Судове рішення #14228708


Категорія №8


ПОСТАНОВА

Іменем України


24 березня 2011 року Справа № 2а-1504/11/1270


          

          

           Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді – Петросян К.Є.,

за участю секретаря  – Ковіної І.В.,

представників  сторін:

позивача:                       Юрченко М.Ю. (дов. №1/10 від 04.01.2011),

відповідача:                   Маркевич М.Л. (дов. №01/20-01 від  20.01.2011),

                                       Пономаренко С.В. (дов. №01/20-02 від 20.01.2011)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трійка-діалог» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м.Луганську про визнання незаконними дій щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість як податкової звітності та зобов’язання визнати звітність,-

ВСТАНОВИВ:

          18.02.2011 позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Трійка-діалог»  звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з даним позовом, в якому посилається на наступне.

          10.12.2010 відповідно до п.п. 4.1.7 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ТОВ «Трійка-діалог» подало до Ленінської МДПІ у м.Луганську декларацію з податку на додану вартість за листопад 2010 року, яка отримана відповідачем 16.12.2010 згідно поштового повідомлення.

10.01.2011 позивач звернувся до відповідача з листом (вих. № 002) із проханням пояснити чи прийнята декларація з ПДВ за листопад 2010 року, якщо ні, то з яких причин.

          Листом від 26.01.2011 (вих. № 3184/28-517) відповідачем повідомлено, що декларація з податку на додану вартість за листопад 2010 року не визнана як податкова звітність, оскільки були встановлені порушення по заповненню всупереч правилам, а саме – невідповідність або недійсність номера свідоцтва ПДВ у додатку №5.

          10.01.2011 позивач відповідно до п.п. 4.1.7 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» подав до Ленінської МДПІ у м.Луганську декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року, яка отримана відповідачем 13.01.2011 згідно поштового повідомлення.

          Листом від 17.01.2011 (вих. № 1852/28-217) «Про невизнання як податкової декларації», який отримано позивачем 01.02.2011, відповідачем повідомлено, що декларація з податку на додану вартість за грудень 2010 року не визнана як податкова звітність, оскільки у поданій декларації відсутній реєстр податкових накладних в електронному вигляді.

Позивач зазначає, що декларація з ПДВ за грудень 2010 направлялась відповідачу поштою цінним листом з описом вкладення та поштовим повідомленням. В опису вкладення вказана дискета з реєстром податкових накладних за грудень 2010 року. Поштовим працівником вкладення в лист було перевірено, про що є відмітка – підпис та печатка об’єкту поштового зв’язку.

Повідомлення про неприйняття податкової декларації за листопад 2010 року на адресу ТОВ «Трійка-діалог» надіслано не було, у зв’язку із чим позивач вимушений був звернутися до відповідача з листом щодо роз’яснення відносно направленої декларації, після чого відповідач повідомив, що декларація отримана не була. Про неприйняття податкової декларації за грудень 2010 року, відповідач повідомив позивача листом від 17.01.2011, який позивач отримав 01.02.2011.

Позивач вважає, що дії відповідача не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, у зв’язку із чим просить суд визнати незаконними дії Ленінської МДПІ у м.Луганську щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Трійка-діалог» за листопад та грудень 2010 року, як податкової звітності; зобов’язати Ленінську МДПІ у м.Луганську визнати як податкову звітність податкову декларацію з податку на додану вартість ТОВ «Трійка-діалог» за листопад 2010 року з дати її фактичного надходження до державної податкової інспекції; зобов’язати Ленінську МДПІ у м.Луганську визнати як податкову звітність податкову декларацію з податку на додану вартість ТОВ «Трійка-діалог» за грудень 2010 року з дати її фактичного надходження до державної податкової інспекції; а також зобов’язати відповідача подати суду звіт про виконання судового рішення, для чого встановити строк.

          Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі, надали суду пояснення, відповідно до яких зазначили, що закон дає право відповідачу не визнавати податкову декларацію як таку, але у виключному переліку випадків. Такими випадками є: в декларації не зазначено обов’язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами та не скріплено печаткою платника податків. Надані позивачем декларації з податку на додану вартість за листопад та грудень 2010 року мають всі встановлені обов’язкові реквізити.

          Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог ТОВ «Трійка-діалог» заперечувала, надала письмові заперечення на адміністративний позов та  пояснила суду наступне.

Декларація з ПДВ за листопад 2010 року не була прийнята Ленінською МДПІ у м.Луганську, у зв’язку з невідповідністю (недійсністю) номера свідоцтва платника ПДВ в 5 додатку, що порушує абз.5 п.п. 4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язано платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181.

Декларація за грудень 2010 року не була прийнята Ленінською МДПІ у м.Луганську, у зв’язку із заповненням всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку: відсутність обов’язкових додатків, а саме – відсутній реєстр податкових накладних в електронному вигляді, що порушує главу 2 ст.46.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010.

Відповідно до п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону №2181, Ленінська МДПІ у м.Луганську запропонувала ТОВ «Трійка-діалог» виправити вказаний недолік, направивши лист, та надати нові податкові декларації з ПДВ, заповнені згідно затвердженого порядку. Тому вважає, що Ленінська МДПІ у м.Луганську діяла згідно чинного законодавства та просила суд відмовити у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Трійка-діалог» у повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.            

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

           У відповідності зі ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України на законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Конституцією України (ч. 1 ст. 67) визначено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності з Законом України «Про систему оподаткування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин,  до складу податків у числі інших також входить і податок на додану вартість; контроль за правильністю та своєчасністю справляння всіх видів податків і зборів (обов’язкових платежів) здійснюється державними податковим органами в межах повноважень, визначених законом, відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов’язкових платежів) відповідно до законів України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України №2181 «Про порядок  погашення зобов’язань платників податків  перед бюджетами та державними  цільовими фондами» (далі - Закон №2181).

Відповідно до п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України № 2181, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до вимог п.п. 4.1.7 п.4.1 статті 4 Закону №2181, платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного згідно з підпунктом 4.1.4 цього пункту, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення.

Згідно п.2 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого Постановою КМУ від 28.07.1997р. №799, звіти, розрахункові документи і декларації приймаються до відправлення листами (посилками, бандеролями) з оголошеною цінністю з позначкою «Звіт» та з рекомендованим повідомленням про вручення.

Згідно з п.п. 4.1.2  норми Закону № 2181, прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу.

Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов’язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Згідно наведених норм Закону № 2181, податковий орган зобов’язаний прийняти податкову декларацію без попередньої перевірки зазначених у ній показників та може не визнати податкову звітність як податкову декларацію виключно з підстав заповнення її всупереч правил, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення.

Відповідно до п.п. 4.3 п. 4 Наказу Державної податкової адміністрації від 30.05.1997 № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» (далі – Порядок), податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов’язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Відповідно до п.п. 4.1.1 вказаного Порядку декларація подається платником незалежно від того, виникло у звітному (податковому) періоді в нього податкове зобов’язання чи ні, тобто незалежно від стану фінансово-господарської діяльності платника податку.

Достовірність даних підтверджується підписами керівника і головного бухгалтера та засвідчується печаткою підприємства. Оригінал декларації з відповідними додатками подається платником до податкового органу за місцезнаходженням платника на одному двосторонньому аркуші форматом А-4 з відповідними додатками на односторонніх аркушах форматом А-4 (п. 3 Порядку).

Як зазначено в Законі № 2181, відмова службової (посадової) особи ОДПС прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від’ємного значення об’єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов’язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законодавством.

У разі якщо службова (посадова) особа ОДПС порушує норми абзацу першого підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181, платник податків зобов’язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім’я керівника відповідного ОДПС, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати відмови. При цьому декларація вважається поданою у момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181, не застосовується.

Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.

Структурним підрозділом ОДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності у триденний термін від дня отримання звітності (але не пізніше наступного дня від граничного строку подання), надсилається платнику податків повідомлення про невизнання ОДПС податкової звітності як податкової декларації із зазначенням підстав неприйняття та пропозицією надати нову податкову декларацію, оформлену належним чином (п.п. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181).

У  БДАЗ ця податкова звітність тільки реєструється (без внесення показників) та отримує статус «Не визнано як податкова декларація» із обов’язковим зазначенням підстав невизнання, а в коментарях проставляється реєстраційний номер повідомлення ОДПС (про невизнання податкової звітності як податкової декларації) та дата його відправки.

Для інформування платників податків про відповідальність та наслідки повернення податкової звітності на дошці об’яв або інших інформаційних стендах в операційних залах розміщується витяг із Закону № 2181 (п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4).

Судом встановлено, що ТОВ «Трійка-діалог» зареєстровано як суб’єкт підприємницької діяльності – юридична особа у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 14.10.2010 за № 1 382 102 0000 017830, про що Виконавчим комітетом Луганської міської ради видано свідоцтво серії А01 № 612382 (а.с.11), а також Головним управлінням статистики у Луганській області 15.10.2010 року - довідку АА № 290737 (а.с. 10). Позивач є платником податків та зборів і перебуває на обліку в Ленінській МДПІ у м.Луганську.

Супровідним листом від 10.12.2010 за вих. № 039 позивачем на адресу відповідача відповідно до п.п. 4.1.7 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», поштою було направлено декларацію з податку на додану вартість за листопад 2010 року (а.с.13-18), яка отримана відповідачем 16.12.2010 (а.с.19).

Листом від 10.01.2011 за вих. № 002 позивач звернувся до Ленінської МДПІ у м.Луганську із проханням повідомити чи прийнята декларація з ПДВ за листопад 2010 року, якщо ні, то з яких причин (а.с.30). Відповідно до листа Ленінської МДПІ у м.Луганську від 26.01.2011 за вих. № 3184/28-517, відповідачем повідомлено ТОВ «Трійка-діалог» про невизнання як податкової звітності декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року, оскільки встановлені порушення по заповненню всупереч правилам, а саме – невідповідність або недійсність номера свідоцтва ПДВ у додатку №5 (а.с.34).

          Також, супровідним листом від 10.01.2011 за вих. № 001, позивачем на адресу Ленінської МДПІ у м.Луганську відповідно до п.п. 4.1.7 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» поштою надіслано декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року (а.с.20-28), яка отримана відповідачем 13.01.2011 згідно поштового повідомлення (а.с.29).

          Листом від 17.01.2011 за вих. № 1852/28-217 «Про невизнання як податкової декларації», відповідачем повідомлено, що декларація з податку на додану вартість за грудень 2010 року не визнана як податкова звітність, оскільки у поданій декларації відсутній реєстр податкових накладних в електронному вигляді та запропоновано надати нову податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010, оформлену належним чином (а.с.33).

Судом встановлено, що вказані декларації не визнані Ленінською міжрайонною ДПІ у м. Луганську  із зазначенням порушень, а саме: в податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року встановлено порушення - «невідповідність або недійсність номера свідоцтва платника ПДВ в 5 додатку», та податкової декларації за грудень 2010 – «відсутність реєстру податкових накладних в електронному вигляді».

Однак у даному випадку суд вважає, що  дії відповідача  не відповідають вимогам закону.

Зазначені податкові декларації були вивчені судом, обставини, на які посилається відповідач в обґрунтування причин неприйняття податкових декларацій за листопад та грудень 2010 року, у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження.

Крім того,  суд вважає, що  визначені відповідачем недоліки не відповідають вимогам закону, оскільки, як зазначено вище,  згідно вказаним нормам Закону № 2181, податкова звітність може бути не визнана контролюючим органом як податкова декларація, лише у разі,  якщо вона заповнена платником податків всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, якщо в ній не зазначено обов’язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. Зазначений перелік обставин є вичерпним. Інших підстав для відмови у визнанні податкової звітності в якості податкової декларації законом не встановлено.

