АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Кварталової А.М.,
суддів – Гірняк Л.А., Левенця Б.Б.,
при секретарі – Чебан Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії дочірнього підприємства «Заготзбутбаза» Ізмаїльської райспоживспілки, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог дочірнього підприємства «Заготзбутбаза» Ізмаїльської райспоживспілки про стягнення пайових внесків, за апеляційною скаргою голови ліквідаційної комісії дочірнього підприємства «Заготзбутбаза» Ізмаїльської райспоживспілки Гідікова І.Г. на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 жовтня 2010 року ,-
встановила:
12 січня 2010р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ліквідаційної комісії дочірнього підприємства «Заготзбутбаза» Ізмаїльської райспоживспілки, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог дочірнього підприємства «Заготзбутбаза» Ізмаїльської райспоживспілки про стягнення пайових внесків.
Представник позивача пояснив, що позивач на підставі трудового контракту від
19 квітня 2006 року прийнятий на роботу в якості директора дочірнього підприємства
«Заготзбутбаза» Ізмаїльської райспоживспілки.
Вказане підприємство на підставі п.3.2.2 статуту існує разом із іншими джерелами фінансування також за рахунок пайових внесків трудового колективу. Договором від 19 квітня 2006 року та квитанціями від 31 липня 2006 року, 03 серпня 2006 року, 14 серпня 2006 року, 21 серпня 2006 року, 28 серпня 2006 року, 26 січня 2007 року, 25 вересня 2007 року, 23 квітня 2007 року, 20 вересня 2007 року, 03 вересня 2007 року, 20 вересня 2007 року, 06 травня 2008 року, 14 березня 2008 року, 19 березня 2008 року, 16 квітня 2008 року, 16 травня 2008 року, 19 травня 2008 року, 20 травня 2008 року , 22 травня 2008 року, 23 травня 2008 року, 16 жовтня 2008 року, 20 жовтня 2008 року 23 жовтня 2008 року, 25 жовтня 2008 року, 16 лютого 2009 року, 20 лютого 2009 року, 27 лютого 2009 року, 20 січня 2009 року, 30 січня 2009 року, 02 березня 2009 року вніс власних коштів на
загальну суму 84189 грн. 37 коп. Разом із тим, йому відмовлено у поверненні внесених
пайових внесків, з оглядом на що, просив стягнути з відповідача на користь позивача
84189 грн. 37 коп.
---------------------------------------------------------------------------------------------------
Головуючий в 1 інстанції – Жигулін С.М. Справа № 22ц- 398/2011р Суддя - доповідач- Кварталова А.М. Категорія:ЦП -57
Справа розглянута у відсутність відповідачів.
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 жовтня 2010р. позовні вимоги ОСОБА_1 – задоволені.
Судом стягнуто з дочірнього підприємства «Заготзбутбаза» Ізмаїльської райспоживспілки на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 85 151,37 грн.
В апеляційній скарзі голова ліквідаційної комісії Дочірнього підприємства «Заготзбутбаза» Ізмаїльської райспоживспілки Гідікова І.Г. просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
При цьому зазначає, що вони не були сповіщені про слухання справи, справа розглянута у їх відсутність, що відповідно до п.п. 4.4. , 4.5 Статуту Дочірнього підприємства «Заготзбутбаза» відповідальність за зобов’язанням кредиторів ДП «Заготзбутбаза» несе самостійно само підприємство. Згідно до п.11 Статуту за рішенням власника, ліквідаційна комісія в п’ятиденний строк з моменту її призначення публікує в органах преси інформацію про ліквідацію підприємства на термін прийому претензій кредиторів. Строк звернення кредиторів не може становити більше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення своєї діяльності юридичною особою. 24 вересня 2009р. ліквідаційна комісія розмістила в друкованих засобах масової інформації відомості про ліквідацію юридичної особи, але позивач звернувся до суду 05 січня 2010р., пропустивши строк звернення.
В суді апеляційної інстанції апелянт ОСОБА_3 підтримала скаргу та просила її задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_1- ОСОБА_4 просив скаргу відхилити.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, яка доповіла колегії суддів зміст оскаржуваного рішення , мотиви і доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог і доводів апеляційної скарги, вислухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд без посилання на норми матеріального права, вважав, що відповідно до договору п.2.2.3 від 19 квітня 2006р. між ОСОБА_1 та Дочірнім підприємством «Заготзбутбаза» Ізмаїльської райспоживспілки(далі ДП«Заготзбутбаза» ) укладено договір про внесення пайового внеску, відповідно до якого підприємство зобов’язано повернути позивачу пайові внески в сумі 84189 грн. 37 коп., повернення яких передбачено вищевказаним договором(а.с.107).
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, оскільки вони не відповідають вимогам матеріального права, якими врегульовані правовідносини, що виникли між сторонами.
Позивачем заявлені вимоги до відповідача про стягнення пайового внеску в сумі 84189 грн. 37 коп., які було внесено позивачем на баланс підприємства згідно квитанцій та договору про пайовий внесок між ОСОБА_1 та Дочірнім підприємством «Заготзбутбаза» Ізмаїльської райспоживспілки(а.с.3-4).
Як вбачається з матеріалів справи, Ізмаїльська райспоживспілка заперечує проти повернення пайових внесків в сумі 84189 грн. 37 коп., посилаючись на п. 4.5 Статуту ДП «Заготзбутбаза» РПС, відповідно до якого Ізмаїльська райспоживспілка не несе відповідальності по зобов’язанням ДП «Заготзбутбаза» Ізмаїльської РПС. Також позивачу сповіщено про можливість повернення пайових внесків після ліквідації підприємства і сплати усіх боргів ДП «Заготзбутбаза» РПС.
За матеріалами справи на підставі постанови правління Ізмаїльській райспоживспілки ( надалі Ізмаїльський РПС) за протоколом №5 від 26 серпня 2009р., розпорядження по Ізмаїльській РПС № 5 від 01 вересня 2009р. розпочато процедура ліквідації підприємства ДП «Заготзбутбаза» Ізмаїльського РПС(а.с. 114-121 ).
За квитанціями від 31 липня 2006 року у сумі 600 грн., 03 серпня 2006 року в сумі 600 грн., 14 серпня 2006 року в сумі 600 грн., 21 серпня 2006 року в сумі 600 грн., 28 серпня 2006 року в сумі 600 грн., 26 січня 2007 року в сумі 250 грн., 25 вересня 2007 року в сумі 258 грн. 60 коп., 23 квітня 2007 року в сумі 300 грн., 30 серпня 2007 року в сумі 3000 грн., 03 вересня 2007 року в сумі 11 446 грн. 21 коп., 20 вересня 2007 року в сумі 13 802 грн. 76 коп., 06 березня 2008р. в сумі 14 200 грн., 14 березня 2008 року в сумі 3100 грн., 19 березня 2008 року в сумі 8393 грн., 16 квітня 2008 року в сумі 3000 грн., 16 травня 2008 року в сумі 2000 грн., 19 травня 2008 року в сумі 1900 грн., 20 травня 2008 року в сумі 850 грн. , 22 травня 2008 року в сумі 6000 грн., 23 травня 2008 року в сумі 550 грн., 16 жовтня 2008 року в сумі 1850 грн., 20 жовтня 2008 року в сумі 1138 грн., 23 жовтня 2008 року в сумі 2000 грн., 25 жовтня 2008 року в сумі 210 грн., 16 лютого 2009 року в сумі 2194 грн., 20 лютого 2009 року в сумі 3000 грн., 27 лютого 2009 року в сумі 20 грн., 20 січня 2009 року в сумі 580 грн., 30 січня 2009 року в сумі 1350 грн., 03 березня 2009 року в сумі 800 грн. ОСОБА_1 вніс власних коштів на загальну суму 84 189 грн. 37 коп.(а.с.25-72).
Згідно бюлетеня державної реєстрації за №134(19) за 2009р., де публікуються відомості щодо ліквідації підприємств, ліквідація ДП «Заготзбутбаза» Ізмаїльської РПС розпочата 24.09.2009р.(а.с.153-154). Під час розгляду справи в апеляційному суді ДП «Заготзбутбаза» Ізмаїльської РПС значиться в єдиному державному реєстру (а.с.120-121).
За контрактом від 19 квітня 2006р., ОСОБА_1 був прийнятий на посаду директора ДП «Заготзбутбаза» Ізмаїльської РПС, строк дії контракту з 19 квітня 2006р. по 19 квітня 2009р. (а.с.5-11).
За п.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди до всіх істотних умов договору.
Згідно ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови(пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими, відповідно до актів цивільного законодавства.
19 квітня 2006р. між ОСОБА_1 та ДП «Заготзбутбаза» в особі директора ОСОБА_1 був укладений договір пайового внеску(а.с.23-24). За змістом договору в ньому взагалі не було вказано сума пайового внеску, а договір укладений позивачем в одній особі(а.с.23-24). Тобто договір пайового внеску укладено в одностороннім порядку. Договором не встановлено обов’язок ДП «Заготзбутбаза» Ізмаїльської РПС щодо повернення пайового внеску в повному обсязі та в якій сумі, а тому такий договір є неукладений, оскільки відсутні істотні умови договору щодо ціни та суми пайового внеску та порядоку виплати цих сум.
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.3 Статуту, ДП «Заготзбутбаза» Ізмаїльської РПС є власним підприємством Ізмаільскої районної спілки споживчих товариств «Райспоживспілка». Підприємство є юридичною особою, та в своєї діяльності керується Законом України « Про споживчу кооперацію». Основним документом, що регулює діяльність Підприємства - є Статут.
За п.3.2 Статуту, джерелом формування майна підприємства є грошові матеріальні внески засновників згідно з актом передачі на баланс підприємства, а також пайові внески членів трудового колективу підприємства, організацій громадян, прибутки одержані від реалізації товарів, робіт та послуг, а також від інших видів господарської діяльності.
Згідно п.4.5 Статуту, Ізмаїльська РПС не відповідає за зобов’язання підприємства, а Підприємство не відповідає за зобов’язання Ізмаїльської РПС.
Пунктами 11.3, 11.4,11.6 Статуту передбачено, що ліквідація підприємства здійснюється призначеною правлінням Ізмаїльської РПС ліквідаційною комісією, яка в п’ятиденний термін з моменту її призначення публікує в одному з офіційних органів преси інформацію про ліквідацію підприємства. Ліквідаційна комісія за актом приймає та оцінює майно, виявляє його дебіторів та кредиторів, вживає заходи для стягнення та сплати боргів підприємства, складає ліквідаційний баланс і подає його на затвердження правлінню Ізмаїльської РПС. Майно, що залишилось після ліквідації Підприємства передається Ізмаїльської РПС(а.с.12-19).
За ст. 29 Закону України « Про кооперацію», ліквідаційна комісія зобов’язана провести роботу, пов’язану із стягненням дебіторської заборгованості кооперативу і виявленням претензій кредиторів, встановити порядок і строки проведення ліквідації, а також строк звернення претензій кредиторами, який не може бути меншим ніж два місяця з дня публікації інформації про ліквідацію.
Згідно ст. 20 Закону „Про кооперацію”, пайовий фонд є майно кооперативу, що формується за рахунок паїв.
Статтею 15 вищевказаного Закону передбачено, що вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу, до компетенції яких належить визначення вступних і членських внесків та паїв, прийняття рішень щодо ліквідації кооперативу.
За ст. 26 цього Закону, кооперативні виплати - частина доходу, що розподіляється за результатами фінансового року між членами кооперативу пропорційно їх участі в господарській діяльності кооперативу у порядку, визначеному рішенням вищого органу управління кооперативу. Виплати на паї є виплати частини доходу кооперативу на паї члена та асоційованого члена кооперативу. Розмір виплат на паї встановлюється рішенням загальних зборів членів кооперативу після відрахувань обов'язкових коштів на формування і поповнення його фондів. Виплати можуть здійснюватися у грошовій формі, товарами, цінними паперами, а також у формі збільшення паю та в інших формах, передбачених статутом кооперативу. Загальна сума виплат на паї не може перевищувати 20 відсотків доходу, визначеного до розподілу.
Тобто, розмір пайового внеску відповідно до ст. 26 Закону ”Про кооперацію” встановлюється рішенням загальних зборів членів кооперативу після відрахувань обов'язкових коштів на формування і поповнення його фондів. Але ОСОБА_1 з заявою про визначення розміру паю та порядок їх видачі не звертався до загальних зборів. Ці питання загальними зборами не вирішувались.
Також, крім вищевказаних Законів діяльність споживчого товариства регламєнтується Положенням про організацію пайового господарства споживчої кооперації України, затвердженого, постановою четвертих зборів Ради Укоопспілки 19 скликання 24.01.2007р.(далі - Положення) та Порядком ведення пайового господарства у системі споживчих кооперацій, що регламентується Матеріалами четвертих зборів Ради Укоопспілки дев'ятнадцятого скликання від 24 січня 2007 р.
В суді апеляційної інстанції представник апелянта посилалась на те, що ОСОБА_1 працюючи директором ДП «Заготзбутбаза» кошти в сумі 84189 грн. 37 коп. на баланс підприємства не вносив, на балансі підприємства їх не має, відсутній факт реальності надходження грошових внесків до каси споживчого товариства, позивач сам із собою уклав договір пайового внеску, без визначення суми пайового внеску, у нього відсутня пайова книжка, а в подальшому він сам на себе писав заяви про внесення сум коштів без погодження з головою споживчого товариства Ізмаїльської РПС та занесення цих внесків в книгу за формою № К-20-1, яка також відсутня на підприємстві , що ставить під сумнів членство ОСОБА_1 у споживчій кооперації та внесення відповідної суми пайових внесків на рахунок підприємства.
Представник ОСОБА_1 посилався на те, що ОСОБА_1 вносив кошти на баланс підприємство, що підтверджено відповідними квитанціями.
Як вбачається з матеріалів справи, з 19 квітня 2006р. по березень 2009р. позивачем ОСОБА_1 були внесені пайові внески в сумі 84 189 грн. 37 коп., що підтверджено відповідними квитанціями та заявами ОСОБА_1 на ім’я директора ДП «Заготзбутбаза» ОСОБА_1 про внесення сум пайового внеску на формування фінансових ресурсів підприємства (а.с.25-72).
Частиною 3 ст.10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно п.п.4.3.1 ,4.4.1, 4.4.2, 4.4.4 вищевказаного Положення, приймання пайових внесків проводиться від членів споживчого товариства, згідно заяви – клопотання, яка реєструється у книзі реєстрації вхідних документів споживчого товариства. При внесенні цих коштів необхідно погодження суми пайового внеску з головою правління споживчого товариства та укладання договору пайового внеску на кожну суму внеску.
Між тим, позивач ОСОБА_1 таких доказів на підтвердження своїх доводів не надав. Матеріалами справи підтверджено, що позивачем порушено порядок внесення пайових внесків. Позивач не надав доказів щодо наявності у нього пайової книжки, де було зафіксовані вищевказані суми внесків у розмірі 84 189 грн. 37 коп. На заявах клопотаннях, які є в матеріалах справи, відсутня резолюція голови правління споживчого товариства, згідно якої члену кооперації дозволено чи заборонено робити внески у касу кооперації, оскільки у разі позитивного рішення Голови правління споживчого товариства, відносно сплати суми пайового внеску, з особою, яка вносить відповідну суму, укладається договір про пайовий внесок на кожну внесену ним суму. В матеріалах справи відсутні договори на вищевказані пайові внески.
Заяви на пайові внески та самі пайові внески, усі операції по пайовим внескам проводилися від імені однієї особи, від імені директора ДП «Заготзбутбаза» ОСОБА_1, тобто порядок внесення пайових внесків позивачем було порушено та не відповідає вищевказаним вимогам Закону.
Згідно ст.29 Закону „ Про кооперацію”, майно що залишилось після задоволення вимог кредиторів кооперативу, здійснення виплат членам кооперативу паїв та виплат на пай розподіляється між членами кооперативу у порядку визначеному Статутом.
Відповідно до довідки ліквідаційної комісії від 18.02.2011р., ДП «Заготзбутбаза» Ізмаїльської РПС за період 2006р. - 2009р. під керуванням директора ОСОБА_1 пропрацювало із збитками в сумі 130,2 тисяч грн. Тобто, після задоволення вимог кредиторів кооперативу позивач вправі звернутися до ліквідаційної комісії про виплату пайового внеску у порядку визначеному Статутом. Згідно довідки голови ліквідаційної комісії, після погашення боргів буде вирішено питання про повернення пайових внесків(а.с.76).
Таким чином, з урахуванням того, що власником внесених пайових внесків є ДП «Заготзбутбаза» та загальними зборами підприємства питання щодо виплати пайових внесків позивачу не вирішувались, договір між сторонами щодо внесення пайових внесків не укладався, а законом передбачено їх повернення після погашення заборгованості кооперативу, тому підстави для повернення пайових внесків у позивача відсутні.
За таких обставин рішення суду не відповідає вимогам ст.213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що, в силу ст.309 ч.3,4 ЦПК України, є підставою для скасування рішення суду та про відмову позивачу у його позовних вимогах.
Керуючись ст.ст.209,307 ч.1п.2,309 ч.1 п.п.3,4, 314 ч.2, 316, 317,319 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу голови ліквідаційної комісії Дочірнього підприємства «Заготзбутбаза» Ізмаїльської райспоживспілки Гідікова І.Г. задовольнити.
Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 жовтня 2010 року скасувати, постановити нове рішення.
В позові ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії Дочірнього підприємства «Заготзбутбаза» Ізмаїльської райспоживспілки, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Дочірнього підприємства «Заготзбутбаза» Ізмаїльської райспоживспілки про стягнення пайових внесків – відмовити.
Рішення набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді апеляційного суду Одеської області А.М.Кварталова
Л.А.Гірняк
Б.Б.Левенець