ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
24.03.11 р. Справа № 39/199пн
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Марченко О.А.,
Судді Любченко М.О., судді Курило Г.Є.
При секретарі судового засідання Бахрамовій А.А.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом ОСОБА_1, м. Донецьк
до відповідача1 Товариства з обмеженою відповідальністю „УниКом”, м. Донецьк
до відповідача2 ОСОБА_2, м Донецьк
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_3, м. Донецьк
про: визнання недійсними установчого договору про створення і діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю „УниКом” від 01.04.2005р., третейської угоди між учасниками товариства з обмеженою відповідальністю „УниКом” та скасування рішення постійно діючого третейського суду при асоціації “ЛІГА-ПАРІТЕТ” від 08.05.2008 р. по справі № 035-11ДН та від 05.06.2008 р. по справі № 035-10ДН.
В засіданні брали участь представники сторін:
від позивача: не з’явився
від відповідача1: не з’явився;
від відповідача2: не з’явився;
від третьої особи: не з’явився.
З 24.03.2011р. о 16год.10хв. по 24.03.2010р. о 16год.55хв. у судовому засіданні оголошено перерву згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
СУТЬ СПРАВИ:
Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 04.03.2010р. на новий розгляд до господарського суду Донецької області надійшла справа №39/199пн за позовом ОСОБА_1 м. Донецьк до відповідача1 Товариства з обмеженою відповідальністю „УниКом” м. Донецьк до відповідача2 ОСОБА_2 м Донецьк за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_3 м. Донецьк про: визнання недійсними установчого договору про створення і діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю „УниКом” від 01.04.2005р., третейської угоди між учасниками товариства з обмеженою відповідальністю „УниКом” та скасування рішення постійно діючого третейського суду при асоціації “ЛІГА-ПАРІТЕТ” від 08.05.2008 р. по справі № 035-11ДН та від 05.06.2008 р. по справі № 035-10.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що установчий договір про створення і діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю „УниКом”, м. Донецьк від 01.04.2005р., яким передбачено можливість звернення учасників Товариства зі спірними питаннями до Третейських судів України та вирішення спорів по суті, третейська угода між учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю „УниКом”, м. Донецьк, позивачем ніколи не підписувались та не погоджувались.
22.06.2010р. відповідачем1 надані письмові пояснення б/н від 21.06.2010р., згідно яких останній проти позовних вимог заперечує, посилаючись на безпідставність, недоведеність та необґрунтованість позову.
17.08.2010р. від позивача надійшла заява б/н від 16.08.2010р. про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої ОСОБА_1, м. Донецьк просить суд визнати недійсним установчий договір про створення і діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю „УниКом”, м. Донецьк від 01.04.2005р. та визнати недійсною третейську угоду між учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю „УниКом”, м. Донецьк.
Суд розглядає позовні вимоги відповідно до вищевказаної заяви.
Відповідачами 1 та 2 18.08.2010р. надані письмові пояснення б/н від 16.08.2010р., відповідно до яких просять суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
З метою забезпечення об’єктивності і повноти дослідження всіх обставин справи, господарський суд Донецької області ухвалою від 06.09.2010р. направив матеріали справи №39/199пн до Прокуратури Донецької області та зупинив провадження у зазначеній справі на підставі п.2 ч.2 ст.79 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно супровідного листа від 09.09.2010р. матеріали справи №39/199пн були направлені на адресу Прокуратури Донецької області (вул.Генерала Антонова, 2, м.Донецьк, 83115).
17.09.2010р. на адресу господарського суду Донецької області надійшла апеляційна скарга б/н від 16.09.2010р. від Товариства з обмеженою відповідальністю „УниКом”, м.Донецьк на ухвалу господарського суду Донецької області від 06.09.2010р. про зупинення провадження у справі №39/199пн.
Відповідно до листа від 20.09.2010р. господарський суд Донецької області витребував матеріали справи №39/199пн у прокуратури Донецької області для направлення зазначеної апеляційної скарги та матеріалів справи №39/199пн на адресу Донецького апеляційного господарського суду.
