. 1,2 ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).
Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).
У зв’язку з цим, правильним є також висновок суду, яким зобов'язано ОСОБА_2 провести реконструкцію накриття даху довжиною 6,85 м, що знаходиться на межі між господарствами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у АДРЕСА_1 шляхом встановлення нахилу накриття даху в сторону господарства ОСОБА_2, так як не усунення зазначених недоліків порушує право ОСОБА_3 на використання за належністю земельної ділянки та суперечить правилам добросусідства.
Суд відхиляє доводи апеляційної скарги, оскільки ці доводи не спростовують правильності висновків суду викладених в оскаржуваному рішенні, тому не можуть бути підставою для скасування по суті правильного рішення суду лише з одних формальних міркувань.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає оскаржуване рішення суду по суті правильним і таким, що ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстав для скасування цього рішення, за доводами апеляційної скарги не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307,308,313-315,317 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити. Рішення Городенківського районного суду від 20 грудня 2010 року в даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з часу набрання законної сили.
Головуючий-суддя В.Д. Фединяк
Судді: О.О. Томин
А.І. Шишко