Справа № 22-а-1866/2011
Категорія 10.3.1
Головуючий у 1 інстанції Бейко А.М.
Суддя-доповідач Васильковський В.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого: Васильковського В.М.
суддів: Матківського Р.Й., Проскурніцького П.І.
розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі про стягнення невиплаченого підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі на рішення Рожнятівського районного суду від 07 вересня 2010 року,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рожнятівського районного суду від 07 вересня 2010 року частково задоволено позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі про стягнення невиплаченого підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов’язано УПФУ в Рожнятівському районі нарахувати та виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» /далі Закон N 2195-IV/ за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно з врахуванням виплачених за вказані періоди сум.
У апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що питання порядку перерахунку і виплати підвищення до пенсії, передбаченої ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», не врегульовано чинним законодавством. Зокрема, не визначено які органи повинні виплачувати підвищення до пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислюється вказаний розмір. Не було враховано судом і того, що п.9 «Положення «Про Пенсійний фонд України» визначає вичерпний перелік напрямків використання коштів ПФУ, а згідно п.10 цього ж Положення кошти ПФУ використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають.
Крім того, законодавством на визначено поняття мінімальна пенсія за віком як розрахункова величина для перерахунку пенсії згідно ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», а ч.3 ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений на рівні прожиткового мінімуму, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Не було взято до уваги і того, що передбачена з 2008 року надбавка до пенсії у розмірі 10% виплачувалась позивачу. Апелянт вважає, що суд неправомірно провів розрахунок суми заборгованості, оскільки суд не є органом з призначення та виплати пенсії.
Посилаючись на вищенаведені обставини, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач отримує пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Статтею 6 Закону N 2195-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Обмеження виплат, передбачених названим законом, зазначені в Законах України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", рішеннями Конституційного Суду України відповідно від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 р. визнані неконституційними.
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Разом із цим, у силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що УПФ як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти відповідно до вимог статті 6 Закону N 2195-IV і здійснити позивачці відповідні нарахування (за той періоду часу, коли дія цієї норми не була зупинена), але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.
Колегія суддів судової палати в цивільних справах погоджується з таким висновком суду.
Безпідставними є посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду України, оскільки суд не ухвалював рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.
Доводи апеляційної скарги про те, що поняття "мінімальна пенсія за віком", про яке йдеться у статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується дітей війни відповідно до статті 6 Закону, є непереконливими.
Положення статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті мінімального розміру пенсії за віком.
Безпідставними є доводи апелянта про те, що судом неправомірно проведено розрахунок суми заборгованості по нарахуванню підвищення до пенсії. Позивачем пред’явлено позов про зобов’язання нарахування та виплати недоплаченої соціальної допомоги із зазначенням конкретних сум заборгованості за відповідні роки, а тому судом в межах заявлених вимог вирішено спір. Обґрунтованих заперечень щодо правильності визначення суми недоплаченої соціальної допомоги апелянтом не наведено.
При таких обставинах справи підстав для скасування рішення суду немає.
Керуючись ст. ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі залишити без задоволення, а рішення Рожнятівського районного суду від 07 вересня 2010 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з часу набрання нею законної сили.
Головуючий: Васильковський В.М.
Судді: Матківський Р.Й.
Проскурніцький П.І.