УХВАЛА

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16 травня 2007 року                                                                               м.  Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді                                                                   Томенчука Б.М. ,

суддів                                                                                        Ткачук Н.В.,  Шайди С. М.

з участю:      прокурора                                                            Вирсти Т.П.

представника потерпілого                                                      ОСОБА_1

засудженого                                                                             ОСОБА_2

розглянувши 16.05.2007 року у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Коломийського міськрайонного суду від 27 лютого 2007 року, -

встановила:

Вказаним вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця та жителя

АДРЕСА_1,

українця,        громадянина     України,  пенсіонера,    інваліда 3 групи,  раніше не судимого,  засуджено за  ст. 125 ч.1 КК України на 680грн. штрафу.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_2 залишено без зміни - підписку про невиїзд.

Постановлено стягнути із ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 500грн. моральної шкоди та 100грн. за надання юридичної допомоги.

В стягненні 1800грн. матеріальної шкоди відмовлено,  а в частині стягнення 315 грн. 53 коп. позов залишено без розгляду.

Згідно вироку ОСОБА_2 визнано винуватим та засуджено за те,  що 3.05.2006р. приблизно о 6год. ранку він,  перебуваючи із ОСОБА_3 в неприязних стосунках із-за того,  що останній відмовився відчужити йому своє будинковолодіння,  на подвір"ї,  що по вул. Грушевського, 56 в с. Н.Вербіж Коломийського району,  умисно наніс потерпілому руками та ногами удари,  спричинивши йому легкі тілесні ушкодження.

В апеляції на вирок засудженийОСОБА_2 вважає,  що суд необгрунтовано засудив його за  ст. 125 ч.1 КК України,  оскільки,  він потерпілого не бив,  а останній безпричинно оговорив його. Просить вирок скасувати,  а провадження по справі закрити.

Справа № 11-222/2007р.                                  Головуючий у І інстанції Димашок В.П.

Категорія  ст. 125 ч.1 КК УКраїни                  Доповідач: Томенчук Б.М.

2

Заслухавши доповідь судді,  доводи прокурора про законність та обгрунтованість вироку,  яка одночасно подала письмове клопотання про відмову від апеляції прокурора,  який затвердив обвинувальний висновок,  пояснення ОСОБА_2,  який підтримав подану апеляцію,  представника потерпілого ОСОБА_3 ОСОБА_1,  яка заперечила вимоги апелянта,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції,  колегія судців вважає,  що апеляція не підлягає до задоволення з таких підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 в умисному нанесенні ним ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень відповідають фактичним обставинам справи і грунтуються на зібраних та належно досліджених в судовому засіданні доказах.

Сам жеОСОБА_2 стверджуючи про те,  що він тривалий час належно доглядав за ОСОБА_3,  не заперечив,  що приблизно за два тижні до 2.05.2006р. між ним та ОСОБА_3 склалися неприязні стосунки із-за поведінки останнього.

Про конфікт,  який відбувся 2.05.2006р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3,  як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні останній розповів детально,  який зокрема зазначив,  що самеОСОБА_2 спричинив йому тілесні ушкодження і з цього приводу він змушений був лікуватися в лікарні.

Свідки ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  ОСОБА_6 ствердили,  що саме ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_3тілесні ушкодження.

Ці показання об"єктивно підтверджені даними висновку судмедогляду про те,  що у ОСОБА_3 було виявлено легкі тілесні ушкодження,  які могли утворитися в термін вказаний потерпілим.

Даним показанням,  як і матеріалам справи,  суд дав правильну оцінку і взяв до уваги саме вищевказані докази,  які нічим іншим,  крім заперечень своєї вини самим ОСОБА_2,  не спростовуються. Його дії за  ст. 125 ч.1 КК України кваліфіковано вірно,  а призначене покарання відповідає вимогам  ст. 65 КК України.

При вирішенні цивільного позову суд,  з врахуванням всіх обставин справи,  обгрунтовано стягнув на користь потерпілого ОСОБА_3 моральні відшкодуваня та за надання юридичної допомоги.

Таким чином,  виходячи із вищенаведеного,  колегія суддів підстав для скасування вироку не знаходить.

Керуючись  ст.   ст.  365,  366 КПК України,  колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення,  а вирок Коломийського міськрайонного суду від 27 лютого 2007 року відносно ОСОБА_2 - без змін.