ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2011 р. Справа № 2296/11/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
Головуючого судді Сапіги В.П.,
суддів Онишкевича Т.В., Попка Я.С.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Радивилівському районі Рівненської області на постанову Радивилівського районного суду Рівненської області від 20.12.2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Радивилівському районі Рівненської області про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И Л А :
24.11.2010 року ОСОБА_1 звернулася в суд першої інстанції з позовом до управління Пенсійного фонду України в Радивилівському районі Рівненської області в якому просить поновити пропущений з поважних причин строк для звернення до суду. Визнати дії відповідача щодо нарахування і виплати несплаченої державної соціальної допомоги як дитині війни з 01.01.2006 р. по теперішній час незаконними. Зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй як дитині війни недоплачену щомісячну державну соціальну 30% надбавку, що передбачена ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 01.01.2006 р. по 31.12.2010 р. загальною сумою 6377,70 грн., а також, нараховувати і виплачувати 30% надбавку до пенсії у повному розмірі в подальшому.
Ухвалою Радивилівського районного суду Рівненської області від 20.12.2010 року позовну заяву в частині вимог за період з 01.01.2006 року по 23.05.2010 року залишено без розгляду.
Постановою Радивилівського районного суду Рівненської області від 20.12.2010 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Радивилівському районі щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті надбавки до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 24.05.2010 року по 24.11.2010 року. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Радивилівському районі Рівненської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 24 травня 2010 року по 24 листопада 2010 року з врахуванням абз.1 ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
Стягнуто з управління Пенсійного фонду України в Радивилівському районні ОСОБА_1 судові витрати по справі в розмірі 3 грн. 40 коп. В частині позовних вимог про нарахування і виплату згаданої щомісячної надбавки до пенсії як дитині війни в подальшому відмовлено.
Не погодившись прийнятим рішенням суду першої інстанції, управління Пенсійного фонду України в Радивилівському районі Рівненської області оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального права.
Просить скасувати постанову суду першої інстанції, в задоволенні позову відмовити.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка є дитиною війни, а відтак має право на встановлене ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” підвищення до пенсії.
У відповідності до ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів та правомірність застосування вказаного строку судом першої інстанції, задоволивши позов з 24.05.2010 року.
Колегія суддів вважає підставними заявлені позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача нараховувати і виплачувати підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період 2010 року, оскільки дія норм ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2010 рік не була зупинена чи обмежена іншими нормативними актами. Статтею 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Аналіз законодавства, що регулює спірні правовідносини, надає суду апеляційної інстанції підстави зробити висновок, що рішення суду першої інстанції неповною мірою гарантує захист прав позивача, оскільки за одним із принципів адміністративного судочинства - диспозитивності, суд, у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, може вийти за межі позовних вимог. Враховуючи те, що позовні вимоги не обмежено кінцевим строком, відтак, переглядаючи справу в грудні 2010 року, суд першої інстанції повинен був перевірити виконання відповідачем обов'язку з нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії.
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Радивилівському районі Рівненської області провести нарахування та виплату на її користь підвищення до пенсії за період з 24.05.2010 року.
Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу здійснює Пенсійний фонд України в особі управління Пенсійного фонду України в Радивилівському районі Рівненської області, обов’язок щодо нарахування і виплати спірної допомоги правильно покладено на відповідача у справі.
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивача у передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі колегія суддів не вбачає.
Беручи до уваги, що правові положення, які передбачають виплату підвищення до пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є чинними, а позивач належить до вказаної групи осіб і має право на її отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати розмір такої допомоги.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). У випадку задоволення адміністративного позову частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Таким чином з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 слід присудити 1 (одну) гривню 70 коп. сплаченого судового збору.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту з’ясування ним обставин, які мають значення для справи та невідповідність його висновків дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Відтак, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової, якою позовні вимоги слід задовольнити частково.
Керуючись ст.. 94, ст.. 160, ст. 195, ч.1 ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Радивилівському районі Рівненської області задоволити частково, постанову Радивилівського районного суду Рівненської області від 20.12.2010 року у справі № 2а-307/10 скасувати та прийняти нову.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Радивилівському районі Рівненської області щодо відмови в нарахуванні та виплаті на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Радивилівському районі Рівненської області нараховувати та виплачувати на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за період з 24.05.2010 року з врахуванням ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 1 (одну) гривню 70 коп. сплаченого судового збору.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до ВАС України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.П. Сапіга
судді Т.В.Онишкевич
Я.С. Попко