Зазначені відповідачем недоліки щодо податкових декларацій позивача  не підпадають під ознаки недоліків, визначених  вказаним  переліком.  

Позивачем ТОВ «Трійка-діалог» при складенні вказаних декларацій були додержані всі необхідні вимоги,  як до форми податкових декларацій, так і до порядку їх заповнення, визначені Законом України «Про податок на додану вартість» та Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженим Наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166.

Слід зазначити, що в якості причин для невизнання як податкової звітності податкової декларації ТОВ «Трійка-діалог» з податку на додану вартість за листопад 2010 року відповідачем було зазначено «невідповідність або недійсність номера свідоцтва платника ПДВ в 5 додатку», та податкової декларації за грудень 2010 – «відсутність реєстру податкових накладних в електронному вигляді». Разом з тим, при дослідженні у судовому засіданні оригіналів зазначених податкових декларацій ТОВ «Трійка-діалог», які були надіслані позивачем на адресу відповідача та перебувають у останнього, було встановлено взагалі відсутність номера свідоцтва платника ПДВ в додатку 5. Однак, в наданому позивачем екземплярі додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість зазначений номер свідоцтва платника ПДВ міститься. Крім того, у судовому засіданні також було встановлено наявність у відповідача реєстру податкових накладних в електронному вигляді, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься відповідна ксерокопія дискети.

Посилання відповідача на главу 2 ст. 46.1 Податкового кодексу України увагу не заслуговують, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин діяв Закон №2181.

Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України, суд  розглядає  адміністративні  справи  не  інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

В даному випадку суд вважає за можливе застосувати приписи зазначеної статті КАС України для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача та вийти за межі заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Позивачем заявлено вимоги про визнання незаконними дій Ленінської МДПІ у м.Луганську щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Трійка-діалог» за листопад та грудень 2010 року, як податкової звітності, а також  зобов’язання Ленінську МДПІ у м.Луганську визнати як податкову звітність податкову декларацію з податку на додану вартість ТОВ «Трійка-діалог» за листопад та грудень 2010 року з дати її фактичного надходження до державної податкової інспекції.

Разом з тим, питання щодо визнання як податкової звітності тієї чи іншої декларації віднесено законодавством виключно до компетенції контролюючих органів. Оскільки у судовому засіданні встановлено, що  дії відповідача  не відповідають вимогам закону, суд вважає за можливе визнати неправомірними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську щодо неприйняття у ТОВ «Трійка-діалог» (код ЄДРПОУ 21796836) податкових декларації з податку на додану вартість за листопад та грудень 2010 року та зобов’язати Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію в м. Луганську прийняти та вважати поданою податкову звітність ТОВ «Трійка-діалог»  з податку на додану вартість (код ЄДРПОУ 21796836) за листопад та грудень 2010 року.

 Суд не знаходить підстав для задоволення вимог позову в частині зобов’язання відповідача подати суду звіт про виконання судового рішення, для чого встановити строк, оскільки відповідно до вимог ст.267 КАС України, це є право, а не обов’язок суду. Крім того, позивачем не доведено перед судом необхідність застосування зазначеної норми  КАС України в даному випадку.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 3,40 грн.  

На підставі ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 24 березня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 29 березня 2011 року, про що згідно вимог ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

          Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Трійка-діалог» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м.Луганську про визнання незаконними дій щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість як податкової звітності та зобов’язання визнати звітність, задовольнити частково.          Визнати неправомірними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську щодо неприйняття у Товариства з обмеженою відповідальністю  «Трійка-діалог» (код ЄДРПОУ 21796836) податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року та за грудень 2010 року.

Зобов’язати Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію в м. Луганську прийняти та вважати поданою податкову звітність Товариства з обмеженою відповідальністю «Трійка-діалог»  (код ЄДРПОУ 21796836) - податкові декларації з податку на додану вартість та додатки №5 за листопад 2010 року та грудень 2010 року.

В решті заявлених вимог відмовити за необґрунтованістю.

          Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання  апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 29 березня 2011 року.

          

          


           СуддяК.Є. Петросян


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація