Головуючий у 1 інстанції - Луганський В.І.
Суддя-доповідач - Васильєва І.А.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2011 року справа №2а-4022/10/1213
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Васильєвої І.А.
суддів Казначеєва Е.Г. , Яманко В.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Луганська на постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 13 грудня 2010 року у справі № 2а-4022\10\1213 (головуючий І інстанції Луганський В.І.) за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Луганська про визнання дій неправомірними щодо не проведення перерахунку пенсії,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся з адміністративним позовом в якому вказав, що він є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи, просив зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Луганська провести розрахунок і виплату не донарахованої суми основної пенсії без врахування надбавок в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, а також провести перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду спричинену здоров’ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог ст. ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 14.12.2006 року по 30.10.2008 року .
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 заявою від 13.12.2010 року уточнив позовні вимоги та просив поновити строк звернення до суду посилаючись на вимоги ст. 268 ЦК України, зобов’язати УПФУ в Ленінському районі м. Луганська провести розрахунок і виплату основної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, а також провести перерахунок щомісячної додаткової пенсії в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 14.12.2006 року по 30.10.2008 року та з 22.12.2008 року відповідно до Постанови КМУ № 894 збільшив її на 12% та Постанови КМУ № 1293 в 2,5 рази з урахуванням вимог ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком за відповідний період.
Постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 13 грудня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково, зобов’язано УПФУ в Ленінському районі м. Луганська здійснити перерахунок та виплату пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 14.12.2006 року по 30.10.2008 року. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду від 13.12.2010 року, УПФУ в Ленінському районі м. Луганська подало апеляційну скаргу в якій просило постанову суду першої інстанції скасувати внаслідок порушення судом норм матеріального та процесуального права, а в задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідно до вимог ч.1 п.2 ст. 197 КАС України, розгляд справи проводиться в письмовому провадженні.
Дослідивши письмові матеріали справи, доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила наступне.
ОСОБА_2 відносить до категорії 1 та є інвалідом 2 групи внаслідок захворювання пов’язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС /А.С.12-13/.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 січня 2009 року у справі № 2а-5044/09 зобов’язано УПФУ в Ленінському районі м. Луганська зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 01.11.2008 року із мінімальної пенсії за віком, встановленої у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного на відповідний період. /А.С.9-10/.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2009 року апеляційна скарга УПФУ в Ленінському районі м. Луганська на постанову від 23 січня 2009 року залишена без розгляду. /А.С.11/.
Судова колегія на підставі викладеного зазначає, що ОСОБА_2 на підставі судового рішення отримує пенсію відповідно до вимог ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.11.2008 року.
У вказаних позовних вимогах позивач просив зробити перерахунок пенсії відповідно до вимог ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 14.12.2006 року по 30. 10.2008 року.
Як свідчать письмові матеріали справи , а саме відповідь Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Луганська від 14.12.2006 року /А.С. 8/ на заяву ОСОБА_2 від 21.11.2006 року позивач знав про порушення свого права на отримання пенсії відповідно до вимог ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в грудні 2006 року, але за його захистом звернувся тільки 10 листопада 2010 року. Відповідно до ст.99 КАС України в редакції яка діяла на листопад 2010 року для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, позов подано з порушенням строку, встановленого ст.99 КАС України. Відповідач щомісячно здійснював виплату позивачеві його пенсії. Отримуючи пенсію щомісячно, позивач мав можливість дізнатись про порушення відповідачем його прав та звернутися до суду з позовом у встановлений законом строк.
Посилання позивача на застосування до його вимог ст.268 Цивільного кодексу України не є правильними. Згідно цієї норми позовна давність не застосовується до вимог про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю. Разом з тим, ця норма стосується загальних цивільно-правових відносин. Проте в даній ситуації правовідносини мають публічний характер, що значно відрізняє їх від звичайних цивільно-правових відносин. За таких обставин, при вирішенні питання щодо строку звернення до суду з заявою про захист своїх прав, положення ст.268 ЦК України до публічних правовідносин не застосовуються.
Тому колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії відповідно до вимог ст. 50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 14.12.2006 року по 30.10.2008 року.
Відповідно до вимог ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.
На підставі викладеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийняв оскаржувану постанову з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 24, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська на постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 13 грудня 2010 року у справі № 2а-4022/10/1213, задовольнити частково.
Постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 13 грудня 2010 року у справі № 2а-4022/10/1213 скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання дії Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Луганська по виплаті ОСОБА_2 пенсії в заниженому розмірів ніж передбачено ст. ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у період з 14.12.2006 року по 30.10.2008 року, зобов’язання УПФУ в Ленінському районі м. Луганська здійснити перерахунок та виплату пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 14.12.2006 року по 30.10.2008 року, відмовити.
В іншій частині постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 13 грудня 2010 року у справі № 2а-4022/10/1213 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п’ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Суддя доповідач Васильєва І.А.
Судді Яманко В.Г.
Казначеєв Е.Г.