Головуючий у 1 інстанції - Перетятько О.Ю
Суддя-доповідач - Васильєва І.А.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2011 року справа №2а-164/11/0551 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Васильєвої І.А.
суддів Казначеєва Е.Г. , Яманко В.Г.
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Центрально-Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради Донецької області на постанову Центрально-Міського районного суду м.Горлівки Донецької обл. від 10 січня 2011 р. у справі № 2а-164/11/0551 (головуючий І інстанції Перетятько О.Ю) за позовом ОСОБА_2 до Центрально-Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради Донецької області про про визнання дій противоправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Центрально-Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради Донецької області про визнання дій відповідача по нарахуванню і виплаті їй сум державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку – неправомірними просила стягнути з відповідача недоотримані суми за період 01.01. 2007 року по 31.10.2007 року. Заявою від 03.12.2010 року позивач уточнила позовні вимоги та просила стягнути з відповідача недоотриману суму заборгованості за період з 09.07.2007 року по 01.10.2007 року.
Постановою Центрально-Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради Донецької області позовні вимоги були задоволені. Суд зобов’язав відповідача здійснити нарахування недоплаченої суми державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку за період з 09 липня 2007 по 01 жовтня 2007 року.
З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та звернувся з апеляційною скаргою у якій вказав, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального та матеріального права. В апеляційній скарзі зазначив, що суд першої інстанції не прийняв до уваги порядок призначення та виплати державної допомоги встановлений Постановою Кабінету міністрів від 27 грудня 2001 року № 1751, положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007рік», а також не застосував вимоги ст.99 КАС України яка визначає строки звернення до суду за захистом порушеного права. Просили суд скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення,яким відмовити у задоволені позовних вимог повністю.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Відповідно свідоцтву про народження ОСОБА_3 виданого 08 жовтня 2004 року Горлівським міським відділом реєстрації активів цивільного стану Донецького обласного управління юстиції актовий запис № 1614, серія НОМЕР_1, матiр'ю дитини, народженої ІНФОРМАЦІЯ_1 року, є позивач. (а.с. 7)
17 січня 2007 року позивачка подала до Центрально –Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради заяву про призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (а.с. 18-19).
Центрально –Міське управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради призначило та виплатило позивачці в січні 2007 року 42,56 грн., в лютому 2007 р. –94,23 грн., березні - червні 2007 р. по 99,72 грн.; липні 2007 р. –101,16 грн.; серпні 2007 р. –103,41 грн. ; вересні 2007 р. –104 грн. 85 к.; жовтні 2007 р. –3,38 грн. Вказані обставини підтверджуються довідкою (а.с. 8).
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Частиною першою статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»№ 489 від 19.12.2006 року дію частини першої статті 15 зупинено на 2007 рік, і статтею 56 цього Закону встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 2 ст. 15 названого Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога.
Рішенням Конституційного Суду від 09.07.2007 р. визнано неконституційними положення п. 14 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та абзацу третього частини другої статті 56 щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що визначається як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З моменту визнання норми неконституційною, вона втрачає чинність, а тому з 09.07.2007 року відновлено дію статті частини 1 статті 15 Закону України в редакції, відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
За таких обставин, позивачка мала право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 09 липня 2007 року по 01.10.2007 року.
Статтею 4 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми»передбачено, що покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.
Відсутність бюджетного фінансування для здійснення соціальних виплат не можуть бути причиною у відмові в позові, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства незалежно від наявності коштів Державного бюджету України і доводи представника відповідача з цього приводу не можуть бути прийняті до уваги.
Частиною 3 ст.51 Конституцiї України передбачено, що сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Вiдповiдно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сiм’ям з дітьми», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених дітей у сім’ї, по догляду за якими надається допомога.
Законом України «Про державну допомогу сiм'ям з дiтьми» N 2811-ХII від 21 листопада 1992 року, вiдповiдно до Конституції України, встановлений гарантований державою рiвень матерiальної пiдтримки сiмей з дiтьми шляхом надання державної грошової допомоги 3 урахуванням складу сім’ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сiм'ям з дiтьми у загальній системi соцiального захисту населення.
Вiдповiдно до ст.56 Закону України «Пpo Державний бюджет України на 2007 рiк» від 19 грудня 2006 року № 489-V допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного віку вiдповідно до Закону України «Про державну допомогу сiм'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi та витратами, зумовленими народженням та похованням» здiйснюється за рахунок коштiв вiдповiної субвенцiї з державного бюджету мiсцевим бюджетам - у розмiрi, що дорiвнює рiзницi мiж 50 вiдсотками прожиткового мiнiмуму, встановленого для працездатних осiб, та середньомiсячним сукупним доходом ciм’ї в розрахунку на одну особу за попереднi шiсть мiсяцiв, але не менше 90 гривень для незастрахованих осiб та не менше 23 вiдсоткiв прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осiб, для застрахованих осiб, у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.
У вiдповiдностi до рiшення Конституцiйного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року зупинені дії положень законiв, якими визначено права i свободи громадян, їx змiст та обсяг з обмеженням прав i свобод i може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України. У Статтi 64 Конституції України вичерпно визначено такі випадки, та визначено ряд прав i свобод, якi не можуть бути обмеженi за жодних обставин.
Рiшенням Конституцiйного суду України № 6-рп/2007 вiд 09.07.2007р. положення ст.56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 piк", щодо встановлення допомоги по догляду за дитинною до досягнення нею трирічного віку у порядку встановленому Кабiнетом міністрів України, як рiзниця мiж 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осiб та середньомicячним сукупним доходом ciм’ї В розрахунку на одну особу за попереднi шість мiсяцiв, але не менше 23 вiдсоткiв прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осiб - визнано таким, що не вiдповiдає Конституцiї України, тобто дiя ст.15 Закону України "Про державну допомогу сiм'ям з дiтъми" вiдновлена з 09.07.2007 року
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо не прийняття до уваги посилання відповідача на відсутність грошових коштів для виплат а також посилання на Закон України «Про державний бюджет України на 2007 рік».
Разом з тим стововно питання застосування до спірних правовідносин вимог ст..99 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до вимог частини 1,2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України( в редакції на час звернення позивача до суду ) адміністративний позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
За вимогами частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом , залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала,не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала. Судом першої інстанції правильно встановлена поважність причин пропуску звернення до суду відповідно до наданих медичних довідок.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи щодо задоволення позовних вимог за період 09.07.2007 року по 01.10.2007 року та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального права, тому підстави для скасування постанови відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статями 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Центрально-Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради Донецької області на постанову Центрально-Міського районного суду м.Горлівки Донецької обл. від 10 січня 2011 р. у справі № 2а-164/11/0551 – залишити без задоволення.
Постанову Центрально-Міського районного суду м.Горлівки Донецької обл. від 10 січня 2011 р. у справі № 2а-164/11/0551 – залишити без змін
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.
Головуючий суддя І.А.Васильєва
Судді В.Г.Яманко
Е.Г.Казначеєв