Справа № 2 –3270/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

20 січня 2011 року Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

Головуючого судді                               –                    Бібіка М.М.,

при секретарі                                         –                    Лобовій Ю.Л..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

02 листопада 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з грудня 1987 року. Стосунки з відповідачем теперішнього часу розладилися. Позивач з відповідачем не ведуть спільне господарство, шлюбних відносин не підтримують. Зберігати сім’ю позивач не бажає та вважає, що шлюб носить формальний характер, просить суд шлюб розірвати (а.с. 4-5).

Позивач у судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Відповідно до вказаної заяви, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Відповідно до вказаної заяви, позовні вимоги визнає в повному обсязі

У зв’язку з зазначеними клопотаннями, які надійшли на підставі ч.2 ст. 158 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч.2 ст. 197 ЦПК України, не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Сімейним кодексом України.

В силу ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється шляхом його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду у відповідності зі ст. 110 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 112 СК України суд з’ясовує фактичні взаємовідносини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, приймає до уваги наявність малолітньої дитини, дитини –інваліда та інших обставин життя подружжя. Суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило би інтересам одного з них, інтересам їх дітей, які мають суттєве значення.

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 11 грудня 1987 року, про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу, видане 11 грудня 1987 року відділом РАГС Жовтневого району м. Дніпропетровська, актовий запис № 2507 (а.с. 7).

Через відсутність взаєморозуміння та постійних сварок, які виникають в родині з різноманітних причин, відсутність у сторін бажання створити міцну та дружню сім’ю, сторони не ведуть спільне господарство та не підтримують шлюбних відносин.

Позивач зберігати сім’ю не бажає, вважає, що сім’я розпалася остаточно, збереження сім’ї неможливе.

За вказаних обставин суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані й підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст. ст. 4 –8, 10, 11, 18, 57 –60, 158, 174, 197, 208, 209, 212 –215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований 11 грудня 1987 року відділом РАГС Жовтневого району м. Дніпропетровська, актовий запис № 2507, розірвати.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська.

Головуючий суддя                                                                                                     М.М. Бібік

:                                                                                                  В.В. Башмакова