Судове рішення 22ц-415/2011 від 05.04.2011

Судове рішення #14228867

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2011 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Кварталової А.М.,

суддів – Гірняк Л.А. , Левенця Б.Б.,

при секретарі – Чебан Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Акціонерного комерційного банку «Одеса-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту та про звернення стягнення на предмет іпотеки, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 01 грудня 2010 року ,-

встановила:

У грудні 2009 року, ВАТ АКБ «Одеса-Банк», уточнивши позовні вимоги, звернулися до суду з позовом про стягнення заборгованості по кредитному договору та про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обґрунтування вимог посилались на те, що за договором про надання кредиту у вигляді кредитної лінії № 149/05 від 29.09.2005р., ЗАТ АКБ «Одеса-Банк», яке було реорганізоване, шляхом перетворення у ВАТ АКБ «Одеса-Банк», згідно із Статутом та свідоцтвом про реорганізацію є правонаступником всіх майнових прав та обов'язків ЗАТ, надало відповідачу ОСОБА_1 кредит у вигляді кредитної лінії з максимальною сумою в розмірі 210 000 дол. США, зі сплатою 16% річних, строком на 48 місяців, з кінцевим терміном погашення 29.09.2009р. З урахуванням внесених змін додатковими угодами № 1 від 02.03.2006р., № 2 від 11.08.2006р., № 3 від 13.11.2006р., № 4 від 20.10.2008р., № 5 від 29.12.2008р. з фактичним зарахуванням на особовий рахунок ОСОБА_1 сума кредиту склала в розмірі 260 000 дол. США, що підтверджується випискою з особового рахунку відповідача.

З урахуванням збільшених позовних вимог, станом на 20.10.2010р., загальна сума заборгованості відповідача ОСОБА_1, за офіційним курсом НБУ на 20.10.2010р. склала 1364436,75 грн.

В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором, між банком та відповідачкою ОСОБА_2, був укладений нотаріально-посвідчений іпотечний договір від 30.09.2005р. з внесеними до нього нотаріально-посвідченим договором про зміни від 28.12.2006р., відповідно до умов яких, відповідачка ОСОБА_2, як майновий поручитель за ОСОБА_1 передала в іпотеку банку :

--------------------------------------------------------------------------------------

Головуючий в 1 інстанції – Гандзій Д.М. Справа № 22ц-415/2011р Суддя - доповідач- Кварталова А.М. Категорія: ЦП - 27

- житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, що розташований за адресою : АДРЕСА_1 та належить (іпотекодавцю) майновому поручителю ОСОБА_2 на праві власності, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САА № 001544, виданого Виконкомом Овідіопольської селищної ради 29.09.2005р. та зареєстрованого Овідіопольським РБТІ 29.09.2009 р. в книзі № 6, номер запису 753 ;

- земельну ділянку, розташовану за адресою : АДРЕСА_1, площею 0,0593 га, яка належить (іпотекодавцю) майновому поручителю ОСОБА_2 на підставі державного акту про право власності на землю серії ЯА № 084207 від 16.09.2005р. (кадастровий номер : 5123755100:02:003:0077);

- земельну ділянку, розташовану за адресою : АДРЕСА_1, площею 0,1500 га, яка належить (іпотекодавцю) майновому поручителю ОСОБА_2 на підставі державного акту про право власності на землю серії ЯА № 084206 від 16.09.2005р. (кадастровий номер 5123755100:02:003:0076).

Відповідно до п.3.4.3. іпотечного договору, банк має право задовольняти свої вимоги , шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, у зв’язку з чим, позивач просив в солідарному порядку стягнути з відповідачів на свою користь суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 364 436, 75 грн. , судові витрати у розмірі 1820 грн. - шляхом звернення стягнення на вищезазначені предмети іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, а у разі відсутності зазначеного майна за рахунок іншого майна, належного відповідачам.

20.07.2010р. ОСОБА_1 звернувся із зустрічним позовом до Банку про визнання недійсним кредитного договору та про розірвання договору іпотеки, посилаючись на те, що він був укладений з порушенням вимог використання іноземної валюти, що є істотною умовою і є несправедливим по відношенню до нього як споживача наданих послуг(а.с.88-92).

Представник позивача підтримав збільшені позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідачів позов не визнала, посилаючись на порушення Банком чинного законодавства при укладанні кредитного договору та договору іпотеки, але в подальшому ні представник відповідачів, ні відповідачі у судове засідання не з’являлись. Справа розглянута у їх відсутність, оскільки відповідачі були повідомлені належним чином про слухання справи.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 01 грудня 2010р. позовні вимоги ВАТ АКБ «Одеса-Банк» - задоволені.

Судом стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ВАТ АКБ «Одеса-Банк» сума заборгованості за договором кредиту в розмірі 1364436 грн. 75 коп., судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 120 грн. , а разом — 1366256 грн. 75 коп. - шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 30.09.2005р. (реєстровий № 2840) та договору про зміни від 28.12.2006р. (реєстр. № 4486) до іпотечного договору, посвідчених приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 на :

- житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, що розташований за адресою : АДРЕСА_1 та належить (іпотекодавцю) майновому поручителю ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САА № 001544, виданого Виконкомом Овідіопольської селищної ради 29.09.2005р. та зареєстрованого Овідіопольським РБТІ 29.09.2009р. в книзі № 6, номер запису 753 ;

- земельну ділянку, розташовану за адресою : АДРЕСА_1, площею 0,0593 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та яка належить (іпотекодавцю) майновому поручителю ОСОБА_2 на підставі державного акту про право власності на землю серії ЯА № 084207 від 16.09.2005р., виданого згідно рішення XV сесії XXIV скликання Овідіопольської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 10.09.2004р. № 740 (кадастровий номер: 5123755100:02:003:0077)

- земельну ділянку, розташовану за адресою : АДРЕСА_1, площею 0,1500 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка належить (іпотекодавцю) майновому поручителю ОСОБА_2 на підставі державного акту про право власності на землю серії ЯА № 084206 від 16.09.2005р., виданого згідно рішення XV сесії XXIV скликання Овідіопольської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 10.09.2004р. № 740 (кадастровий номер: 5123755100:02:003:0076) - шляхом проведення прилюдних торгів, а у разі відсутності чи недостатності зазначеного майна, за рахунок іншого майна, належного ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Банку про визнання недійсним кредитного договору та про розірвання договору іпотеки залишено без розгляду з підстав, визначених п. 3ч.1ст.207 ЦПК України (а.с.119).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ВАТ АКБ «Одеса-Банк», посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, що висновки суду не відповідають обставинам справи. При цьому зазначає, що кредитні кошти надані банком незаконно в іноземній валюті, банк не має ліцензії на видачу кредиту в іноземній валюті, що договір є несправедливим, що є підставою для визнання договору кредиту недійсним та зменшення заборгованості за кредитом на 879 027 грн. 75 коп.( на 174 064 дол. США).

Позивач та відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином, про що у справі є докази ( а.с. 147-152) .

Зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України така неявка сторін не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Справа розглянута у відсутність сторін відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, яка доповіла колегії суддів зміст оскаржуваного рішення , мотиви і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ВАТ АКБ «Одеса-Банк», суд першої інстанції відповідно до ч. 1. ст. 33. Закону України "Про іпотеку" виходив з того, що відповідачі порушили умови кредитного договору, а тому Банк у разі неналежного виконання боржником основного зобов’язання має право задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором в солідарному порядку та звернути стягнення на предмет іпотеки, в зв’язку з чим необхідно стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ВАТ АКБ «Одеса-Банк» суму заборгованості за договором кредиту в розмірі 1 364 436 грн. 75 коп., судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 120 грн. , а разом — 1366256 грн. 75 коп., - шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на вищевказаний житловий будинок та на земельні ділянки, площею 0,0593 га та площею 0,1500 га.