14.10.2010р. на адресу господарського суду Донецької області надійшли матеріали справи №39/199пн та лист прокуратури м.Харцизька Донецької області №4651 вих. від 08.10.2010р., відповідно до якого прокуратура м.Харцизька Донецької області зазначає, що виконати вимоги ухвали господарського суду від 06.09.2010р. по справі №39/199пн не є можливим, оскільки до прокуратури м.Харцизька матеріали третейської справи №035-10ДН не надходили; опитаний 03.12.2009р. заступник голови постійно-діючого третейського суду при асоціації „ЛІГА-ПАРІТЕТ” Давиденко Д.Ю. повідомив, що матеріали справи перебувають в архіві третейського суду у м.Києві, їх оригінали можуть бути надані за умови порушення кримінальної справи, на підтвердження чого додані письмові пояснення наведеної особи від 03.12.2009р., які адресовані прокуратурі м.Харцизька.
Згідно супровідного листа від 18.10.2010р. господарський суд Донецької області направив зазначену апеляційну скаргу та матеріали справи №39/199пн на адресу Донецького апеляційного господарського суду.
У зв’язку із закінченням апеляційного провадження, на адресу господарського суду Донецької області надійшли матеріали справи №39/199пн.
Приймаючи до уваги, що обставини, які зумовили зупинення провадження у даній справі усунені, ухвалою від 17.11.2010р. провадження у справі №39/199пн поновлено та справу призначено до розгляду.
Відповідачами 1 та 2 неодноразово надавались письмові пояснення по суті спору, відповідно до яких останні підтримують свої заперечення щодо заявленого позову.
01.03.2011р. третьої особою надані письмові пояснення б/н від 01.03.2011р., з яких вбачається, що ОСОБА_3, м. Донецьк позовні вимоги не визнає.
Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Перед початком розгляду справи по суті представників позивача та відповідача 1 було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, господарський суд встановив:
Відповідно до ст.12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі зокрема справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
До підвідомчості господарських судів відносяться справи, в яких позивачами й відповідачами можуть бути фізичні особи - учасники корпоративних відносин.
Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що справи у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарського товариства, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням господарського товариства згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Згідно ст.167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Виходячи з матеріалів справи, 01.04.2005р. відбулись установчі збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „УниКом”, за результатами яких вирішено: створити Товариство з обмеженою відповідальністю „УниКом”; для забезпечення діяльності Товариства утворити статутний капітал у розмірі 30 000грн.00коп.; розподілити частки у статутному капіталі Товариства наступним чином: ОСОБА_1 –51%, ОСОБА_2 –29%, ОСОБА_3 –20%; затвердити статут Товариства з обмеженою відповідальністю „УниКом” в запропонованій редакції, включаючи розподіл компетенції між вищими та виконавчими органами управління товариства; обрати директором Товариства – ОСОБА_2; доручити ОСОБА_2 здійснити всі необхідні дії, пов’язані із державною реєстрацією Товариства "УниКом", отримання печатки (штампів) Товариства, постановки на облік у фонди соціального страхування, органи статистики, пенсійного фонду України, органів податкової служби. Зазначені рішення установчих зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „УниКом” оформлені протоколом №1 від 01.04.2005р.
15.04.2005р. державним реєстратором Управління державної реєстрації Донецької міської ради проведено державну реєстрацію юридичної особи – Товариства з обмеженою відповідальністю „УниКом”, номер реєстраційного запису 12661020000006944.
За приписом ст.80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.
Підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку згідно із ст.1 Закону України „Про господарські товариства” визнаються господарськими товариствами.
У відповідності до статті 50 Закону України „Про господарські товариства” товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Аналогічні положення містяться у статті 140 Цивільного кодексу України, згідно якої товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.
Згідно статті 58 Закону України „Про господарські товариства” та статті 145 Цивільного кодексу України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників.
Статтею 98 Цивільного кодексу України передбачено, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.
За змістом статті 4 Закону України „Про господарські товариства” товариства з обмеженою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту. Аналогічні положення містяться у статті 82 Господарського кодексу України, згідно якої установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут.
