Справа  № 2-276/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16 лютого 2011 року                                                            Лубенський міськрайонний суд

                                                                                          Полтавської області

В складі: головуючого судді -      Литвин  М.  М.

при секретарі – Ануфрієвій Н.М.,

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в залі суду  м. Лубни справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Лубниводбуд» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку  за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди, суд,-  

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Лубниводбуд» про стягнення заборгованості по заробітній платі.

          В позові вказав, що 13.02.2008 року  він був прийнятий  на роботу у ВАТ «Лубниводбуд» на посаду головного механіка.

          3 листопада 2010 р.  він звільнився  з роботи за власним  бажанням.  На день звільнення з роботи  йому не було виплачено  заробітну плату за жовтень та листопад  2010 року в сумі 3 693, 41 грн.

          На його неодноразові  звернення з приводу  проведення з ним розрахунку в повному обсязі, йому лише обіцяли, але так до цього часу розрахунок так і не провели.

          Разом з цим, на день звернення до суду  сума середнього заробітку за час затримки розрахунку становить 3 802,20 грн.

          Крім того, не виплатою заробітної  плати  йому завдано  моральну шкоду, оскільки він змушений  був  випрошувати в дирекції  зароблені ним же гроші, шукати засоби для існування. До того ж  він не зміг придбати для себе зимові теплі речі  і відсвяткувати з родиною новорічні свята, так як були відсутні кошти. Змушений був позичати гроші у знайомих і через це в сім»ї виникали сварки, що негативно впливало на його стан здоров»я. Завдану йому моральну шкоду він оцінює в 2000 грн.

          Позивач в судовому засіданні позов підтримав, прохав стягнути з відповідача на його користь 3 693, 41 грн. заробітної плати, 3 802,20 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку за період  з 04.12.2010 року по 18.01.2011  року  та 2000 грн. моральної шкоди.

          Представник  відповідача ВАТ  «Лубниводбуд»  в судове засідання не з"явився, звернувся до суду з заявою в якій прохав  справу розглядати без їх участі, позов визнають.

          Дослідивши обставини справи , заслухавши пояснення позивача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.

          Судом встановлено, що позивач 13.02.2008 року був прийнятий  на роботу у ВАТ «Лубниводбуд» на посаду головного механіка.

          3 листопада 2010 р.  він звільнився  з роботи за власним  бажанням.  На день звільнення з роботи  йому не було виплачено  заробітну плату за жовтень та листопад  2010 року в сумі 3 693, 41 грн., що підтверджується довідкою підприємства ( а.с.5).

Суд вважає, що підлягає задоволенню і вимога позивача про стягнення з відповідача середнього заробітку за затримку виплати заробітної плати.

Відповідно до ч.1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого  ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені ст.. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні  виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Судом встановлено, що заборгованість по заробітній платі перед позивачем виникла з вини відповідача і не виплачена останнім при звільненні позивача.

Відповідно до довідки ВАТ  «Лубниводбуд» середній заробіток позивача складає 50 грн. 03 коп. в день. Час затримки становить 76 днів, тобто з 04.12.2010 року по 18.01.2011  року. Таким чином сума середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати становить 76 х 50,03 = 3 802,20 грн.

Суд вважає, що несвоєчасним одержанням заробітної плати (більше 2 місяців) позивачу завдано моральну шкоду, яка полягає в тому, що позивач постійно нервував, що впливало на його самопочуття, були порушені його життєві плани. З урахуванням моральних страждань позивача, обставин справи, фінансового становища відповідача, виходячи із засад виваженості ,розумності і справедливості, суд оцінює моральну шкоду завдану позивачу в сумі 750 грн.

Згідно ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Підлягають стягнення з відповідача на користь держави судовий збір в сумі  83,46 грн. (74,96 грн. матеріальні збитки та 8,50 грн. моральна шкода) та 120 грн. оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 21, 24 ЗУ „Про оплату праці”, ст.ст. 116, 117, ч. 1 ст. 237-1  КЗпП України, та ст.ст. 10-12, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Лубниводбуд» на користь ОСОБА_1  3 693,41 грн. заборгованої заробітної плати за жовтень-листопад 2010 року,  3 802,20 грн. середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та 750 грн. моральної шкоди.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Лубниводбуд» на користь держави 83,46 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи.

Рішення в частині стягнення заробітної плати підлягає негайному виконанню.

          Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи,  які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть  подати  апеляційну скаргу до апеляційного суду Полтавської області через суд  першої інстанції  протягом  десяти днів  з дня  отримання копії рішення.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду                                                                      Литвин М. М.