ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2011 р. Справа № 2854/11/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
Головуючого судді Сапіги В.П.,
суддів Онишкевича Т.В., Попка Я.С.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16.11.2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И Л А :
04.10.2010 року ОСОБА_1 звернулася в суд першої інстанції з позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі в якому просить визнати дії відповідача незаконним.
3обов»язати управління Пенсійного фонду України у місті Тернополі Тернопільської області здійснити їй перерахунок та виплатити підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що розраховується згідно ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " за період з 22.05.2008р. по дату постановлення рішення.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.10.2010 року залишено без розгляду позов в частині вимог за період з 22.05.2008 року по 03.04.2010 року.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16.11.2010 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі стосовно ненарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбаченого статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-ІУ у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 22.05.2010 року по 16.11.2010 року включно, з врахуванням ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі провести нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбаченого статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-ІУ у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 22.05.2010 року по 16.11.2010 року включно, з врахуванням ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та з врахуванням виплачених сум.
Сплачений позивачем судовий збір в розмірі 3,40 грн. відшкодовано ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету України
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі виконати постанову негайно.
Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального права.
Просить скасувати постанову суду першої інстанції, в задоволенні позову відмовити.
У відповідності до ч.1 ст.197 КАС України колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних міркувань.
Ухвала суду першої інстанції від 29.10.2010 року про поновлення строку звернення до суду, на яку посилається суд першої інстанції, в матеріалах справи відсутня.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є дитиною війни, а відтак має право на встановлене ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” підвищення до пенсії.
Колегія суддів вважає підставними заявлені позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача нараховувати і виплачувати підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період 2010 року, оскільки дія норм ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2010 рік не була зупинена чи обмежена іншими нормативними актами. Статтею 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
У відповідності до ст.ст.99, 100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції не враховано ту обставину, що позивачка пропустила строк звернення до суду, оскільки звернулася з позовом лише 04.10.2010 року, клопотання про поновлення строку звернення до суду не подала, тому суд приходить до висновку про необхідність застосування строку звернення до суду, визначеного ст.99 КАС України, відтак позов в частині задоволення вимог в період з 22.05.2008 року по 03.04.2010 року слід залишити без розгляду.
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов’язання управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі провести нарахування та виплату на її користь підвищення до пенсії за період з 04.04.2010 року по 09.11.2010 року.
Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу здійснює Пенсійний фонд України в особі управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі, обов’язок щодо нарахування і виплати спірної допомоги правильно покладено на відповідача у справі.
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивача у передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі колегія суддів не вбачає.
Беручи до уваги, що правові положення, які передбачають виплату підвищення до пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є чинними, а позивач належить до вказаної групи осіб і має право на її отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати розмір такої допомоги.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. Таким чином з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 слід присудити 1 (одну) гривню 70 коп. сплаченого судового збору.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту з’ясування ним обставин, які мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Відтак, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової, якою позовні вимоги слід задоволити частково.
Керуючись ст.. 94, ст.. 100, ст.. 160, ст. 195, ч.1 ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі задоволити частково, постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16.11.2010 року у справі № 2а-4619/10 скасувати та прийняти нову постанову.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі щодо відмови в нарахуванні та виплаті на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» протиправними.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 04.04.2010 року по 16.11.2010 року з врахуванням ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі про стягнення недоотриманих коштів в період з 22.05.2008 року року по 03.04.2010 року залишити без розгляду.
Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 1 (одну) гривню 70 коп. сплаченого судового збору.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до ВАС України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.П. Сапіга
судді Т.В.Онишкевич
Я.С. Попко