Судове рішення #14228769


Категорія №6.6.4


ПОСТАНОВА

Іменем України


10 січня 2011 року Справа № 2а-10131/10/1270


          

          

           Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді:                                        Петросян К.Є.,

при секретарі:                       Ковіній І.В.,

за участю представника:

позивача:                              Бачура О.В.,

відповідача:                            не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Ленінської об’єднаної Державної податкової інспекції у місті Луганську до Приватного підприємства «Фірма «Гарант – Сервіс» про стягнення податкового боргу у розмірі 40 225,73 грн. , -

В С Т А Н О В И В:

22 грудня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Ленінської об’єднаної Державної податкової інспекції у місті Луганську до Приватного підприємства «Фірма «Гарант – Сервіс» про стягнення податкового боргу у розмірі 40 225,73 грн., в обґрунтування якого позивач вказав наступне.

ПП «Фірма «Гарант-Сервіс» перебуває на податковому обліку в Ленінській об’єднаній Державній податковій інспекції у місті Луганську.

Станом на 15.12.2010 р. підприємство має заборгованість перед бюджетом податку з доходів найманий працівників у розмірі 40 225,73 грн.

У зв’язку з чим позивач просив суд стягнути з Приватного підприємства «Фірма «Гарант-Сервіс» (код ЄДРПОУ 32864578) суму податкового боргу по податку з доходів найманих працівників у розмірі 40 225 грн. 73 коп. в доход Державного бюджету України, звернувши стягнення на активи (р/р 33215800700006, код платежу 11010105, УДК у м. Луганську ГУДКУ у Луганській області, код 24046582. банк - ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013).

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, був належним чином повідомлений про місце, дату та час слухання справи, правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів відповідач не скористався.

Відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Законом України «Про систему оподаткування» визначено, що під податком і збором (обов’язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов’язок сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі). Платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані у числі іншого, сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами передбачене ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачена як одна з функцій податкового органу подання до судів позовів до підприємств, установ та організацій про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед  бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 (далі- Закон №2181) визначений порядок погашення податкового боргу платника податків та порядок звернення стягнення на активи платника податків, який відповідно до ввідної частини є спеціальним законом з питань оподаткування, та встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Також цим Законом запроваджене поняття податкового боргу, як податкового зобов’язання, узгодженого платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого податкового зобов’язання.

Крім того, ним же визначено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України №2181, податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податку у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.  

Відповідно до п.п. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України №2181, у разі визначення податкового зобов’язання  контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»-«в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов’язаний погасити нараховану суму податкового зобов’язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Згідно п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України №2181, податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3  статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

6.2.3. Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

П.п. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв’язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Відповідно до п. 17.3 ст. 17 Закону № 2181 сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Судом встановлено, що відповідач ПП «Фірма «Гарант-Сервіс» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 11 лютого 2004 р. за № 25370169Ю0054156.

Підприємству присвоєний ідентифікаційний номер 32864578.

ПП «Фірма «Гарант-Сервіс» перебуває на податковому обліку в Ленінській об’єднаній Державній податковій інспекції у місті Луганську.

Станом на 15.12.2010 р. підприємство має заборгованість перед бюджетом податку з доходів найманий працівників у розмірі 40 225,73 грн.

Заборгованість перед бюджетом утворилась внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань, а саме податкового повідомлення - рішення №0003251710/0 від 09.08.2010 р.

Ленінською МДШ у м. Луганську з метою погашення податкового боргу платника податків здійснювались заходи, передбачені Законом №2181, а саме згідно п. 6.2 ст. 6 Закону №2181 на адресу відповідача направлено першу податкову
вимогу №1/1946 від 25.08.2010 р.;

          У зв'язку з невиконанням першої податкової вимоги, платнику податків направлено другу податкову вимогу №2/2252 від 11.10.2010 р.

Платником вказані повідомлення-рішення не були оскаржені у встановлений законодавством строк і тому сума нарахованих штрафних санкцій, станом на 22.12.2010 року, є узгодженою.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України №2181, активи платника податку – це кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України №2181, активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкових зобов’язань виключно за рішенням суду.

Таким чином, оскільки сума податкового боргу до цього часу відповідачем не сплачена, суд вважає за можливе стягнути з відповідача, суму податкового боргу, шляхом перерахування відповідних коштів до Державного бюджету України.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

          Адміністративний позов Ленінської об’єднаної Державної податкової інспекції у місті Луганську до Приватного підприємства «Фірма «Гарант – Сервіс» про стягнення податкового боргу у розмірі 40 225,73 грн. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства «Фірма «Гарант-Сервіс» (код ЄДРПОУ 32864578) суму податкового боргу по податку з доходів найманих працівників у розмірі 40 225 грн. 73 коп. в доход Державного бюджету України, звернувши стягнення на активи (р/р 33215800700006, код платежу 11010105, УДК у м. Луганську ГУДКУ у Луганській області, код 24046582, банк - ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013).

          Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

          

          


           СуддяК.Є. Петросян


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація