Справа № 2-а-290/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2011 р.                                                      

Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Сиротенко Г. Г.,  розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду в Криворізькому районі Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, та просила суд визнати дії відповідача щодо неправильного нарахування щомісячної соціальної допомоги до пенсії як дитині війни за період з 01 жовтня 2010 року неправомірними; зобов'язати відповідача нарахувати та сплатити позивачу недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії за період з 01 жовтня 2010 року та зобов’язати відповідача перераховувати та сплачувати надалі позивачу щомісячну соціальну допомогу, до настання обставин, що тягнуть перерахунок або припинення доплат до пенсії, як дитині війни, згідно діючого законодавства.

Позовні вимоги підтверджуються: паспортом позивача; пенсійним посвідченням; довідкою УПФ України Криворізькому районі Дніпропетровської області про те, що позивач користується пільгами згідно Закону України „Про соціальний захист дітей війни”;  запереченням  УПФ України в Криворізькому районі Дніпропетровської області, в якому відповідач не визнає вимоги позивача.

Відповідно до ст. 99 КАС України звернення до суду, щодо захисту своїх прав свобод та інтересів здійснюється у шестимісячний строк, який обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

В зв’язку з тим, що позивач звернулась до суду 01 березня 2011 року, тому саме з цієї дати слід відраховувати шестимісячний строк для звернення позивача до адміністративного суду для захисту своїх прав, свобод та інтересів.   

За таких обставин у справі, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року, який набрав чинності 01.01.2006 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Поняття “мінімальна пенсія за віком” передбачена ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року за № 1058-IV, де вказано, що  мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Доводи відповідача про те, що поняття “мінімальна пенсія за віком”, про яке йдеться в ст. 28 вказаного Закону застосовується виключно для призначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується дітей війни відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” суд вважає безпідставними. Положення ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.

З метою повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, відповідно до вимог ч. 2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог.   

Пункт 2 ст. 41 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була викладена в новій редакції і який було визнано неконституційним на підставі рішення Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.2008 року, втратив свою чинність 22.05.2008 року, а отже в дію вступила редакція ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка діяла до цих змін і передбачає проведення виплати підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Вказана редакція ст. 6 Закону за період з 2009 року по 2010 рік не зупинялася та не змінювалася, а отже підлягає застосуванню для врегулювання спірних правовідносин.

Статтями 21, 22 Конституції України передбачено, що права та свободи людини є невідчужуваними та непорушними, а при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод. Статтею 64  Конституції України визначено вичерпний перелік таких випадків.

Встановлення окремими законами України певних пільг, компенсацій і гарантій є складовою конституційного права на соціальний захист, а тому відповідно до ч. 2 ст. 19, ч. 1 ст. 68 Конституції України вони є загальнообов’язковими, і мають додержуватись органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами.

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для прийняття законного і обґрунтованого судового рішення.

Виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є достатньо обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.     

Оскільки дії по призначенню та нарахуванню суми підвищення до пенсії віднесені чинним законодавством до виключної компетенції суб’єкта владних повноважень, то суд, встановивши протиправність бездіяльності відповідача вважає за необхідне зобов’язати Управління Пенсійного фонду в Криворізькому районі здійснити перерахунок та виплатити позивачу підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за зазначений період в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

Крім того, оскільки відповідач своєю бездіяльністю порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд таку бездіяльність визнає протиправною і зобов’язує відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону за зазначені періоди, а не ухвалює рішення про стягнення конкретної суми.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача, так як відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. (Ухвала Вищого адміністративного суду України від 3 лютого 2010 року).  

Керуючись ст.ст. 6, 7, 11, 158, 159, 183-2 КАС України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», рішенням Конституційного Суду України від 09.09.2010 року, -

ПОСТАНОВИВ:

  Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду в Криворізькому районі Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 вересня 2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком  – протиправною.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 01 вересня 2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці яка була виплачена у цей період. 

Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя:Г. Г. Сиротенко