У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 березня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АРК у складі:
Головуючого судді Сокола В.С.,
Суддів
при секретарі Берещанської І.І., Новікова Р.В.,
Моногошевій В.О.,
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Ялта АРК (далі-Управління) про виплату соціальної допомоги, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в м. Ялта АРК на постанову Ялтинського міського суду АРК від 04 січня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Оскаржуваною Постановою позов задоволено частково.
В апеляційній скарзі Управління, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові, вказує на неправильне застосування судом статей 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», незастосування положень Законів України «Про державний бюджет України на 2008 рік», «Про державний бюджет України на 2009 рік», як пріоритетних законів.
Позивачем рішення суду не оскаржено.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з невиконання Управлінням зобов’язань щодо нарахування та виплати позивачеві підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та вважав, що права позивача повинні бути захищені у встановлений законом (ст. 99 КАС України) строк звернення до суду.
З таким висновком суду колегія суддів погоджується з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які набули правового статусу дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, визначені та закріплені в Законі України «Про соціальний захист дітей війни» та колегія суддів зазначає, що зазначене не лише не протирічить Конституції України, а і направлене на розвиток відповідних норм Конституції України (статті 3, 22, 46 Конституції України). Зокрема, статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Наявність у позивача права на призначення підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є визначальною для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України.
Справа № 22-а/0190/2214/2011 Головуючий суду першої інстанції – Руденко В.В.
Доповідач Сокол В.С.
Судом встановлено, що позивач є громадянином України і дитиною війни в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни", на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України "Про соціальний захист дітей війни", в тому числі й право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 Закону.
Відповідно до вимог статті 7 вказаного Закону України фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно рішень Конституційного суду України № 6-рп/2007 і № 10-рп/2008 відповідно з 09 липня 2007 року та 22 травня 2008 року визнані неконституційними окремі положення Законів України «Про державний бюджет України на 2008 рік», «Про державний бюджет України на 2009 рік», якими в іншому (не так, як статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни») розмірі передбачалась виплата соціальної допомоги.
Частина 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" стосовно застосування розміру мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 цієї статті, не є перешкодою для застосування даної величини мінімального розміру пенсії за віком для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та частина 2 статті 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» не визнані неконституційними, однак дане не може являтись підставою для скасування рішення суду, оскільки сторони спорять саме про реалізацію положень статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», як гарантію соціального захисту позивача. Щодо застосування судом даних положень (частини 2 статті 54 Закону України від 26 грудня 2008 року «Про державний бюджет України на 2009 рік», Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»), то колегія суддів зазначає, що частина 2 статті 54 Закону України від 26 грудня 2008 року «Про державний бюджет України на 2009 рік» не містить вказівки про який-небудь розмір спірної державної соціальної гарантії на 2009 рік, а пункт 8 Постанови КМ України № 530 від 28 травня 2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» суперечить закону. Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, тобто її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір соціальних виплат згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Аналогічне розуміння щодо застосування матеріального закону міститься в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 09.09.2010 року N К-31503/09.
Також колегія суддів приймає до уваги неприйняття Європейським судом позицію Уряду України про колізію двох нормативних актів - Закону України, відповідно до якого встановлені соціальні виплати з бюджету і який є діючим, та Закону України «Про Державний бюджет»на відповідний рік, де положення останнього, на думку Уряду України, превалювали як спеціальний закон. Європейський суд не прийняв також аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (аналогічна позиція викладена в рішенні у справі № 59498/00 «Бурдов проти Росії»).
Керуючись статтями 197, 198, 200, 212 КАС України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,
У Х В А Л И Л А :
апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Ялта АРК відхилити.
Постанову Ялтинського міського суду АРК від 04 січня 2010 року залишити без змін.
Ухвала є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: