Судове рішення #14228056


Категорія №11.5


ПОСТАНОВА

Іменем України


23 березня 2011 року Справа № 2а-2121/11/1270



               Луганський окружний адміністративний суд  у складі:

Судді                                          Широкої К.Ю.

при секретарі                       Смішливій І.М.

за участю сторін:

представник позивача:          Мамедова М.Є.

представник відповідача:          Пивоваров Р.І.

представник третьої особи:   не прибув

        розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом   Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві  та професійних захворювань України в місті Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області до  Відділу державної виконавчої служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції, третя особа - Державне підприємство "Антрацит" про визнання дій незаконними, скасування постанови про зупинення виконавчого провадження №21255026 від 08.02.2011, суд -

ВСТАНОВИВ:

10 березня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві  та професійних захворювань України в місті Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області до  Відділу державної виконавчої служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції, третя особа - Державне підприємство "Антрацит" про визнання дій незаконними, скасування постанови про зупинення виконавчого провадження №21255026 від 08.02.2011.

Позивач в обґрунтування позову зазначив, що 07.09.2010 заступником начальника відділу державної виконавчої служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції в Луганській області Кривошеєвою Є.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №21255026 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків з ДП "Антрацит".

08.02.2011 була винесена постанова про зупинення виконавчого провадження у зв’язку із внесенням боржника до Реєстру підприємств паливно – енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно – енергетичного комплексу» від 23.06.2005 № 2711.

Позивач не погоджується з оскаржуваною постановою, оскільки вважає, що вона прийнята в порушення вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» №1105-ХІV від 23.09.1999 та Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно – енергетичного комплексу».

Крім того вважає, що дія Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно – енергетичного комплексу» поширюється на паливно – енергетичні підприємства та суб’єкти господарської діяльності, перелічені в п. 1.3 ст. 1 наведеного Закону щодо заборгованості, що виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії.

Відділення Фонду не відноситься до учасників розрахунків, борг ДП «Антрацит» не відноситься до боргу у сфері енергопостачання (енергоспоживання) чи за несплату електроенергії або податкового боргу, спірний борг виник внаслідок несплати обовязкових страхових внесків, на які не поширюється податкове законодавство та Закон України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно – енергетичного комплексу».

Таким чином, позивач вважає постанову відповідача про зупинення виконавчого провадження незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення аналогічні позовній заяві, просила задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, надав письмові заперечення на позов, у яких зазначив, що згідно листа ДП «Енергоринок» від 12.01.2009 №6 ДП «Антрацит» включено до реєстру підприємств паливо - енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливо - енергетичного комплексу».

Пунктом 15 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено обставини, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Згідно відповіді ДП «Енергоринок» від 07.02.2011 строк дії Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» продовжено до 01 січня 2013 року.

Тому оскаржувану постанову вважає законною та просив відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, про час, місце та дату слухання справи був повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав заперечення на адміністративний позов (а.с.14), згідно яких зазначив, що позовні вимоги не визнає в повному обсязі. Зазначив наступне, позивач, посилаючись на норми Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» № 2711 від 23.06.2005 року (далі Закон № 2711), зазначає, що Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Антрациті та Антрацитівському районі не відноситься до учасників розрахунків відповідно до Закону № 2711, а також заборгованість ДП «Антрацит» зі сплати страхових внесків не підпадає під поняття заборгованості за енергоносії, наведеної в Законі № 2711. Вважає, що позивачем на сам перед зроблено помилкові висновки щодо застосування норм Закону №2711. Відповідно до п. 3.1. ст. З Закону № 2711 для участі у процедурі погашення заборгованості шляхом застосування механізмів, визначених цим Законом, орган управління підприємства паливно-енергетичного комплексу приймає відповідне рішення. Підприємство паливно-енергетичного комплексу, яке прийняло рішення про участь у процедурі погашення заборгованості, підлягає реєстрації шляхом внесення цього підприємства до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу. Державне підприємство «Антрацит» внесено до зазначеного Реєстру, а отже на підприємство розповсюджуються вимоги закону та ДП «Антрацит» є учасником процедури погашення заборгованості, що підтверджується випискою з Реєстру, наданою розрахунковим центром ДП «Енергоринок». А отже в такому випадку державним виконавцем повинно бути зупинено виконавчі провадження, відкриті відносно ДП «Антрацит». На Позивача Закон № 2711 розповсюджується саме в той частині, якою внесено зміни до ч. 1 ст. 34 Закону України, а саме додано п. 15 згідно з яким виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». З метою сприяння поліпшенню фінансового становища підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості шляхом урегулювання процедурних питань та впровадження механізмів погашення заборгованості, надання суб'єктам господарської діяльності права їх застосування, визначення порядку взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів із суб'єктами господарської діяльності щодо застосування механізмів погашення заборгованості було прийнято Закон № 2711. Згідно з п. 1.1. ст. 1 Закону № 2711 підприємства паливно-енергетичного комплексу-це гірничі підприємства (шахти, рудники, копальні, кар'єри, розрізи, збагачувальні фабрики). Отже, оскільки державне підприємство «Антрацит» є гірничим підприємством, то воно підпадає під поняття підприємства паливно-енергетичного комплексу. Крім цього зазначив, що відповідно до ст. 2 Закону № 2711 цей Закон регулює відносини, пов'язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу. Дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії. Тобто, дія Закону поширюється саме на державне підприємство «Антрацит», як на підприємство паливно-енергетичного комплексу згідно з поняттям, визначеним Законом № 2711. Отже, ДП «Антрацит» є учасником відносин, які передбачені Законом № 2711. Відповідно до п. 1.4. ст. 1 Закону № 2711 заборгованість - підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка:

1)підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва
(видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до
укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені,
штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена;

2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих;

3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України;

4)передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами
господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті
енергоносії;

5)підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України
минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового
фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.

Тобто, наведеною нормою закріплено поняття заборгованості, наявність однієї з якої дозволяє суб'єкту господарських відносин брати участь у процедурі погашення заборгованості. Погашення заборгованості, відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону - це заходи, спрямовані на зменшення та/або розстрочення кредиторської та дебіторської заборгованостей шляхом застосування механізмів списання, взаєморозрахунків, реструктуризації, часткової оплати на умовах, визначених цим Законом. Отже, наведеними вище нормами визначені суб'єкти правових відносин, що регулюються положеннями Закону № 2711, а саме підприємства, за якими утворилась дебіторська чи кредиторська заборгованість. Заборгованість в понятті Закону № 2711 є однією з складових, що визначають учасника процедури погашення заборгованості. Тому, Позивач вірно зазначає, що заборгованість зі сплати страхових внесків не є заборгованістю за енергоносії, а отже Позивач не підпадає під поняття підприємства паливно-енергетичного комплексу, а заборгованість не є заборгованістю в розумінні Закону № 2711. Тобто, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Антрациті та Антрацитівському районі не може брати участь у процедурі погашення заборгованості, передбаченої Законом № 2711. Так, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» № 2940-УІ від 13.01.2011 року (далі Закон № 2940) було внесено зміни до п. 3.4. ст. З Закону № 2711, а саме встановлено, що процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 1 січня 2013 року. На даний час ДП «Антрацит» бере участь у процедурі погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу і внесено до Реєстру.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27.04.2010 року № 2а-2343/10/1270 з державного підприємства «Антрацит» на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Антрациті та Антрацитівському районі стягнуто заборгованість по страховим внескам в розмірі  18 128 грн. недоїмки, та видано виконавчий лист. Дана заборгованість ДП «Антрацит» виникла у зв'язку з несвоєчасної сплатою страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності. 07.09.2010 року Відділом державної виконавчої служби Антрацитівського МРУЮ було відкрите виконавче провадження по примусовому виконанню вищезазначеної постанови Луганського окружного адміністративного суду від 27.04.2010 року № 2а-2343/10/1270. Постановою Відповідача від 08.02.2011 року № 21255026 зупинено виконавче провадження по примусовому виконанню постанови Луганського окружного адміністративного суду від 27.04.2010 року № 2а-2343/10/1270 у зв'язку із внесенням ДП «Антрацит» до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». Згідно з ч. 6 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» № 1105-ХІУ від 23.09.1999 року (в редакції Закону України від 23.02.2007 року № 717-У) страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що становлять систему оподаткування. На страхові внески не поширюється податкове законодавство.

Тобто, виходячи з наведеного вбачається, що заборгованість ДП «Антрацит» по страховим внескам в розмірі 18 128 грн. 00 коп. недоїмки не є заборгованістю з виплати заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів.

В зв'язку з цим, Постанова Луганського окружного адміністративного суду від 27.04.2010 року № 2а-2343/10/1270 не підпадає під категорію рішень, по виконанню яких виконавче провадження не може бути зупинено у зв'язку із внесенням ДП «Антрацит» до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». А отже, відповідачем правомірно винесено постанову від 08.02.2011 року № 21255026 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2а-2343/10/1270 по стягненню з ДП «Антрацит» на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Антрациті та Антрацитівському районі суми боргу у розмірі  18 128 грн.  На підставі викладеного, вважає адміністративний позов відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Антрациті та Антрацитівському районі необґрунтованим та просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

        В судовому засіданні встановлено, що на підставі виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом про стягнення недоїмки по страховим внескам з ДП “Антрацит” на користь відділення ВД Фонду ССНВ України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області 07.09.2010 заступником начальника відділу державної виконавчої служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції в Луганській області Кривошеєвою Є.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №21255026 (а.с.8).

08.02.2011 була винесена постанова про зупинення виконавчого провадження у зв’язку із внесенням боржника до Реєстру підприємств паливно – енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно – енергетичного комплексу» від 23.06.2005 № 2711 (а.с.9).

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) — це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі — рішення).

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов’язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Згідно статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів:

1) виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду; 2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом; 3) судові накази; 4) виконавчі написи нотаріусів; 5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень цих комісій; 6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішення органів державної влади, прийняті з питань володіння і користування культовими будівлями та майном; 8) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу; 9) рішення інших органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу; 10) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Згідно статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа:

1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) в інших передбачених законом випадках.

Статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені випадки обов’язкового зупинення виконавчого провадження, зокрема, внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

         Згідно листів щодо надання інформації про підприємства ПЕК, внесені до Реєстру, від 12.01.2009 №6 та від 01.02.2011 №26, ДП “Антрацит” внесено до реєстру підприємств паливно - енергетичного комплексу та підтверджує участь підприємства у процедурі погашення заборгованості згідно з Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Згідно статті 36 зазначеного Закону  державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених у статтях 34 і 35 цього Закону, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Постанову про зупинення  виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 34 цього Закону, державний виконавець виносить не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови надсилається у 3-денний строк сторонам та суду або іншому органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ.

Виконавче провадження зупиняється у випадках, передбачених пунктом 15 статті 34, - до закінчення терміну дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Постанова про зупинення виконавчого провадження може бути оскаржена до суду в 10-денний строк. Строки зупинення виконавчого провадження можуть бути скорочені судом.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-ІV (далі – Закон № 1058), що набрав чинності з 1 квітня 2004 року, кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на загальнообов’язкове пенсійне страхування є страховими внесками, які не відносяться до податків.

У частині 2 статті 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23 червня 2005 року № 2711-ІV (далі – Закон № 2711-ІV) передбачено, що дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

Пунктом 1.3 статті 1 вказаного Закону до учасників розрахунків віднесено: підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб’єктів господарської діяльності, розпорядників коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступників ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядників цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом.

Згідно з пунктом 1.4 статті 1 Закону № 2711-ІV до заборгованості відноситься сума коштів, підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату, яка: 1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена; 2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих; 3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України; 4) передбачена видатками  бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб’єктами  господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії; 5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів. Наведеною нормою встановлено вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під визначення заборгованості при застосуванні цього Закону, на які поширюється положення пункту 15 статті 34 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV "Про виконавче провадження" (далі – Закон № 606-ХІV) щодо обов’язкового зупинення виконавчого провадження.

Відповідно до положень Закону № 2711-ІV його дія поширюється на паливно-енергетичні підприємства та суб’єкти господарської діяльності, перераховані в пункті 1.3 статті 1, щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії.

Виходячи із системного аналізу зазначених норм Закону, суд приходить до висновку, що позивач не відноситься до учасників розрахунків, борг відповідача не є боргом у сфері енергопостачання (енергоспоживання) чи за несплату електроенергії або податкового боргу, спірний борг виник унаслідок обов’язкових страхових внесків, на які не поширюються норми податкового законодавства і Закону № 2711-ІV.

У частині 4 статті 18 Закону № 1058-ІV зазначено, що страхові внески не включаються до податків та інших обов’язкових платежів, які складають систему оподаткування. Крім цього, на ці внески не поширюється податкове законодавство. Тобто, виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення, сплати страхових внесків і стягнення за ними заборгованості. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених указаним Законом, або в частині, що йому не суперечить.

З наведеного вбачається, що на стягнення страхових внесків не поширюються вимоги статті 34 Закону № 606-ХІV, а тому оскаржувана постанова про зупинення виконавчого провадження, прийнята з підстав внесення державного підприємства до Реєстру підприємств паливно – енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно – енергетичного комплексу», підлягає скасуванню.

         Позовні вимоги про визнання незаконними дій відповідача по зупиненню виконавчого провадження № 21255026, залишаються судом без задоволення з таких підстав.

        Вчинення дій суб’єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб’єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб’єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несе акт індивідуальної дії –постанова про зупинення виконавчого провадження. Саме вона має вплив на його права та інтереси. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної особи прав (чи інтересів). З огляду на зазначене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає об’єкту порушеного права.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23 червня 2005 року № 2711-ІV, Законом України «Про виконавче провадження», Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-ІV суд –

 

          ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві  та професійних захворювань України в місті Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області до  Відділу державної виконавчої служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції, третя особа - Державне підприємство "Антрацит" про визнання дій незаконними, скасування постанови про зупинення виконавчого провадження №21255026 від 08.02.2011 задовольнити частково.

Скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції в Луганській області про зупинення виконавчого провадження №21255026 від 08.02.2011.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено 28 березня 2011 року.

          


           СуддяК.Ю. Широка


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація