Справа № 2 –3751/2011
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2011 року Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
Головуючого судді – Бібіка М.М.,
при секретарі – Лобовій Ю.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Перша дніпропетровська державна нотаріальна контора; про визнання права власності в порядку спадкування за законом, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: Орджонікідзевська нотаріальна контора, Перша дніпропетровська державна нотаріальна контора; про визнання права власності в порядку спадкування за законом, а також за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа: Перша дніпропетровська державна нотаріальна контора; про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,
ВСТАНОВИВ:
22 грудня 2010 року ОСОБА_1. звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2., ОСОБА_3., вказавши третьою особою Першу дніпропетровську державну нотаріальну контора, про визнання права власності у порядку спадкування за законом. В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його батько –ОСОБА_4., який за життя склав заповіт, за змістом якого заповів все належне йому майно, що знаходиться у м. Дніпропетровську, відповідачу –ОСОБА_2., а все інше належне йому майно своїй доньці, відповідачу –ОСОБА_3. Спадкове майно, що знаходиться у м. Дніпропетровську складається з нежилого приміщення АДРЕСА_1 та гаражу площею 18,15 м2, який розташований за адресою: м. АДРЕСА_1. Майно, яке ОСОБА_4. заповів ОСОБА_3., складається з квартири АДРЕСА_2 та грошових вкладів, що розміщені на відповідних рахунках, відкритих у філії Нікопольського відділення № 7898/027 ВАТ «Державний Ощадний банк України». Однак, позивач вважає, що він відноситься до непрацездатних дітей спадкодавця, а тому має право на спадкування за законом, незалежно від змісту заповіту, а саме на ј частину від усього спадкового майна. При цьому, щодо спадкового майна, яке ОСОБА_4. заповів ОСОБА_3. позивач претензій не має та на його спадкування не претендує. Водночас позивач вважає, що обов’язковою часткою, яку він має право успадкувати після смерті його батька, є Ѕ частина нежилого приміщення АДРЕСА_1, оскільки він за життя спадкодавця разом зі своїм сином ОСОБА_2 за власний кошт, з метою благоустрою та поліпшення умов використання зазначеного майна, відремонтували та переобладнали його. Переобладнане приміщення та несучі будівельні конструкції будівлі придатні для подальшої експлуатації, всі будівельні роботи виконані з дотриманням вимог діючих будівельних норм та правил. 11 червня 2009 року він звернувся із заявою до Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті його батька –ОСОБА_4, однак, у зв’язку із наявністю заповіту, отримати свідоцтво про право на спадщину за законом він не має можливості, а тому звернувся до суду з позовом про визнання за ним права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, на Ѕ частину нежилого приміщення № 13 –а, яке розташоване у будинку АДРЕСА_1, без додаткових актів вводу в експлуатацію (а.с. а.с. 3 –6 том № 1).
28 січня 2011 року, до початку розгляду судом справи по суті, до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_3. до ОСОБА_1 ОСОБА_2., треті особи: Орджонікідзевська державна нотаріальна контора, Перша дніпропетровська державна нотаріальна контора; про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом. У своїй зустрічній позовній заяві ОСОБА_3. посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її батько –ОСОБА_4., який за життя склав заповіт, за змістом якого заповів все належне йому майно, що знаходиться у м. Дніпропетровську, його онуку –ОСОБА_2., а все інше належне йому майно їй. До складу спадкового майна, яке ОСОБА_4. заповів їй, входить квартира АДРЕСА_2 та грошові вклади, що розміщені на відповідних рахунках, відкритих у філії Нікопольського відділення № 7898/027 ВАТ «Державний Ощадний банк України». Однак, у зв’язку з тим, що ОСОБА_1. було заявлено позов про визнання за ним права власності в порядку спадкування за законом на обов’язкову частку у спадщині, вона не має можливості у встановленому порядку отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, а тому звернулася до суду із зустрічним позовом, в якому просить суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, на квартиру АДРЕСА_2 та на грошові вклади, що знаходяться на рахунках: НОМЕР_1 з залишковим вкладом 00 гривень 91 копійка; НОМЕР_2 з залишковим вкладом 4 313 гривень 58 копійок; НОМЕР_3 з залишковим вкладом 00 гривень 14 копійок; НОМЕР_4 з залишковим вкладом 00 гривень 14 копійок; які відкриті у філії Нікопольського відділення № 7898/027 ВАТ «Державний Ощадний банк України»на ім’я ОСОБА_4 (а.с. а.с. 103 –104 том № 1).
Також, 28 січня 2011 року, до початку розгляду судом справи по суті, ОСОБА_2. звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 ОСОБА_3., вказавши третьою особою Першу дніпропетровську державну нотаріальну контору, про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом. В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його дідусь ОСОБА_4., який за життя склав заповіт, за змістом якого заповів все належне майно, що знаходиться у м. Дніпропетровську йому, а все інше належне майно своїй доньці –ОСОБА_3. Спадкове майно, що знаходиться у м. Дніпропетровську складається з нежилого приміщення АДРЕСА_1 та гаражу площею 18,15 м2, який розташований за адресою: м. АДРЕСА_1. Зазначене нежиле приміщення за життя спадкодавця знаходилося у непридатному для його використання стані, а тому з метою благоустрою та поліпшення умов використання зазначеного майна, з дотриманням будівельних норм та правил, він разом з батьком –ОСОБА_1. та із спадкодавцем, за власні кошти відремонтували та переобладнали його. Переобладнане приміщення та несучі будівельні конструкції будівлі придатні для подальшої експлуатації, всі будівельні роботи виконані з дотриманням вимог діючих будівельних норм та правил. Також спадкодавець за життя за власний кошт з метою благоустрою та поліпшення умов використання належного йому гаражу, який розташований за адресою: м. АДРЕСА_1; однак без відповідного дозволу, але з дотриманням будівельних норм та правил, здійснив його реконструкцію. 11 червня 2009 року він звернувся із заявою до Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 Однак, у зв’язку з тим, що його батько –ОСОБА_1., має право на спадкування обов’язкової частки у спадковому майні, та у зв’язку з тим, що спадкодавцем за життя було здійснено самовільне переобладнання спадкового майна, він був позбавлений можливості отримати у встановленому законом порядку свідоцтво про право на спадщину за заповітом, а тому звернувся до суду з позовом про визнання за ним права власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, на Ѕ частину нежилого приміщення № 13 –а, яке розташоване у будинку АДРЕСА_1, без додаткових актів вводу в експлуатацію, а також на гараж, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 без додаткових актів вводу в експлуатацію (а.с. а.с. 118 –121 том № 1).
ОСОБА_1. та його представник у судове засідання не з’явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Від представника надійшла заява в якій останній зазначив, що просить справу розглянути у його відсутність, первісний позов підтримує у повному обсязі, та не заперечує проти задоволення зустрічних позовних заяв (а.с. 15 том № 2).
ОСОБА_2. та його представник у судове засідання також не з’явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Представник надав до суду заяву де вказав, що просить зустрічну позовну заяву задовольнити у повному обсязі, проти задоволення первісного позову та зустрічного позову ОСОБА_3. не заперечує, також просив розглянути справу за його відсутності (а.с. 14 том № 2).
ОСОБА_3. до судового засідання не з’явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. До суду надала заяву в якій зазначила, що просить розглянути справу у її відсутність, свої позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти задоволення первісної позовної заяви ОСОБА_1 а також не заперечує проти задоволення зустрічної позовної заяви ОСОБА_2. (а.с. 230 том № 1).
Представник третьої особи Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори до судового засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Надали до суду заяву в якій просять розглянути справу за відсутності їхнього представника (а.с. а.с. 222, 224, 243 том № 1).
Представник третьої особи Орджонікідзевської державної нотаріальної контори до судового засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Надали до суду заяву в якій просять розглянути справу за відсутності їхнього представника (а.с. 234 том № 1).
У зв’язку з зазначеними клопотаннями, які надійшли на підставі ч. 2 ст. 158 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 197 ЦПК України, не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, доходить наступного висновку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_4., про що відділом реєстрації смерті Дніпропетровського міського управління юстиції було видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 та зроблено відповідний актовий запис № 2874 у книзі реєстрації смертей 16 квітня 2009 року (а.с. 20 том № 1).
Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 залишилися його діти, а саме ОСОБА_1. та ОСОБА_3., що підтверджується свідоцтвами про народження та свідоцтвом про одруження (а.с. а.с. 72, 113, 114 том № 1).
За життя ОСОБА_4., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, склав заповіт, посвідчений 13 листопада 2004 року Першою дніпропетровською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 4 –5212. За змістом вказаного заповіту ОСОБА_4., заповів все належне йому майно, що знаходиться у м. Дніпропетровську своєму онукові – ОСОБА_2., а все інше належне йому майно своїй доньці ОСОБА_3. (а.с. 11 том № 2).
До складу спадкового майна, що знаходиться у м. Дніпропетровську та залишилося після смерті ОСОБА_4, входить нежиле приміщення АДРЕСА_1 загальною площею 78,8 м2, та гараж літ. А –2, розташований за адресою: АДРЕСА_1 До складу іншого спадкового майна, яке ОСОБА_4., заповідав ОСОБА_3. входить квартира АДРЕСА_2 та грошові вклади, що розміщені на відповідних рахунках, відкритих за життя ОСОБА_4 у філії Нікопольського відділення № 7898/027 ВАТ «Державний Ощадний банк України»(а.с. а.с. 14 –19, 28, 105 –107, 165 –188 том № 1).
Нежиле приміщення АДРЕСА_1 та гараж площею 18,15 м2, який розташований за адресою: м. АДРЕСА_1; належали ОСОБА_4., на праві приватної власності на підставі рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 травня 2005 року (а.с. а.с. 21 –24 том № 1).
Право власності на нежиле приміщення АДРЕСА_1 та гараж площею 18,15 м2, який розташований за адресою:
м. АДРЕСА_1 було зареєстровано у КП «ДМБТІ»14 червня 2006 року та 20 липня 2006 року відповідно, за ОСОБА_4., на підставі вказаного рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська (а.с. 25).
За життя ОСОБА_4., разом із своїм сином ОСОБА_1. та онуком ОСОБА_2 за спільні кошти з метою поліпшення умов використання належного йому нежилого приміщення АДРЕСА_1 самовільно здійснили його переобладнання та перепланування. ОСОБА_1. матеріально приймав участь у поліпшенні спадкового майна, зокрема, придбаваючи для його ремонту та переобладнання будівельні та інші матеріали. Відповідно до технічного паспорту, виготовленого КП «ДМБТІ»станом на 14 вересня 2010 року (інвентаризаційна справа № 40245) нежиле приміщення АДРЕСА_1 загальною площею 78,8 м2, з яких основна –27,9 м2 та допоміжна –50,9 м2, складається з: підвалу (поз. 6 –туалет, площею 3,7 м2; поз. 7 –приміщення, площею 15,5 м2; поз. 8 –приміщення, площею 13,4 м2) загальною площею 32,6 м2, з яких допоміжна –32,6 м2; І –го поверху (поз. 1 –тамбур, площею 11,5 м2; поз. 2 –кабінет, площею 12,4 м2; поз. 3 –кабінет, площею 15,5 м2; поз. 4 –санвузол, площею 2,6 м2; поз. 5 –їдальня, площею 4,2 м2) загальною площею 46,2 м2, з яких основна –27,9 м2, допоміжна –18,3 м2; літ. б2 –1 –тамбур, літ. б3 –сходи, літ. б4 –ганок. Крім того, згідно даних вказаного технічного паспорту у підвалі приміщення № 13 –а було самовільно приєднано з міст загального користування поз. 6, 7, 8, самовільно влаштований дверний та віконний отвори між позиціями 1 та 2, та самовільно побудовані сходи –літ. б3 та ганок –літ. б4. Відповідно до експертного висновку про технічний стан несучих будівельних конструкцій нежилих приміщень № 13 –а житлового будинку літ. Б –2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 виконаного 07 грудня 2010 року Придніпровською державною академією будівництва та архітектури (ліцензія серії АВ № 555569, строком дії з 05 жовтня 2010 року по 05 жовтня 2015 року), на момент обстеження, 07 грудня 2010 року, несучих будівельних конструкцій нежилого приміщення № 13 –а, що знаходиться у житловому будинку літ. Б –2 за адресою: АДРЕСА_1 дефектів та пошкоджень конструкцій, що впливають на несучу спроможність основних конструктивних елементів, не спостерігається, несучі будівельні конструкції будівлі придатні для подальшої експлуатації, технічний стан об’єкта відповідає категорії ІІ та є задовільним, проведене перепланування нежитлових приміщень першого поверху та підвалу не впливають на несучу спроможність та нормальну експлуатацію будівлі, всі будівельні роботи виконані з дотриманням вимог діючих будівельних норм та правил, зазначене нежиле приміщення може використовуватися за призначенням (а.с. а.с. 29 –59, 73 – 100, 190 –215 том № 1).
Крім того, за життя ОСОБА_4., за власні кошти з метою поліпшення умов використання належного йому гаражу, розташованого за адресою: м. АДРЕСА_1; самовільно здійснив його реконструкцію. Відповідно до технічного паспорту, виготовленого КП «ДМБТІ»станом на 04 серпня 2010 року (інвентаризаційна справа № 41559), гараж –літ. А –2, розташований за адресою: АДРЕСА_1 складається з: на І –му поверсі –гараж (приміщення 1, загальною площею 16,6 м2, з яких основна –16,6 м2) та МС –мансарда (приміщення 2, загальною площею 17,7 м2, з яких допоміжна –17,7 м2). Усього по гаражу літ. А –2 загальна площа –34,3 м2, з яких основна –16,6 м2, допоміжна –17,7 м2. Згідно з висновком про технічний стан будівельних конструкцій гаражу літера А –2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 виготовленого Придніпровською Державною Академією Будівництва та Архітектури від 19 серпня 2010 року (ліцензія серії АБ № 205927, строком дії з 04 жовтня 2005 року по 04 жовтня 2010 року), на основі виконаного комплексного обстеження будівельних конструкцій гаражу літ. А –2, дефектів та пошкоджень, які впливають на несучу спроможність основних конструктивних елементів, не спостерігається, несучі будівельні конструкції гаражу є придатними для подальшої експлуатації, знаходяться у задовільному стані (категорія II), будівля гаражу може використовуватися за призначенням, всі будівельні роботи виконані відповідно до діючих будівельних норм (а.с. а.с. 165 –188 том № 1).
Судом також було встановлено, що квартира АДРЕСА_2 належала на праві спільної часткової власності, на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом комунальної власності міськвиконкому м. Орджонікідзе 27 травня 1993 року, ОСОБА_4. та ОСОБА_5. (а.с. а.с. 108, 115 том № 1).
ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_5. померла, що підтверджується відповідною копією свідоцтва про смерть (а.с. 109 том № 1)
Після смерті ОСОБА_5., у Орджонікідзевській державній нотаріальній конторі було відкрито спадкову справу (а.с. а.с. 235 –241 том № 1).
На час відкриття спадщини, після смерті ОСОБА_5., ОСОБА_4. мешкав разом із нею та фактично вступив у володіння спадковим майном (а.с. 240 том № 1).
Відповідно до довідки філії Нікопольського відділення № 7898/027 ВАТ «Державний Ощадний банк України»№ 316 від 14 серпня 2009 року, на ім’я ОСОБА_4, 1924 року народження, у філії № 7898/027 є рахунки: НОМЕР_1, з залишком вкладу 00 гривень 91 копійка (заповідального розпорядження немає); компенсаційні рахунки: НОМЕР_6 із залишком вкладу 2 511 гривень 32 копійки (заповідальне розпорядження від 16 вересня 1997 року на ім’я ОСОБА_3.); НОМЕР_2 із залишком вкладу 4 313 гривень 58 копійок (заповідального розпорядження немає); НОМЕР_3 з залишком вкладу 00 гривень 14 копійок (заповідального розпорядження немає); НОМЕР_4 з залишком вкладу 00 гривень 14 копійок (заповідального розпорядження немає) (а.с. 28 том № 1).
11 червня 2009 року ОСОБА_1. звернувся до Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с. 60 том № 1).
Також, 11 червня 2009 року ОСОБА_2. звернувся до Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті його дідуся ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с. 122 том № 1).
Вказані вище спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України та Цивільного кодексу України (2003 року).
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
Враховуючи, що спадщина після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, відкрилася після 01 січня 2004 року, то відносини спадкування, що виникли внаслідок відкриття такої спадщини регулюються нормами Цивільного кодексу України (2003 року).
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Згідно з ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
В силу ч. ч. 1, 2 ст. 1228 ЦК України, вкладник має право розпорядитися правом на вклад у банку (фінансовій установі) на випадок своєї смерті, склавши заповіт або зробивши відповідне розпорядження банку (фінансовій установі). Право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним.
Відповідно до ч. 2 ст. 1236 ЦК України, заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.
За змістом ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Розмір обов’язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. 2 ст. 1269 ЦК України, заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Частиною 1 статті 1270 ЦК України встановлено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Згідно із ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
В силу ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.
Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Згідно ч. 3 ст. 375 ЦК України, право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил.
Відповідно до ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
В силу ст. 376 ЦК України, за власником або користувачем земельної ділянки може бути визнано право власності на майно, яке самовільно побудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Враховуючи встановлені судом обставини справи та зміст приведених норм закону й вирішуючи вимоги позивача за первісним позовом ОСОБА_1 суд виходить з того, що знайшов підтвердження факт того, що ОСОБА_1. є непрацездатним спадкоємцем першої черги за законом після смерті його батька ОСОБА_4, та у встановлений законом строк звернувся до нотаріальної контори із відповідною заявою про прийняття спадщини. За життя спадкодавця, безпосередньо матеріально приймав участь у поліпшенні спадкового майна, що у сукупності становлять половину інвентарної вартості приміщення. Приймаючи до уваги, що інші спадкоємці, а саме ОСОБА_2. та ОСОБА_3., проти задоволення позовних вимог не заперечують, а також враховуючи, що нежитлове приміщення, Ѕ частина якого є предметом первісних позовних вимог, відповідає будівельним нормам та правилам і є придатним для його подальшої експлуатації, беручи до уваги також й той факт, що визнання за позивачем права власності не порушує права третіх осіб, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи вимоги позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3., суд виходить з того, що вона є спадкоємцем за заповітом після смерті її батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, й у встановлений законом строк звернулася до нотаріальної контори із відповідною заявою про прийняття спадщини. Інші спадкоємці, а саме ОСОБА_1. та ОСОБА_2., проти задоволення її позовних вимог не заперечують, а також враховуючи той факт, що визнання за позивачем права власності, не порушує права третіх осіб, суд вважає за можливе задовольнити зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3. у повному обсязі.
Також, вирішуючи зустрічну позовну заяву ОСОБА_2., суд виходить з того, що у судовому засіданні знайшов підтвердження факт того, що він є спадкоємцем за заповітом після смерті його дідуся ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, та у встановлений законом строк звернувся до нотаріальної контори із відповідною заявою про прийняття спадщини. Інші спадкоємці, а саме ОСОБА_1. та ОСОБА_3., проти задоволення позовних вимог не заперечують, а також враховуючи те, що нежитлове приміщення, Ѕ частина якого є предметом первісних позовних вимог, та гараж, відповідають будівельним нормам та правилам, і є придатними для їх подальшої експлуатації, беручи до уваги також й той факт, що визнання за позивачем права власності, не порушує права третіх осіб, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2. у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 317, 319, 321, 328, 331, 375, 376, 1217, 1220, 1223, 1236, 1241, 1258, 1261, 1269, 1270 Цивільного кодексу України (2003 року), ст. ст. 4 –8, 10, 11, 18, 57 –60, 88, 123, 158, 208, 209, 212 –215, 218 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Перша дніпропетровська державна нотаріальна контора; про визнання права власності в порядку спадкування за законом –задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_7) право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, на Ѕ частину нежилого приміщення АДРЕСА_1 загальною площею 78,8 м2, з яких основна –27,9 м2 та допоміжна –50,9 м2, що складається з: підвалу (поз. 6 –туалет, площею 3,7 м2; поз. 7 –приміщення, площею 15,5 м2; поз. 8 –приміщення, площею 13,4 м2) загальною площею 32,6 м2, з яких допоміжна –32,6 м2; І –го поверху (поз. 1 –тамбур, площею 11,5 м2; поз. 2 –кабінет, площею 12,4 м2; поз. 3 –кабінет, площею 15,5 м2; поз. 4 –санвузол, площею 2,6 м2; поз. 5 –їдальня, площею 4,2 м2) загальною площею 46,2 м2, з яких основна –27,9 м2, допоміжна –18,3 м2; літ. б2 –1 –тамбур, літ. б3 –сходи, літ. б4 –ганок; без додаткових актів вводу в експлуатацію.
Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: Орджонікідзевська нотаріальна контора, Перша дніпропетровська державна нотаріальна контора; про визнання права власності в порядку спадкування за законом –задовольнити.
Визнати за ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_8) право власності в порядку спадкування за заповітом на квартиру АДРЕСА_2 після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Визнати за ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_8) право власності в порядку спадкування за заповітом на грошові вклади, що знаходяться на рахунках: НОМЕР_1 з залишковим вкладом 00 гривень 91 копійка; НОМЕР_2 з залишковим вкладом 4 313 гривень 58 копійок; НОМЕР_3 з залишковим вкладом 00 гривень 14 копійок; НОМЕР_4 з залишковим вкладом 00 гривень 14 копійок; які відкриті у філії Нікопольського відділення № 7898/027 Відкритого акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України»на ім’я ОСОБА_4, 1924 року народження, після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа: Перша дніпропетровська державна нотаріальна контора; про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом –задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_9) право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, на Ѕ частину нежилого приміщення АДРЕСА_1 загальною площею 78,8 м2, з яких основна –27,9 м2 та допоміжна –50,9 м2, що складається з: підвалу (поз. 6 –туалет, площею 3,7 м2; поз. 7 –приміщення, площею 15,5 м2; поз. 8 –приміщення, площею 13,4 м2) загальною площею 32,6 м2, з яких допоміжна –32,6 м2; І –го поверху (поз. 1 –тамбур, площею 11,5 м2; поз. 2 –кабінет, площею 12,4 м2; поз. 3 –кабінет, площею 15,5 м2; поз. 4 –санвузол, площею 2,6 м2; поз. 5 –їдальня, площею 4,2 м2) загальною площею 46,2 м2, з яких основна –27,9 м2, допоміжна –18,3 м2; літ. б2 –1 –тамбур, літ. б3 –сходи, літ. б4 –ганок; без додаткових актів вводу в експлуатацію.
Визнати за ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_9) право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, на гараж літера А –2, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 34,3 м2, та складається з: на І –му поверсі –гараж (приміщення 1, загальною площею 16,6 м2, з яких основна –16,6 м2) та МС –мансарда (приміщення 2, загальною площею 17,7 м2, з яких допоміжна –17,7 м2); без додаткових актів вводу в експлуатацію.
Рішення може бути оскаржено на протязі десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя (підпис) М.М. Бібік