Справа № 1-157/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

01 квітня 2011 року  Жовківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Мікула В. Є.,

при секретарі                  Реміцька І.П.

з участю прокурора           Кузь Т.О.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовкві кримінальну справу про обвинувачення

            ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець   та  житель  АДРЕСА_1, українець, гр. України,  освіта  середня, не одружений, не працює,  військовозобов’язаний, перебуває на обліку в Жовківському райвійськкоматі, вважається не  судимим  

- за ст. 185 ч. 1 КК України

                                               В    С    Т     А    Н    О    В    И    В:

29 грудня 2010 року близько 22.00 години ОСОБА_1, знаходячись в с. Замочок Жовківського району Львівської області, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, використовуючи гужову підводу приїхав на необгороджену територію ФГ «Едем», де таємно, шляхом вільного доступу погрузив металічний каркас сторожового будинку (кунгу) на підводу, після чого, скрившись з викраденим з місця події, розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши даною крадіжкою ФГ «Едем»матеріальних збитків на суму 420 (чотириста двадцять) гривень.

      Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1   свою вину визнав повністю та показав, що 29 грудня 2010 року він в денний час йдучи із свого дому, що в с. Замочок в ліс по ялинку переходив повз фруктовий сад що біля села Замочок в полі біля в»язівського лісу. Обійшовши по лісі він ялинки так і не знайшов і повернувся додому. Повертаючись додому, проходячи територію фруктового саду, на даній території він побачив обгорілий каркас від металічного кунгу - вагончика. Даний каркас являв собою металічне дно  із деякими елементами каркасу. В цей день надворі лежав сніг і був мороз. Він вирішив даний каркас забрати і здати на металолом, хоча знав, що даний метал є чужою власністю, оскільки перед тим на даному місці стояв металічний кунг, який мабуть належав господарству якому належав фруктовий сад. Даний кунг перед тим востаннє ОСОБА_1 бачив десь в липні 2010 року, після цього його в селі не було, і приїхав він аж перед Новим Роком. До підпалу даного металічного кунгу він жодного відношення не має. З цією думкою, щоб забрати даний каркас і здати його на металобрухт з метою отримання грошей ОСОБА_1 пішов додому. Дійшовши в село він зайшов до свого сусіда на ім»я ОСОБА_2, який має у власності коні і попросив його щоб останній дещо перевіз цього ж дня вечором, маючи на увазі вище вказаний каркас від кунгу, сусід погодився. В дома він підійшов до свого молодшого брата ОСОБА_3 і попросив його, щоб він допоміг йому загрузите вище вказаний каркас на фіру, сказавши йому, що даний метал належить йому, так як він його знайшов. Про те що даний каркас він має на меті таємно вивезти, він брату нічого не говорив. Брат повіривши йому, що метал належить йому, погодився допомогти. Приблизно о 22.00 годині цього ж дня ОСОБА_1 із ОСОБА_2, про якого йшлося вище, на фірі останнього заїхали до нього додому взяли із собою його брата ОСОБА_3 і поїхали на вказане ним місце. Приїхавши на вказане ОСОБА_1 місце, вони втрьох підійшли до вказаного каркасу та за один раз одночасно втрьох піднявши його, погрузили карказ на фіру. після чого поїхали в сторону села Замочок. Доїхавши до с. Замочок, його брат ОСОБА_3 зліз з фірн та пішов додому, а ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 повезли металічний каркас із вказаного кунгу до його знайомого ОСОБА_4 на хутір Деревенька. Ідучи в с. Деревенька, він по своєму мобільному телефонові зателефонував ОСОБА_4 і сказав, що привіз метал, на що останній відповів йому, щоб він скинув даний метал в його бабці. ОСОБА_1 так і зробив, вигрузивши даний металічний каркас в саду в бабці ОСОБА_4, при цьому їх ніхто не бачив, з дому ніхто не виходив, так як вже була ніч. Після того ОСОБА_1. з ОСОБА_2 на його фірі повернулися додому. На наступний день в обідній час він пішов до ОСОБА_4 і вони з ним зважили вище вказаний металічний каркас. Вище вказаний каркас важив приблизно 180-200 кілограм і ОСОБА_4 дав йому 420 гривень. Прийшовши додому ОСОБА_1. дав 150 гривень своєму братові, за те що допоміг загрузите йому даний метал на фіру і 50 грвень ОСОБА_2, за те що своєю фірою перевіз даний метал. Гроші ОСОБА_1. витратив на власні потреби. Свою вину у вчиненні крадіжки він визнаю повністю і обіцяє стати на шлях виправлення. Також додав, що його брат ОСОБА_3 до вчинення крадіжки відношення не має, отому що ОСОБА_1. попросив його лише завантажити даний каркас на фіру, переконавши свого брата, що даний метал належить йому. У вчиненому розкаюється.

     Суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України.

      Вина доведена повністю.

Кваліфікація дій підсудного за ст.  185 ч. 1 КК України є вірною, оскільки  ОСОБА_1. вчинив  таємне викрадення чужого майна, крадіжку.

     Обираючи підсудному покарання, суд врахував суспільну небезпеку вчиненого злочину та обставини при яких його вчинено.

        Враховано судом також пом'якшуючі обставини, а саме те, що ОСОБА_1. щиро розкаявся у вчиненому.           

     Враховуючи вищенаведене, характер скоєного злочину та особу винного , суд вважає за необхідне обрати щодо підсудного  покарання в межах санкції статті за якою він судиться у виді   штрафу.

          На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,

                                                       З   А    С    У    Д     И     В    :

        ОСОБА_1  визнати винним за ст. 185 ч. 1 КК України та засудити до  штрафу у розмірі 850 грн.   

       Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1. до вступу вироку суду в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд      

        Речові докази :  каркас метплевого кунгу  який знаходиться на зберіганні в  ОСОБА_5. залишити в її розпорядженні.         

На вирок можна подати апеляцію до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя                                                                      Мікула В. Є.