ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
28 березня 2011 року 10:44 № 2а-1598/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Власенкової О.О., при секретарі судового засідання Бескоровайній Н.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач)
до відповідачаВійськової частини 3027 внутрішніх військ МВС України
(далі - відповідач)
про стягнення грошової компенсації замість неотриманого речового
майна
Обставини справи:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до відповідача, в якій просить визнати дії відповідача, які полягають у невиплаті позивачу грошової компенсації протиправними та зобов’язати виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за не отримане речове майно у розмірі 8 304,27 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення вимог пункту 2 статті 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон) позивачу не виплачено грошову компенсацію замість належних предметів речового майна.
Представник відповідача щодо позову заперечив вважаючи його необґрунтованим, та просив відмовити у задоволенні.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 28 березня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, Окружний адміністративний суд міста Києва
В С Т А Н О В И В:
Позивач проходив військову службу на посаді заступника командира 3 батальйону спеціального призначення з матеріально-технічного забезпечення та перебуває на речовому забезпеченні у військовій частині 3027.
Як свідчать матеріали справи, позивача наказом командувача ВВ МВС України від 20 грудня 2010 року № 135 о/с звільнено у запас Збройних Сил України за станом здоров`я з правом носіння військової форми одягу.
Однак, станом на день розгляду спору судом компенсацію замість належних предметів речового майна позивачу не виплачено
Вирішуючи цю справу суд виходить із такого.
Відповідно до пункту 2 статті 9-1 Закону військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Порядок виплати грошової компенсації визначається Кабінетом Міністрів України.
Дію зазначеного пункту Закону було зупинено на 2007 рік згідно із Законом України від 19 грудня 2006 року № 489-V.
Пізніше зазначений вище пункт 2 статті 9-1 закону виключено згідно із Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI.
22 травня 2008 року зміни, внесені підпунктом 3 пункту 67 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.
Таким чином, норми пункту 2 статті 9-1 Закону після прийняття Конституційним Судом вказаного вище рішення відновили свою дію в редакції до внесення змін (виключення зазначеного пункту) згідно із Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI.
На час звернення позивача із заявою про отримання грошової компенсації за неотримане речове майно, норми пункту 2 статті 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в редакції до внесення змін (виключення зазначеного пункту) згідно із Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI мали юридичну силу та діяли. Інших законів які б зупиняли дію зазначеної норми після 22 травня 2008 року прийнято не було.
Аналіз змісту положень цього пункту дає підстави суду дійти висновку про те, що військовослужбовці мають право отримати або невидане речове майно або грошову компенсацію за нього. Зазначене право обумовлено виключно волевиявленням особи, яка проходить військову службу.
Як встановлено судом, позивачу не видано речове майно або грошову компенсацію за нього.
Зазначене забезпечення та її компенсаційна виплата є умовою та наслідком проходження позивачем публічної служби.
Крім того, позивач у свої позовних вимогах просить зобов’язати виплатити йому грошову компенсацію за неотримане речове майно.
Твердження відповідача щодо неможливості позивачу виплатити компенсацію за неотримане речове майно є необґрунтованим з огляду на таке.
Суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, зокрема, справа "Кечко проти України", "Бурдов проти Росії", № 59498/00, пар. 35, ECHR 2002-ІІІ (mutatis mutandis), справа Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office; справа про принцип юридичної визначеності). Про першу, зокрема, зазначено у листі Верховного суду України від 07.2006 року № 1-5/400. Зазначеним листом Верховний суд України акцентує увагу на те, що реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Крім того, у випадках коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.
Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте, відповідач правомірність своїх дій в судовому порядку не довів.
Ураховуючи викладене, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1, тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва
П О С Т А Н О В И В:
1.Позовні вимоги задовольнити повністю.
2.Визнати протиправними дії Військової частини 3027 внутрішніх військ МВС України щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації замість належних йому за нормами забезпечення предметів речового майна.
3.Стягнути на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно у розмірі 8 304,27 грн. (вісім тисяч триста чотири грн.27 коп.).
4.Стягнути з рахунків Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3грн.40коп.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені статтями 185-187 КАС України шляхом подання в десятиденний строк апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя О.О. Власенкова