Судове рішення #14235501

Справа №  22-ц-251/2011  

Категорія  20  

Головуючий у 1 інстанції  Горейко М,.Д.  

Суддя-доповідач  Фединяк В.Д.  

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2011 року                                                                  м. Івано-Франківськ

Колегія  суддів  судової  палати  у  цивільних  справах  апеляційного  суду  Івано-Франківської  області  в  складі:

головуючого-судді              Фединяка  В.Д.

                              суддів:                                      Беркій О.Ю., Шишка А.І.

                        секретаря                                    Сідорука А.О.                    

з  участю                                ОСОБА_2,

представника прокуратури                     Федунишин Ж.М., ОСОБА_4,

ОСОБА_5 її

представника                     ОСОБА_6  

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  цивільну  справу  за  позовом  ОСОБА_2 в  інтересах   ОСОБА_7  до  ОСОБА_4  та  ОСОБА_5   про визнання  недійсними  доручення  та  договору  купівлі-продажу квартири  за  апеляційною  скаргою   ОСОБА_2  і заступника  прокурора м. Івано-Франківська  в  інтересах  ОСОБА_7      на    рішення    Івано-Франківського міського   суду   від  24  грудня     2010 року, -

ВСТАНОВИЛА:

          У  травні  2006  року  ОСОБА_7   звернувся   в  суд  з  указаним   позовом, мотивуючи  свої  вимоги  тим,   що йому  та  відповідачу  на  праві  часткової  власності по ? частині  кожному  належить  квартира  АДРЕСА_1.   Позивач  зазначав,  що  відповідач  підробив  доручення  від  його  імені,  яке  посвідчене нотаріусом і  зареєстроване в реєстрі за №406 від 01.02.2006  року   та   02.02. 2006  року  без  його  згоди продав  зазначену  квартиру. У  зв’язку  з  цим,  просив  визнати  недійсними доручення  від  його  імені,  яке  посвідчене нотаріусом і  зареєстроване в реєстрі за №406 від 01.02.2006  року   та   договір  купівлі-продажу  квартири  АДРЕСА_1, посилаючись  на  те,  що  відповідач незаконно позбавив  його  права  на  житло.

______________________________________________________________________________ Справа №22-ц-251/2011                                       Головуючий  у  1інст. Горейко М.Д.

Категорія  20                                                            Суддя-доповідач  Фединяк В.Д.

Рішенням    Івано-Франківського міського   суду   від  24  грудня     2010 року  позов  задоволено  частково. Визнано  недійсним  доручення    від  1  лютого 2006  року посвідчене   нотаріусом,  яке  зареєстроване   в реєстрі за №406  про надання   ОСОБА_7   повноважень   ОСОБА_4  на  продаж  належної  йому ? частини квартири  АДРЕСА_1  та  зняття  з реєстраційного обліку.

В решті  позову  відмовлено.

В  апеляційній  скарзі ОСОБА_2 і заступник прокурора м. Івано-Франківська ставлять  питання  про  скасування   оскаржуваного  рішення  у  частині відмови у визнанні  недійсним договору  купівлі-продажу спірної  квартири і  задовольнити  у  повному обсязі позов у справі, посилаючись  на  те,  що неповно з’ясував  обставини  справи, не врахував незаконного позбавлення позивача  права  на  житло, у  наслідок  чого допустив  порушення  норм  матеріального і  процесуального  права та  ухвалив  помилкове рішення.

У  судовому  засіданні  ОСОБА_2 і представник прокуратури  підтримали  доводи  апеляційної  скарги,  просить  їх  задовольнити.

ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та  її  представник    заперечили доводи  апеляційної  скарги і  вважають  рішення  суду  законним  та  обґрунтованим.

Заслухавши пояснення  сторін, дослідивши матеріали справи і перевіривши наведені у скарзі  доводи, колегія суддів дійшла   висновку про  задоволення  апеляційної  скарги  з таких  підстав.

Ухвалюючи  рішення   про  відмову  ОСОБА_7  у задоволенні  позову  щодо  визнання  недійсним  договору  купівлі-продажу  квартири    АДРЕСА_1 від 2  лютого 2006  року, суд  першої  інстанції  виходив  з  того,  що   право  власності  позивача  на  ?  частину  зазначеної  квартири  захищено  шляхом  стягнення   з   відповідача  115000  грн.    як  спосіб захисту  порушеного  права власності на  житло.

Проте з таким  висновком   суду погодитись не можна.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України передбачено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Судом установлено, що  ОСОБА_7 та   ОСОБА_4  на  праві  власності по ?  частині  кожному   належала  квартира  АДРЕСА_1.

Також встановлено, що ОСОБА_4  1 лютого 2006  року підробив  доручення  від імені  ОСОБА_7 та  2  лютого 2006  року від свого та  імені  ОСОБА_7  продав квартиру  АДРЕСА_1 ОСОБА_5.

Зазначені  обставини встановлені вироком  суду від 8  грудня 2008 року  про визнання  винним ОСОБА_4 у вчиненні  злочину (а.с.91), визнаються  сторонами і  відповідно  ч.1 ст.60 ЦПК України   не підлягають доказуванню.

          З  огляду на викладене, належна  ОСОБА_7  ?  частина   квартири   АДРЕСА_1 вибула  з    володіння  не  з  його волі.

За  таких обставин,  відповідно чч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203, ст. 215 п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України  оскаржуване  рішення  суду не  відповідає вимогам зазначеного Закону, тому  підлягає скасуванню з  ухваленням  у  цій  частині нового  рішення  про задоволення  позову ОСОБА_7 у повному обсязі.

На підставі наведеного,  керуючись  ст.ст. 307,309,313,314,316,317    ЦПК  України,  колегія  суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну      скаргу   ОСОБА_2   та заступника  прокурора м. Івано-Франківська  в  інтересах  ОСОБА_7  задовольнити. Рішення    Івано-Франківського міського   суду   від  24  грудня     2010 року  в  частині відмови  у  визнанні   недійсним  договору  купівлі-продажу  квартири    АДРЕСА_1 від 2  лютого 2006  року  укладеного  між  ОСОБА_4  в свої та  інтересах ОСОБА_7  і  ОСОБА_5  скасувати.

Позов ОСОБА_7 задовольнити.

Визнати  недійсним   договір   купівлі - продажу ?  частини  квартири     АДРЕСА_1   від  2  лютого 2006  року,  належної  на  праві  часткової  власності  ОСОБА_7  та  укладеного  від  його  імені  між  ОСОБА_4   та   ОСОБА_5.

В решті  рішення залишити без зміни.

Рішення     набирає    чинності  з  моменту  проголошення,   однак  може  бути  оскаржене  в  касаційному  порядку  протягом  двадцяти  днів   безпосередньо  до  Вищого спеціалізованого  суду  України  з  розгляду   цивільних і  кримінальних справ  з  часу  набрання  законної  сили.    



Головуючий-суддя В.Д. Фединяк    

Судді:                                                                                               О.Ю. Беркій

                                                                                                       А.І. Шишко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація