КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
16 лютого 2011 р. №2а-129/11/1070
приміщення суду за адресою:
м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1018
час прийняття постанови : 09 год. 36 хв.
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Леонтович А.М.
при секретарі - Воронюк М.М.
за участю представників сторін:
від позивача ОСОБА_2
від відповідача : Дударенко А.М. (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом
до
про
ОСОБА_2
Обухівської районної державної адміністрації Київської області
часткове скасування розпоряджень
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 (надалі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Обухівської районної державної адміністрації Київської області (надалі - Відповідач) про скасування розпоряджень відповідача № 680 від 23.06.2010 року «Про скасування розпоряджень голови райдержадміністрації від 17.04.2009 року № 496» та № 681 від 23.06.2010 року «Про скасування розпорядження голови райдержадміністрації від 16.07.2008 року № 119» в частинах що стосуються ОСОБА_2 (з урахуванням уточнень позовних вимог від 27.01.2011 року).
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач вважає, що оскаржувані ним рішення відповідача не відповідають вимогам чинного законодавства та те, що відповідач не має законних підстав та повноважень щодо скасування виданих свої попередніх розпоряджень самостійно.
В обґрунтування свої вимог позивача зазначає, що частиною восьмою статті 118 Конституції України передбачено, що рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня. Так само частиною другою статті 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачено, що розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.
Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник Відповідача у судовому засіданні проти позову обґрунтовано заперечував, просив відмовити у задоволенні позову та просив приєднати до матеріалів справи заперечення проти позову про, що заявив клопотання. Пояснив, що дії працівників адміністрації щодо скасування оскаржуваних розпоряджень є правомірними та такими, що відповідають чинному законодавству та надав докази на підтвердження свої заперечень.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Обухівською районною державною адміністрацією Київської області 16.07.2008 року прийняте розпорядження № 1119 «Про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 15-ом громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Деремезнянської сільської ради», яким надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 15-ом громадянам (зокрема, ОСОБА_2) загальною площею 13,0000 га (ОСОБА_2 – 0,5000 га) для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності в адміністративних межах Деремезнянської сільської ради Обухівського району Київської області.
На підставі зазначеного розпорядження доручено землевпорядній організації розробити проект із землеустрою щодо відведення для погодження та затвердження його в установленому порядку згідно діючого законодавства. Так землевпорядною організацією ТОВ «НВК «Горизонт» було розроблено проект землеустрою. За результатами чого розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 17.04.2009 року № 496 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 15-ом громадянам (зокрема, ОСОБА_2) для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Деремезнянської сільської ради Обухівського району Київської області та надано землевпорядній організації встановити межі земельних ділянок, зони обмежень та виготовити державні акти на право власності на землю.
Прокуратурою Обухівського району Київської області 25.05.2010 року винесено протести № 3744-вих.10 та № 3745-вих.10 за якими прокурор вимагав скасувати розпорядження голови Обухівської районної державної адміністрації № 1119 від 16.07.2008 року та № 496 від 17.04.2009 року. Як вбачається зі змісту протестів прокурора, на думку останнього, відповідачем дані розпорядження прийняті з порушенням, оскільки не всі, із зазначених у додатку до оскаржуваних розпоряджень осіб, звертались до Обухівської райдержадміністрації, клопотання про надання у власність земельних ділянок не підписували, доручень щодо представництва їх інтересів з земельних питань іншим особам не надавали, законним правом на безоплатне отримання у власність земельної ділянки не скористались.
Відповідно до статті 118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. А також, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки , погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення
фермерського господарства). Чим і було порушено, зокрема і позивачем, вимоги чинного законодавства, яке проявилось в ненаданні в повному обсязі документів в обгрунтування доцільності виділення йому земельної ділянки (що і опротестовував прокурор).
Так, згідно з статтею 151 Земельного кодексу України до клопотання додаються:
а) обґрунтування необхідності вилучення (викупу) та/або відведення земельної ділянки;
б) зазначене на відповідному графічному матеріалі бажане місце розташування об'єкта з орієнтовними розмірами земельної ділянки;
в) нотаріально засвідчена письмова згода землевласника (землекористувача) на вилучення (викуп) земельної ділянки (її частини) із зазначенням розмірів передбаченої для вилучення (викупу) земельної ділянки та умов її вилучення (викупу);
г) копія установчих документів.