Колегія суддів повністю не погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до договору про надання кредиту у вигляді кредитної лінії № 149/05 від 29.09.2005р., ЗАТ АКБ "Одеса-Банк", яке було реорганізоване, шляхом перетворення у ВАТ АКБ "Одеса-Банк", згідно із Статутом та свідоцтвом про реорганізацію є правонаступником всіх майнових прав та обов'язків ЗАТ, надало відповідачу ОСОБА_1 кредит у вигляді кредитної лінії з максимальною сумою в розмірі 210 000 дол. США, зі сплатою 16% річних, строком на 48 місяців, з кінцевим терміном погашення 29.09.2009р. З урахуванням внесених змін додатковими угодами № 1 від 02.03.2006р., № 2 від 11.08.2005р., № 3 від 13.11.2006р., № 4 від 20.10.2008 р., № 5 від 29.12.2008р. з фактичним зарахуванням на особовий рахунок ОСОБА_1 було перераховано кошти у розмірі 260 000 дол. США, що підтверджується випискою з особового рахунку відповідача (а.с. 4-14,22-26).

Тобто позивач виконав умови кредитного договору та надав відповідну суму кредиту відповідачу ОСОБА_1, що підтверджується розпорядженнями позивача та зарахуванням відповідних сум кредиту на рахунок відповідача ОСОБА_1, але відповідач в свою чергу, порушив умови договору та п. 4.14.2 договору, якими передбачений його обов'язок щодо повернення наданого кредиту та сплати відсотків не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем у якому нараховані відсотки (а.с. 27-31).

Відповідно до п. 4.14.4 кредитного договору, у разі прострочення строку сплати відсотків, позичальник сплачує кредитору за кожен день прострочення пеню, яка нараховується на суму своєчасно несплачених відсотків з розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості і до дати повного погашення заборгованості по відсотках, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня.

Також, п.п. 6.2, 6.9 кредитного договору передбачено, що забезпечення виконання зобов'язань позичальника ОСОБА_1 перед банком з повернення кредиту за цим договором є іпотечний договір, в якому предметом іпотеки є вищевказаний житловий будинок , який належить майновому поручителю ОСОБА_2 на праві власності, а також земельні ділянки розташовані за адресою : АДРЕСА_1, площею 0,0593 га. та площею 0,1500 га, які належать ОСОБА_2 на підставі державних актів про право власності на землю.

В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором між Банком та відповідачкою ОСОБА_2, був укладений нотаріально-посвідчений іпотечний договір від 30.09.2005р., з внесеними до нього змінами від 28.12.2006р., відповідно до умов яких, відповідачка ОСОБА_2, як майновий поручитель ОСОБА_1 передала в іпотеку банку вищевказаний житловий будинок та зазначені земельні ділянки площею 0,0593 га. та площею 0,1500 га, які належать (іпотекодавцю) майновому поручителю ОСОБА_2 на праві власності (а.с. 36-43).

Пункти 2.2,2.3 іпотечного договору зазначають - у разі настання випадків, передбачених кредитний договором Банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п.п. 3.4.1-3.4.3 іпотечного договору, банк (Іпотекодержатель) у випадку невиконань боржником ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором може задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки, шляхом його реалізації у спосіб, визначений цим договором та чинним законодавством України.

Одночасно, згідно нотаріально-посвідченого договору про зміни до іпотечного договору посвідченого 30.09.2005р. заставна вартість предмета іпотеки є договірною і погоджується сторонами в розмірі 610 000 грн. (а.с. 42).

Внаслідок неналежного виконання своїх кредитних зобов'язань, у відповідача ОСОБА_1 утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на 20.10.2010р., за офіційним курсом НБУ на 20.10.2010р. складала 1 364 436,75 грн., що підтверджено відповідними розрахунками.(а.с.105-108).

30.04.2009р. та 18.11.2009р. Банк направив відповідачам лист – повідомлення , в якому попередив про заборгованість по кредитному договору, з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки, однак відповідачі ніяких заходів для повернення кредиту не здійснили (а.с.52,153-154).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено вимоги про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки(а.с.1-3,104).