Статут товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у частині другій цієї статті, повинен містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів (ч.4 ст. 82 Господарського кодексу України).
Пунктом 4.1 Статуту встановлено, що Учасниками товариства є громадяни України
- ОСОБА_1;
- ОСОБА_2;
- ОСОБА_3;
У відповідності з п. 6.9 Статуту розмір статутного капіталу Товариства становить 30 000грн.00коп.
Частки у Статутному капіталі та кількість голосів розподіляться між Учасниками в такому співвідношенні
- ОСОБА_1 –15 300грн.00коп., що складає 51% частки у статутному капіталі Товариства;
- ОСОБА_2 –8 700грн.00коп., що складає 29% частки у статутному капіталі Товариства;
- ОСОБА_3 –6 000грн.00коп., що складає 20% частки у статутному капіталі Товариства.
Як вбачається з позовної заяви, 08.05.2008р. та 05.06.2008р. постійно діючим третейським судом при асоціації „ЛІГА-ПАРІТЕТ” ухвалено рішення від 08.05.2008р. по справі № 035-11ДН та від 05.06.2008р. по справі № 035-10 відповідно.
В вищеназваних рішеннях третейського суду встановлено, що 01.04.2005р. учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю „УниКом”, м. Донецьк було укладено установчий договір про створення та діяльність ТОВ „УниКом” та затверджено його статут.
Рішеннями третейського суду означений установчий договір ТОВ „УниКом” було визнаний дійсним та виключено зі складу учасників останнього, ОСОБА_1 та ОСОБА_3
Ухвалою Харцизького міського суду Донецької області від 06.06.2008р. по справі №6-323/2008р. видано виконавчий документ на виконання рішення постійно діючого третейського суду при асоціації „ЛІГА-ПАРІТЕТ” №035-10ДН від 05.05.2008р.
28.10.2008р. ухвалою Харцизького міського суду Донецької області по справі №6-323/08 ухвала Харцизького міського суду Донецької області від 06.06.2008р. по справі №6-323/08 скасована.
Як вбачається з доданих до матеріалів справи документів, а саме листа б/н та дати, постійно діючий третейський суд при асоціації „ЛІГА-ПАРІТЕТ” повідомив позивача, що ухвалою від 12.11.2008р. у справі №035-10ДН постійно діючий третейський суд при асоціації „ЛІГА-ПАРІТЕТ” скасував рішення останнього від 05.06.2008р. у справі №035-10ДН, справа №035-11ДН не була зареєстрована й не була порушена, матеріали третейської справи були направлені до прокуратури м.Харцизька для відповідної перевірки.
За твердженням позивача, установчий договір про створення і діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю „УниКом”, м. Донецьк від 01.04.2005р., яким передбачено можливість звернення учасників Товариства зі спірними питаннями до Третейських судів України та вирішення спорів по суті, третейська угода між учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю „УниКом”, м. Донецьк, позивачем ніколи не підписувались та не погоджувались.
За приписом ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу, а саме:
- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;
- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;
- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У такому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. При цьому, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Отже, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем на дослідження суду представлено засвідчену представником позивача копію установчого договору Товариства з обмеженою відповідальністю „УниКом” від 01.04.2005р.
Виходячи з пояснень позивача, відповідача 1 та відповідача 2, у останніх відсутні оригінали та копії установчого договору про створення та діяльність ТОВ „УниКом”, проте відповідач 1, відповідач 2 та третя особа стверджують, що наведений договір підписаний позивачем та останній не суперечить нормам чинного законодавства.
Одночасно оригінал установчого договору Товариства з обмеженою відповідальністю „УниКом” від 01.04.2005р., незважаючи на неодноразові вимоги суду під час первісного розгляду справи, позивачем представлений не був.
Наразі, згідно пояснень позивача, викладених у заяві про зменшення позовних вимог від 16.08.2010р., третейське застереження, що міститься у змісті установчого договору Товариства з обмеженою відповідальністю „УниКом” від 01.04.2005р., є недійсним.
Для всебічного та об’єктивного розгляду справи ухвалами господарського суду Донецької області зобов’язано відповідача представити оригінал третейської угоди (для огляду), яку позивач вважає недійсною, копію третейської угоди для залучення до матеріалів справи та письмові пояснення з цього приводу. Проте, вимоги суду позивачем не виконані, відповідний оригінал угоди суду не надано.
Також, суд неодноразово зобов’язував постійно діючий третейський суд при асоціації „ЛІГА-ПАРІТЕТ” надати письмові пояснення, в яких повідомити – які саме матеріали третейської справи були направленні до прокуратури м.Харцизька для здійснення перевірки, згідно листа постійно діючого третейського суду при асоціації „ЛІГА-ПАРІТЕТ” вих.№035-10 ДН від 23.11.2009р. та надати відомості щодо висновків проведеної перевірки прокуратурою м.Харцизька, надати для огляду матеріали третейської справи №035-10ДН за позовом ОСОБА_2, м Донецьк, Товариства з обмеженою відповідальністю „УниКом”, м. Донецьк до відповідача 1, ОСОБА_1, м. Донецьк, до відповідача 2, ОСОБА_3, м. Донецьк, про визнання установчого договору дійсним та виключення учасників з Товариства та надати належним чином засвідчені копії наведених матеріалів справи для залучення до матеріалів справи №39/199пн, надати докази надсилання сторонам процесуальних документів по зазначеній справі №035-10ДН. Станом на 24.03.2011р. постійно діючий третейський суд при асоціації „ЛІГА-ПАРІТЕТ” вимоги ухвал господарського суду Донецької області не виконав, витребувані судом документи не представив.
Як зазначено вище, з метою забезпечення об’єктивності і повноти дослідження всіх обставин справи, господарський суд Донецької області ухвалою від 06.09.2010р. направив матеріали справи №39/199пн до Прокуратури Донецької області, оскільки відсутність у матеріалах справи витребуваних судом документів, а саме установчого договору про створення і діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю „УниКом”, м. Донецьк від 01.04.2005р., третейської угоди між учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю „УниКом”, м. Донецьк, письмових пояснень постійно діючого третейського суду при асоціації „ЛІГА-ПАРІТЕТ”, з зазначенням – які саме матеріали третейської справи були направленні до прокуратури м.Харцизька для здійснення перевірки, згідно листа постійно діючого третейського суду при асоціації „ЛІГА-ПАРІТЕТ” вих.№035-10 ДН від 23.11.2009р., відомостей щодо висновків проведеної перевірки прокуратурою м.Харцизька, належним чином засвідчених копій матеріалів справи №035-10ДН за позовом ОСОБА_2, м Донецьк, Товариства з обмеженою відповідальністю „УниКом”, м. Донецьк до відповідача 1, ОСОБА_1, м. Донецьк, до відповідача 2, ОСОБА_3, м. Донецьк, про визнання установчого договору дійсним та виключення учасників з Товариства, доказів надсилання сторонам процесуальних документів по зазначеній справі №035-10ДН перешкоджає вирішенню спору по суті.
14.10.2010р. на адресу господарського суду Донецької області надійшли матеріали справи №39/199пн та лист прокуратури м.Харцизька Донецької області №4651 вих. від 08.10.2010р., відповідно до якого прокуратура м.Харцизька Донецької області зазначає, що виконати вимоги ухвали господарського суду від 06.09.2010р. по справі №39/199пн не є можливим, оскільки до прокуратури м.Харцизька матеріали третейської справи №035-10ДН не надходили; опитаний 03.12.2009р. заступник голови постійно-діючого третейського суду при асоціації „ЛІГА-ПАРІТЕТ” Давиденко Д.Ю. повідомив, що матеріали справи перебувають в архіві третейського суду у м.Києві, їх оригінали можуть бути надані за умови порушення кримінальної справи, на підтвердження чого додані письмові пояснення наведеної особи від 03.12.2009р., які адресовані прокуратурі м.Харцизька.
При дослідженні судом матеріалів реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю „УниКом” установчого договору товариства від 01.04.2005р. та третейської угоди не виявлено.
Таким чином, оригіналів установчого договору, в якому за твердженням відповідача1 наявне третейське застереження, так само як і третейської угоди між засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю „УниКом”, у вигляді окремого документу, щодо яких позивачем заявлені позовні вимоги, суду не представлено.
Вказане було необхідним для надання належної правової оцінки суті спору, оскільки відсутність оригінального примірника установчого договору Товариства з обмеженою відповідальністю „УниКом” від 01.04.2005р. та третейської угоди унеможливлює розгляд справи по суті через відсутність фактичних доказів, які підлягають безпосередній правовій оцінці судом.
З урахуванням вказаного, на підставі статті 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що саме на позивачеві лежить обов’язок надати суду оригінали наведених договору та угоди, натомість ухилення позивача від надання зазначених документів свідчить про перешкоджання останнім встановленню істини у справі №39/199пн.
Наведені обставини, позбавляють суд можливості надати належну правову оцінку доводам та запереченням сторін в частині укладання установчого договору та третейської угоди, встановити дійсність таких угод та відповідність їх вимогам чинного законодавства, оскільки в цьому випадку рішення ґрунтуватиметься лише на даних позовної заяви та копії установчого договору Товариства з обмеженою відповідальністю „УниКом” від 01.04.2005р., існування якого позивачем заперечується.
При цьому, у підтвердження своїх доводів 07.02.2011р. позивачем до матеріалів справи надана світлокопія експертного висновку спеціаліста сектору ТКОР Харцизького МВ та Амвросієвського РВ Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України в Донецькій області від 24.12.2009р., проте згідно з ч.2 ст.36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Крім того, висновок судового експерта оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, а саме як доказ.
Господарським процесуальним кодексом України визначено, що особа набуває прав та несе обов'язки експерта після оголошення (вручення) їй ухвали про призначення експертизи та попередження про відповідальність. Тільки за цих умов висновок експерта набуває доказової сили. Невиконання цих вимог робить неможливим використання висновку експерта як доказу у справі. Також не допускається використання висновків судової експертизи, проведеної в іншій судовій справі.
Виходячи з наведеного, світлокопія експертного висновку спеціаліста сектору ТКОР Харцизького МВ та Амвросієвського РВ Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України в Донецькій області від 24.12.2009р. судом до уваги не приймається.
З огляду на викладене, вимоги ОСОБА_1, м. Донецьк про визнання недійсним установчого договору про створення і діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю „УниКом”, м. Донецьк від 01.04.2005р. та визнання недійсною третейську угоду між учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю „УниКом”, м. Донецьк. підлягають залишенню без задоволення.
Відповідно до матеріалів справи відповідач 1, в обґрунтування відмови позивачу у позові, неодноразово посилався на пропущення останнім строку позовної давності для звернення до суду з вимогами щодо визнання недійсним установчого договору, третейської угоди.
З урахуванням змісту глави 19 Цивільного кодексу України правові наслідки спливу строку позовної давності можуть застосовуватись лише у тих випадках, коли буде доведено існування самого суб'єктивного цивільного права і факт його порушення або оспорювання.
Оскільки, суд відмовляє позивачу у позовних вимогах з вищенаведених підстав, в даному правові наслідки спливу строку позовної давності не можуть бути застосовані судом.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі вищенаведеного, керуючись Законом України „Про господарські товариства”, ст.ст. 80, 98, 140, 145, 203, 215 Цивільного кодексу України, ст.ст. 82, 167 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 12, 16, 20, 22, 32, 33, 34, 35, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1, м. Донецьк до відповідача1 Товариства з обмеженою відповідальністю „УниКом” м. Донецьк до відповідача2 ОСОБА_2 м Донецьк за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_3 м. Донецьк про визнання недійсним установчого договору про створення і діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю „УниКом”, м. Донецьк від 01.04.2005р. та визнання недійсною третейську угоду між учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю „УниКом”, м. Донецьк – залишити без задоволення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
У судовому засіданні 24.03.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Головуючий суддя Марченко О.А.
Суддя Любченко М.О.
Суддя Курило Г.Є.
Повне рішення складено 29.03.2011р.