Справа №2-720/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

21 березня 2011 року                                                                                                 м. Донецьк

Куйбишевський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого –судді Ларіної О.В.,

при секретарі –Сакович Ю.О.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Ганжа М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за  позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Вугільна компанія Куйбишевська" про стягнення заборгованості за затримку розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за затримку розрахунку при звільненні та моральної шкоди. В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що 31.12.2010р., відповідно до наказу №52к  від 31.12.2010р. її було звільнено з ДП "Вугільна компанія Куйбишевська" за ч.1 ст.40 КЗпП України (за скороченням штату).

При звільненні, відповідач, в порушення вимог ст.116 КЗпП України, не розрахувався з позивачем, проте був зобов'язаний надати йому повний розрахунок на дату звільнення, тобто 31.12.2010р., а це заробітна плата за листопад 2010 року у розмірі 1350,81 грн., заробітна плата за грудень 2010 року у розмірі 1812,58 грн. та вихідна допомога при звільненні у розмірі 5546,16 грн., що загалом складає 8709,55 грн.

Заборгованість позивачу була перерахована 28 січня 2011 року, тобто із затримкою на 27 календарних днів і відповідач повинен виплатити позивачу суму середнього заробітку за період затримки у розмірі 1203,66 грн.

Затримка виплат заробітної плати призвела до моральних страждань позивача, суму якої він оцінює в 3000 грн.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги і їх обґрунтування, просив суд, стягнути з відповідача суму середнього заробітку за період затримки розрахунку у розмірі 1203,66 грн., суму моральної шкоди у розмірі 3000 грн.

Представник відповідача за довіреністю Ганжа М.М. у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, погоджується на сплату суми моральної шкоди, але не в такому розмірі, який вказаний позивачем.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає позов підлягаючим частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, то 31.12.2010р., відповідно до наказу №52к  від 31.12.2010р. позивачку ОСОБА_1 було звільнено з ДП "Вугільна компанія Куйбишевська" за ч.1 ст.40 КЗпП України (за скороченням штату), що підтверджується відповідним записом у трудовій книжці позивача (а.с.5-9).

При звільненні, відповідач, в порушення вимог ст.116 КЗпП України, не розрахувався з позивачкою, проте був зобов'язаний надати їй повний розрахунок на дату звільнення, тобто 31.12.2010р., а це заробітна плата за листопад 2010 року у розмірі 1350,81 грн., заробітна плата за грудень 2010 року у розмірі 1812,58 грн. та вихідна допомога при звільненні у розмірі 5546,16 грн., що загалом складає 8709,55 грн.

Заборгованість позивачці була перерахована 28 січня 2011 року, тобто із затримкою на 27 календарних днів.

Відповідно до ст.21 Закону України “Про оплату праці” працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідач затримав виплату позивачці заробітної плати: за листопад 2010 року у розмірі 1350,81 грн., за грудень 2010 року у розмірі 1812,58 грн.

Відповідно до ст.115 КЗпП України, заробітна платня сплачується робітникам регулярно у робочі дні в строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, який не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Згідно ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Але в порушення трудового законодавства України відповідач порушив право позивача на оплату праці та здійснив виплату заборгованості по заробітній платі 28 січня 2011 року, тобто із затримкою на 27 календарних днів.

Відповідно до ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Враховуючи наведене, суд вважає, що з відповідача на користь позивачки ОСОБА_1 необхідно стягнути суму середнього заробітку за період затримки розрахунку у розмірі 1203,66 грн. (44,58 грн. (середньоденна заробітна плата) * 27 (кількість днів) = 1203,66 грн.)

Крім того, на підставі ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, заподіяна фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю відшкодовується особою, яка його завдала за наявністю його вини.

Так згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода може полягати у фізичному болі та стражданнях, які зазнала фізична особа, в зв’язку з ушкодженням здоров’я, у душевних стражданнях, які ця особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої. При цьому моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової, та не пов’язана з її розміром.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У зв’язку з чим, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача завдана моральна шкода, оскільки затримка виплат заробітної плати призвела до моральних страждань позивача. Суд, вважає можливим стягнути суму моральної шкоди у розмірі 500 грн., яку вважає адекватною завданим стражданням. При цьому суд виходить з принципу розумності виваженості і справедливості.

Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України, Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” з відповідача необхідно стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

На підставі ст.ст.115, 116, 117, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 23, 1167 ЦК України, ст.21 ЗУ «Про оплату праці», керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства "Вугільна компанія Куйбишевська" про стягнення заборгованості за затримку розрахунку при звільненні – задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Вугільна компанія Куйбишевська" на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за період затримки розрахунку у розмірі 1203,66 грн., а також суму моральної шкоди у розмірі 500 грн.

Стягнути з Державного підприємства "Вугільна компанія Куйбишевська" на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів після його проголошення. Особами, які не були присутні при оголошенні рішення –в той же строк з дня отримання його копії.

Рішення суду набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Куйбишевського районного

          суду м. Донецька                                                                                О.В. Ларіна