Рішення в частині стягнення солідарно боргу з відповідачів не оскаржується.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України колегія суддів виходить за межі апеляційної скарги, оскільки в частині стягнення боргу з відповідачів солідарно судом неправильно застосовано норми матеріального права.

Як вбачається із матеріалів справи, Кредитний договір було укладено з ОСОБА_1 (а.с. 4-14).

Згідно із договором іпотеки від 30 вересня 2005р. для забезпечення виконання зобов’язання ОСОБА_1 за Кредитним договором ОСОБА_2 передала в іпотеку вищевказаний житловий будинок та земельні ділянки площею 0,0593 га. та площею 0,1500 га, які належать майновому поручителю ОСОБА_2 на підставі права власності, тобто ОСОБА_2 виступила майновим поручителем ОСОБА_1 (а.с. 36-45).

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, згідно із Кредитним договором обов’язок повернути борг покладено на ОСОБА_1

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Згідно із ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель відповідає своїм майном, яке ним заставлене та на яке може бути звернене стягнення кредитором.

Таким чином, стягнення боргу за кредитним договором солідарно з боржника ОСОБА_1 та майнового поручителя ОСОБА_2 є безпідставним та не передбачено законом, суд не врахував зазначені норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

У цій частині рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині стягнення боргу солідарно з ОСОБА_2, оскільки суд фактично здійснив стягнення в подвійному розмірі.

У частині стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь Банку рішення суду відповідає вимогам закону, оскільки зобов’язання по погашенню кредиту і сплаті відсотків за користування ним, відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, що давало банку підстави для її стягнення, а тому слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ АКБ «Одеса-Банк» заборгованість за кредитним договором від 29.09.2005р. в сумі 1 364 436 грн. 75 коп., в тому числі:

- прострочену заборгованість за кредитом в сумі 161 756,58 дол. США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ на 20.10.2010р. становить 1 279 753,35 грн.

- прострочену заборгованість за відсотками в розмірі 10 177,08 дол. США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ на 20.10.2010 становить 80 516,99 грн., в т.ч. 2 228,65 дол. США - за серпень 2009р.; 2 156,75 дол. США - за липень 2009р.; 2 228,65 дол. США - за червень 2009р.; 2 156,75 дол. США - за травень 2009р.; 1 406,28 дол. США - за квітень 2009р.

- пеню за несвоєчасне погашення відсотків по кредиту з 16.01.2007р. (дати виникнення простроченої заборгованості по відсотках) по 25.08.2009р. в розмірі 526,62 дол. США , що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ на 20.10.2010р. становить 4 166,41 грн., а всього підлягає стягненню загальна сума заборгованості в еквіваленті за офіційним курсом НБУ на 20.10.2010р. в розмірі 1 364 436,75 грн. (Один мільйон триста шістдесят чотири тисячі чотириста тридцять шість грн. 75 коп.).

Згідно із пунктами 2.2,2.3 іпотечного договору іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов’язання за Кредитним договором, забезпеченого цією іпотекою, а якщо його вимога не буде задоволена - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; приорітет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно із п. 1.6,5.7 договору іпотеки заставна вартість предмета іпотеки є договірна і погоджується сторонами в розмірі 610 000 грн.

Враховуючи те, що згода між сторонами за договором іпотеки щодо ціни продажу предмета іпотеки досягнуто, вона визначається за рішенням суду у розмірі заставної вартості предмета іпотеки – 610 000 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду, що в рахунок заборгованості за кредитним договором від 29.09.2005 р. в сумі 1 364 436 грн. 75 коп. необхідно звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 30.09.2005р. (реєстровий № 2840) та договору про зміни від 28.12.2006р. (реєстр. № 4486) до іпотечного договору, посвідчених приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 на :

- житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, що розташований за адресою : АДРЕСА_1 та належить (іпотекодавцю) майновому поручителю ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії
САА № 001544, виданого Виконкомом Овідіопольської селищної ради 29.09.2005р. та зареєстрованого Овідіопольським РБТІ 29.09.2009р. в книзі № 6, номер запису 753 ;

- земельну ділянку, розташовану за адресою : АДРЕСА_1, площею 0,1500 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка належить (іпотекодавцю) майновому поручителю ОСОБА_2 на підставі державного акту про право власності на землю серії ЯА № 084206 від 16.09.2005р., виданого згідно рішення XV сесії XXIV скликання Овідіопольської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 10.09.2004р. № 740 (кадастровий номер: 5123755100:02:003:0076) - шляхом проведення прилюдних торгів, визначивши початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації в розмірі 610 000 грн.

