Категорія №8.1.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
15 березня 2011 року Справа № 2а-1427/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Захарової О.В.
секретаря судового засідання: Білоконя Д.І.
за участю сторін:
представника позивача: Шуст Ю.В. (довіреність від 23.11.2010 № 24126/10)
представник відповідача: не прибув
розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську до Приватного підприємства “Лайзер-Макк” про стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
15 лютого 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську до Приватного підприємства “Лайзер-Макк” про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 317,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.
Приватне підприємство «Лайзер-Макк» знаходиться на обліку в державній податковій інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську як платник податків.
Приватне підприємство «Лайзер-Макк» має податковий борг з ПДВ (штрафні санкції) в розмірі 317,00 грн., який виник на підставі прийняти х податкових повідомлень-рішень від 15.02.2010 №0001201510/0, винесеного на підставі акту перевірки від 29.01.2010 № 17/160 та від 13.10.2010 №0037641510/0 на підставі акту перевірки від 29.09.2010 № 140-5/160.
Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі у м. Луганську відповідачу були надіслані перша податкова вимога № 1/399 від 12.05.2010 та друга податкова вимога № 2/538 від 05.07.2010.
Однак, приватне підприємство “Лайзер-Макк” самостійно податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 317,00 грн. не сплатило, у зв’язку з чим позивач просить стягнути його з відповідача в судовому порядку.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про день, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та Закон України «Про систему оподаткування» втратили чинність.
Проте, у зв’язку з тим, що правовідносини щодо наслідків несплати податку виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, в даному випадку слід застосовувати норми Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та Закону України «Про систему оподаткування», які були чинні на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідач – Приватне підприємство “Лайзер-Макк” зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 06.11.2009 за №1 382 102 0000 016779, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 7).
Відповідно довідки про взяття на облік платника податків від 09.11.2009 № 3100, приватне підприємство “Лайзер-Макк” як платник податків знаходиться на обліку в державній податковій інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську (а.с. 10).
На підставі ст. 2 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” приватне підприємство “Лайзер-Макк” взято на облік платника ПДВ.
Платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, відповідно до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
З матеріалів справи вбачається, що за неподання податкової декларації у строки, визначені законодавством, відповідно до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” до відповідача застосовані штрафні (фінансові санкції) у розмірі 170,00 грн.
Податкове повідомлення – рішення від 15 лютого 2010 року № 0001201510/0, яким визначено суму штрафної (фінансової санкції) у розмірі 170,00 грн., прийняте за результатами перевірки від 29.01.2010 №17/1602, якою встановлені порушення відповідачем п.п.«а» п.п.4.1.4 п.п. 4.1 ст. 4 ЗУ №2181, п.п. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Податкове повідомлення – рішення від 15 лютого 2010 року № 0001201510/0 було направлено позивачу поштою на юридичну адресу відповідача (а.с. 15, 16).
Також із матеріалів справи вбачається, що за результатами перевірки від 29.09.2010 № 1405/160 посадовими ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську встановлені порушення відповідачем вимог абз. 14 п. 9.8 ст. 9, п.п. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) від 03.04.1997 № 168/97-ВР та абз. «а» п.п. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (із змінами та доповненнями), якими встановлено термін повернення анульованого свідоцтва з податку на додану вартість протягом 20 днів від дня прийняття рішення про анулювання.
За результатами перевірки від 29.09.2010 №1405/160 Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі у м. Луганську було винесено податкове повідомлення – рішення від 13 жовтня 2010 року № 0037641510/0, яким визначено відповідачу суму штрафної (фінансової санкції) у розмірі 170,00 грн..
Податкове повідомлення – рішення від 13 жовтня 2010 року № 0037641510/0, було направлено позивачу поштою на юридичну адресу відповідача (а.с. 20, 21).
Згідно Акту від 28.04.2010 та Акту від 27.10.2010 про неможливість вручення податкових повідомлень-рішень, податкові повідомлення-рішення керівнику підприємства не вручено і повернуто поштовим відділенням на адресу ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» і «за зазначеною адресою не проживає».
Податкове повідомлення-рішення від 15 лютого 2010 року № 0001201510/0 було розміщено на дошці податкових об’яв ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську 28.04.2010 (а.с. 14) та податкове повідомлення – рішення від 13 жовтня 2010 року № 0037641510/0 – розміщено на дошці 27.10.2010 (а.с. 19).
Згідно абз.4 п.п.п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Згідно із підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.
Абзацом 6 підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) регламентовано, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Відповідачем податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську від 15 лютого 2010 року № 0001201510/0 та від 13 жовтня 2010 року № 0037641510/0 про нарахування штрафних санкцій з податку на додану вартість ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржено, тому визначені ними податкові зобов’язання згідно із підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” вважаються узгодженими у день отримання платником податків податкових повідомлень - рішень.
В порушення вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” суми штрафних (фінансових) санкцій протягом десяти календарних днів від дня отримання відповідних податкових повідомлень-рішень відповідачем не сплачені.
Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов’язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.
На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) державною податковою інспекцією в Жовтневому районі у м. Луганську приватному підприємству «Лайзер Макк» було надіслано першу податкову вимогу № 1/399 від 12.05.2010 та другу податкову вимогу № 2/538 від 05.07.2010 (а.с. 22. 23).
Пунктом 5.8 розділу 5 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 03 липня 2001 року № 266 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 липня 2001 року за № 595/5786, регламентовано, що якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу у зв'язку з такими випадками: 1) незнаходженням посадових осіб, 2) їх відмовою прийняти податкову вимогу, 3) незнаходженням фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків, то працівник структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, у день повернення неврученої податкової вимоги розміщує її на дошці податкових оголошень (повідомлень). День розміщення податкової вимоги на дошці податкових оголошень (повідомлень) вважається днем вручення податкової вимоги. У той самий день працівник структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, повідомляє про неможливість вручення податкової вимоги відповідного працівника підрозділу стягнення податкового боргу. У разі невручення податкової вимоги (1-й та 2-й випадки), у той самий день працівник підрозділу стягнення податкового боргу складає акт (довільної форми) із зазначенням причин невручення. У разі незнаходження фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків (3-й випадок), працівник підрозділу стягнення податкового боргу в триденний термін здійснює перевірку місцезнаходження (місця проживання) платника податків та складає акт перевірки місцезнаходження платника податків у трьох екземплярах. Якщо за результатами перевірки місцезнаходження (місця проживання) платника податків не встановлено, друга податкова вимога разом з третім екземпляром акта підрозділом стягнення податкового боргу передаються структурному підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, для розміщення їх на дошці податкових оголошень (повідомлень). Перший екземпляр акта підшивається до справи платника податків, яка перебуває в підрозділі стягнення податкового боргу, другий - передається підрозділу з обліку платників податків відповідно до Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19.02.1998 N 80, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.03.1998 за N 172/2612 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 17.11.1998 № 552 (із змінами).
На виконання вимог пункту 5.8 розділу 5 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 03 липня 2001 року № 266 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 липня 2001 року за № 595/5786, у зв’язку із поверненням поштовою службою без вручення відповідачу податкових вимог державною податковою інспекцією в Жовтневому районі у м. Луганську складені акти про неможливість вручення податкових вимоги відповідно від 01.06.2010 б/н та 22.07.2010 б/н (а.с. 22, 24).
З огляду на вимоги пункту 5.8 розділу 5 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 03 липня 2001 року № 266 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 липня 2001 року за № 595/5786, податкові вимоги розміщені на дошці податкових оголошень (повідомлень) – перша податкова вимога від 12 травня 2010 року № 1/399 вважається врученою 01 червня 2010 року (а.с. 22) та друга податкова вимога від 05 липня 2010 року № 2/538 вважається врученою 22 липня 2010 року (а.с. 23, 24).
25 серпня 2010 року державною податковою інспекцією в Жовтневому районі у м. Луганську відносно приватного підприємства “Лайзер-Макк” прийнято рішення № 91а про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а.с. 26).
Згідно зворотнього боку облікової картки платника податків за відповідачем рахувалась переплата у розмірі 147 грн., тому податковий борг (штрафні санкції) приватного підприємства “Лайзер-Макк” станом на 01.12.2010 становить 317,00 грн., що підтверджується довідкою про суми податкового боргу станом на 01 грудня 2010 року (а.с. 27) і зворотнім боком облікової картки платника податків (а.с. 40-41).
Податковий борг відповідача в розмірі 317,00 грн. підтверджений матеріалами справи та на час розгляду справи відповідачем не сплачений.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України, що набрав чинності з 01.01.2011.
Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
З огляду на зазначені норми Податкового кодексу України, звернення стягнення на активи не передбачений, як захід погашення податкового боргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.
За таких підстав, суд не вбачає можливим визначити порядок виконання рішення суду, шляхом звернення стягнення податкового боргу на активи боржника.
Згідно п. 6 ст. 71 КАС України, суд розглянув справу на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 “Про державне мито” від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 15 березня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 18 березня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську задовольнити повністю.
Стягнути з приватного підприємства “Лайзер-Макк”, ідентифікаційний код 36827414, суму податкового боргу:
- з податку на додану вартість у сумі 317,00 грн. (триста сімнадцять гривень 00 копійок) на р/р 31119029700004, одержувач ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код платежу 14010100, одержувач: Державний бюджет Жовтневого району м. Луганська, код 24046538.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова складена у повному обсязі 18 березня 2011 року.
СуддяО.В. Захарова