Розпорядженнями голови Обухівської районної державної адміністрації Київської області 23.06.2010 року № 680 «Про скасування розпорядження голови райдержадміністрації від 17.04.2009 року № 496» та № 681 «Про скасування розпорядження голови райдержадміністрації від 16.07.2008 року № 1119» задоволено протести прокурора Обухівського району Київської області від 25.05.2010 року № 3744-вих.10 та № 3745-вих. та скасовано розпорядження голови райдержадміністрації від 16.07.2008 року № 1119 та від 17.04.2009 року № 496.
Підставою для скасування розпоряджень голови Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 16.07.2008 року № 1119 та від 17.04.2009 року № 496 стало задоволення протестів прокурора Обухівського району Київської області від 25.05.2010 року № 3744-вих.10 та № 3745-вих.
Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, а саме з заяви ОСОБА_2 до голови Обухівської РДА, то в прохальній частині ОСОБА_2 просив виділити йому земельну ділянку в розмірі 0,2500 га для ведення особистого селянського господарства в межах Деремезнянської сільської ради. Проте, відповідно ж до додатків розпоряджень голови Обухівської РДА № 1119 від 16.07.2008 року та № 496 від 17.04.2009 року, зокрема, ОСОБА_2 надавався дозвіл на розробку та в подальшому на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної площею 0,5000 га для ведення особистого селянського господарства, що свідомо суперечить заяві ОСОБА_2 до голови Обухівської РДА.
Згідно з статті 20 Закону України «Про прокуратуру» при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право опротестувати акти Прем'єр-міністра України, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих Рад, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також рішення і дії посадових осіб.
Відповідно до змісту статей 21, 25 Закону України «Про прокуратуру» протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права. У протесті, поданні, приписі або постанові прокурора обов'язково зазначається, ким і яке положення закону порушено, в чому полягає порушення та що і в який строк посадова особа або орган мають вжити до його усунення.
Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.
Отже, прокурор, виконуючи прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів головою місцевої державної адміністрації, на підставі вимог Конституції України, Закону України «Про прокуратуру» має право звернутися до цієї посадової особи з протестом.
Крім того, суд вважає безпідставними посилання позивача на той факт, що голова районної державної адміністрації позбавлений права скасовувати свої власні розпорядження, оскільки ні стаття 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ні Закон в цілому не забороняє зазначеним суб'єктам владних повноважень змінювати чи скасовувати прийняті ними рішення.
З аналізу викладених норм Закону України «Про прокуратуру» вбачається, що позитивний розгляд протесту прокурора здійснюється відповідним органом або посадовою особою за умови суперечності опротестованого акту нормам закону.
В протесті прокурора зазначено підстави незаконності опротестованого розпорядження.
Відповідно до частини другої статті 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.
Проте, надання права скасування таких розпоряджень певному колу суб'єктів не позбавляє і голову районної державної адміністрації права на зміну чи на скасування своїх власних розпоряджень за наявності підстав до того.
Таким чином, вищезазначеними нормами Закону не передбачені обмеження права голови райдержадміністрації внести зміни у розпорядження, визнання їх такими, що втратили чинність, або скасувати власне розпорядження у випадках виявлення невідповідності вимогам чинного законодавства без попереднього оскарження виданого розпорядження до суду, або органу виконавчої влади вищого рівня.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Цей критерій вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.
Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, виходячи з установлених законодавством умов надання земельних ділянок, суд дійшов висновку, що не можна вважати таким, що суперечить закону, рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про скасування свого рішення, за яким земельна ділянка була неправомірно одержана у власність чи користування та відповідно, викладені в позовній заяві посилання позивача є необґрунтованими і є такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідач не надав суду доказів понесення ним витрат, пов’язаних з розглядом справи, тому судові витрати стягненню з позивача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 69-71, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову – відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні – протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя: (підпис) А.М. Леонтович
З оригіналом згідно. Суддя
Повний текст постанови виготовлено 18.02.2011 року