Доводи апелянта про те, що кредитні кошти надані банком незаконно в іноземній валюті, банк не має ліцензії на видачу кредиту в іноземній валюті, що є підставою для визнання договору кредиту недійсним та зменшення заборгованості за кредитом на 879 027 грн. 75 коп. є необґрунтованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 192 та ч. 3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, в тому числі при здійснені розрахунків на території України за зобов’язаннями, допускається у випадках, в порядку та на умовах, встановлених законом. Законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю, є Декрет Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність” кошти – це гроші у національній або іноземній валюті.

Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщенням залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Відповідно до ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України.

Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральної ліцензії) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”.

Вимога щодо необхідності отримання індивідуальної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями встановлена п. в) ч. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, якщо терміни і суми кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Однак на сьогодні такі терміни і суми кредитів в іноземній валюті законодавцем не визначено.

Згідно з п. 1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 року № 483 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 листопада 2004 року за № 1429/10028, використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк України видав йому ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).

Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитів в іноземній валюті згідно зі ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку.

Згідно з ліцензією, виданою ВАТ АКБ «Одеса-Банк» Національним банком України 29 грудня 2001 року за № 159 та дозволом № 159-3 ВАТ АКБ «Одеса-Банк» має право здійснювати банківські операції, зокрема, надавати кредити в іноземній валюті (а.с.99-101).

Отже, умови кредитного договору, укладеного між ВАТ АКБ «Одеса-Банк» та ОСОБА_1, так саме, як і сама банківська операція з кредитування, - повністю відповідають вимогам чинного законодавства України.

При укладанні кредитного договору відповідач ОСОБА_1 не був обмежений у можливості отримати кредит як в іноземній, так і в національній валюті. Валюту кредитування у вигляді долару США відповідач ОСОБА_1 обрав на власний розсуд. Укладаючи кредитний договір, він гарантував, що умови кредитного договору, у тому числі видача кредиту в доларах США, для нього зрозумілі. (а.с.4-14).

Таким чином, при укладанні кредитного договору в іноземній валюті (доларах США) та беручи на себе певні обов’язки щодо погашення кредиту на строк до 29 вересня 2009р., а саме: в доларах США, відповідач ОСОБА_1 усвідомлював, що курс національної валюти до долару США не є незмінним протягом цих років(цей курс встановлюється щоденно), та повинний був усвідомлювати, що зміна цього курсу можливо настане, а тому повинен був передбачити та врахувати підвищення валютного ризику за цим кредитним договором.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду щодо стягнення судових витрат з відповідачів в солідарному порядку.

Цивільно-процесуальним законом - ст.ст. 79, 88, 81 ЦПК України - не передбачено стягнення судового збору та витрат на інформаційне забезпечення розгляду справи у солідарному порядку.

Солідарний обов'язок - це матеріально-правова категорія (ст. 541 ЦК України), а не процесуальна.

Суд же на це увагу не звернув та помилково поклав на боржника і майнового поручителя такий обов'язок.

За правилами ст. 88 ЦПК України розподіл судових витрат, у тому числі судового збору, а також витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (ст. 81 ЦПК України), здійснюється у дольовому порядку.

Відповідно до ст.79,81,88 ЦПК України необхідно стягнути з відповідачів судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 грн., а всього 1820 грн., з кожного по 910 грн.

З урахуванням всіх обставин справи, а також перевіривши доводи апелянта в повному обсязі та враховуючи те, що відповідачі не були присутні в судовому засіданні, колегія суддів дослідила всі матеріали справи дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з урахуванням вищевказаних доводів та норм закону .

Оскільки обставини справи судом встановлені повно й правильно та у справі не вимагається додаткової перевірки доказів, а допущені судом помилки в застосуванні норм матеріального права не вплинули на правильність вирішення спору, а лише на розмір задоволених вимог, судове рішення в оскаржуваній частині підлягає зміні, виклавши резолютивну частину в новій редакції.

Підстави для відмови у позові ВАТ АКБ "Одеса-Банк" та задоволення зустрічного позову відсутні.

Керуючись ст.ст.209, 307 ч.1п.3,309 ч.1п.п.3,4, 314 ч.2, 316,317,319 ЦПК України, колегія суддів ,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 01 грудня 2010 року змінити, виклавши резолютивну частину в новій редакції.

Позовом Відкритого акціонерного товариства «Акціонерного комерційного банку «Одеса-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту та про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ АКБ «Одеса-Банк» заборгованість за кредитним договором від 29.09.2005р. в сумі 1 364 436 грн. 75 коп., в тому числі:

- прострочену заборгованість за кредитом в сумі 161 756,58 дол. США (Сто шістдесят одна тисяча сімсот п'ятдесят шість дол. США 58 центів), що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ на 20.10.2010р. становить 1 279 753,35 грн. (Один мільйон двісті сімдесят дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят три грн. 35 коп.).

- прострочену заборгованість за відсотками в розмірі 10 177,08 дол. США (Десять тисяч сто сімдесят сім дол. США 08 центів), що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ на 20.10.2010р. становить 80 516,99 грн. (Вісімдесят тисяч п'ятсот шістнадцять грн. 99 коп.), в т.ч. 2 228,65 дол. США - за серпень 2009р.; 2 156,75 дол. США - за липень 2009р.; 2 228,65 дол. США - за червень 2009р.; 2 156,75 дол. США - за травень 2009р.; 1 406,28 дол. США - за квітень 2009р.

- пеню за несвоєчасне погашення відсотків по кредиту з 16.01.2007р. по 25.08.2009р. в розмірі 526,62 дол. США (П'ятсот двадцять шість дол. США 62 цента), що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ на 20.10.2010р. становить 4 166,41 грн. (Чотири тисячі сто шістдесят шість грн. 41 коп., а всього загальну суму заборгованості в еквіваленті за офіційним курсом НБУ на 20.10.2010р. в розмірі 1 364 436,75 грн. (Один мільйон триста шістдесят чотири тисячі чотириста тридцять шість грн. 75 коп.).

В рахунок заборгованості за кредитним договором від 29.09.2005р. в сумі 1 364 436 грн. 75 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 30.09.2005р. (реєстровий № 2840) та договору про зміни від 28.12.2006 р. (реєстр. № 4486) до іпотечного договору, посвідчених приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 на :

- житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, що розташований за адресою : АДРЕСА_1 та належить (іпотекодавцю) майновому поручителю ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії
САА № 001544, виданого Виконкомом Овідіопольської селищної ради 29.09.2005р. та зареєстрованого Овідіопольським РБТІ 29.09.2009р. в книзі № 6, номер запису 753 ;

- земельну ділянку, розташовану за адресою : АДРЕСА_1, площею 0,1500 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка належить (іпотекодавцю) майновому поручителю ОСОБА_2 на підставі державного акту про право власності на землю серії ЯА № 084206 від 16.09.2005р., виданого згідно рішення XV сесії XXIV скликання Овідіопольської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 10.09.2004р. № 740 (кадастровий номер: 5123755100:02:003:0076) - шляхом проведення прилюдних торгів, визначивши початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації в розмірі 610 000 (шестисот десять тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 120 грн., а всього судові витрати в сумі 1820(одна тисяча вісімсот двадцять) грн., з кожного по 910 (дев’ятсот десять)грн.

Рішення набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області А.М.Кварталова

Л.А.Гірняк

Б.Б.Левенець

Показати/Приховати судові провадження

Коментарі

Коментарі відсутні

Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація