ЛЬВІВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2011 р.                                                                                  Справа № 2313/11/9104

           Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

Головуючого судді                                          Сапіги В.П.,

суддів                                                     Онишкевича Т.В., Попка Я.С.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області на постанову Острозького районного суду Рівненської області від 22.12.2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області про стягнення заборгованості, -      

В С Т А Н О В И Л А :

13.12.2010 року ОСОБА_1 звернулася в суд першої інстанції з позовом до управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області в якому просить зобов»язати управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області нарахувати та виплатити їй щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 13.06.2010 року до 13.12.2010 року.  

Постановою Острозького районного суду Рівненської області від 22.12.2010 року позов задоволено.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  за період з 13.06.2010 року по 13.12.2010 року, з врахуванням абз. 1 ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та виплачених сум.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального права.

Просить скасувати постанову суду першої інстанції, в задоволенні позову відмовити.

У відповідності до ч.1 ст.197 КАС України колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.   

           Судом першої інстанції встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є дитиною війни, а відтак має право на встановлене ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” підвищення до пенсії.

Колегія суддів вважає підставними заявлені позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача нараховувати і виплачувати підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період 2010 року, оскільки дія норм ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2010 рік не була зупинена чи обмежена іншими нормативними актами. Статтею 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.  

У відповідності до ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області провести нарахування та виплату на її користь підвищення до пенсії за період з 13.06.2010 року по 13.12.2010 року, відповідно до заявлених вимог та правомірність задоволення таких вимог судом першої інстанції.

Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу здійснює Пенсійний фонд України в особі управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області, обов’язок щодо нарахування і виплати спірної допомоги правильно покладено на відповідача у справі.

Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивача у передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі колегія суддів не вбачає.

Беручи до уваги, що правові положення, які передбачають виплату підвищення до пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є чинними, а позивач належить до вказаної групи осіб і має право на її отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати розмір такої допомоги.

З врахуванням вище наведеного суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись  ст. 160, ст. 195, ст. 197,  п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.206, ст. 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області залишити без задоволення, постанову Острозького районного суду Рівненської області від 22.12.2010 року у справі № 2а-285/10 - без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя                                                                                                  В.П. Сапіга

судді                                                                                   Т.В.Онишкевич

                                                                                                     Я.С. Попко