Броварський міськрайонний суд Київської області

07400 Україна, Київська область, м.Бровари вул.Возз'эднання 1

====================================================================================

Справа №  1-35/11

В И Р О К

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

02.02.2011м.Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

Головуючого судді Рабець М. Д.

секретаряГривко А.В

за участі прокурораМузика І.І, Кравчук Л.В

Захисника                             ОСОБА_2

Потерпілого                          ОСОБА_5

Представника потерпілого, адвоката ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бровари кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 громадянина України, із вищою освітою, працюючого лікарем стоматологом Калитянської медичної амбулаторії, одруженого, маючого дитину, зареєстрованого в АДРЕСА_2 військовозобов’язаного, нагород, інвалідності не маючого,  раніше не судимого,-  

у скоєні злочину, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_7 завдав потерпілому ОСОБА_5 умисне середньої тяжкості  тілесне ушкодження за таких обставин.

           Судом визнано доведеним, що підсудний ОСОБА_7 11 жовтня 2009 року приблизно о 13 годині 20 хвилин під час конфлікту з потерпілим ОСОБА_5, який стався у великій кімнаті його квартири за адресою АДРЕСА_1 в процесі якого, коли потерпілий ОСОБА_5 підійшов до підсудного та схопив його руками за одяг спереду то на ці дії підсудний ОСОБА_7, умисно, з метою спричинення тілесного ушкодження, наніс потерпілому ОСОБА_5 один удар головою в ліву частину обличчя в результаті чого заподіяв потерпілому тілесні ушкодження у вигляді черепно-лицьової травми у вигляді підшкірної гематоми і синця лівої половини обличчя, перелому верхньої щелепи зліва з порушенням цілісності лівої верхньощелепної пазухи, струс головного мозку, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що потягли тривалий розлад здоров’я. Після отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_5 впав на підлогу.  

          Таким чином, підсудний ОСОБА_7 своїми умисними діями, які виразилися в нанесенні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я потерпілого ОСОБА_5 вчинив злочин.

          Органами досудового слідства ОСОБА_7 пред’явлено обвинувачення за ст.122 ч.1 КК України.

          В судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 вину в умисному нанесенні середньої  тяжкості тілесного ушкодження за обставин викладених в обвинувальному висновку і описовій частині вироку не визнав, пояснив, що потерпілий в його квартирі робив ремонт в зв’язку з чим в нього з ним виникла конфліктна ситуація щодо якості виконаних робіт та їх вартості. Для закінчення ремонтних робіт він запросив інших будівельників, які працювали в квартирі і були очевидцями конфлікту. В названий в обвинувачені час потерпілий з дружиною прийшов в квартиру і в процесі сварки у великій кімнаті коли  підійшов до нього потерпілий ОСОБА_5 та схватив руками за одежу, погрожував друзями і вимагав гроші за роботу то з метою звільнення від його рук, він, ОСОБА_7, вирвався, а потерпілий присів, після чого він його провів до ванної кімнати, де умив, в потерпілого під лівим оком був синець. На запитання учасників процесу підсудний пояснив, що на досудовому слідстві вину визнавав частково, тому що від його голови  потерпілий отримав тілесні ушкодження, пояснення підписував та давав покази та не звертав уваги як слідчий написав, думав що це не суттєво. Всі покази які давав на досудовому слідстві підтвердив. Заявлені цивільні позови не визнає.

          Крім того, що підсудний не заперечує факт конфлікту між ним та потерпілим і що підчас конфлікту ніхто інший до них не підходив його винність в інкримінованому злочині встановлена і доведена в процесі судового слідства слідуючими доказами:

          -показами потерпілого ОСОБА_5, який пояснив, що він виконував ремонтні роботи в квартирі підсудного, вартість яких була оговорена і влаштовувала обох, але після їх виконання підсудний не бажав оплачувати виконану роботу. З цієї причини і виник конфлікт в квартирі підсудного, коли туди він прийшов з дружиною. В процесі сварки, коли він підійшов до підсудного і взяв його руками за одежу то останній вдарив головою його під ліве око від чого він впав, вдарився головою об ламінат, з носа і рота пішла кров. Після цього підсудний завів його в ванну кімнату де надав допомогу. Вказані події бачила його дружина, працівники та дружина підсудного. Після виклику працівників міліції знаходився в міліції де отримав направлення на судмедекспертизу. На слідуючий день звернувся в лікарню і був госпіталізований, стаціонарно лікувався з 12 по 24 жовтня 2009 року. Після того ще тривалий час лікувався амбулаторно, не міг управляти автомобілем, через хворобу не працював, купляв ліки і додатково продукти харчування, відвідував масажиста та лікувальні процедурні кабінети поліклініки. Підтримує заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальних збитків та моральної (немайнової) шкоди.

-свідок ОСОБА_8 показала суду, що вона була очевидцем конфлікту між її чоловіком-підсудним ОСОБА_7 та потерпілим ОСОБА_5, в процесі якого в кімнаті квартири потерпілий схватив підсудного за куртку, а той намагався відштовхнути його і при цьому потерпілий присів, не падав, крові на обличчі потерпілого не бачила, але підсудний заводив його у ванну щоб той вмився. В цей період часу до них ніхто не підходив, в кімнаті була дружина потерпілого та працівники-будівельники. Після цього приїхали працівники міліції.

-показами свідка ОСОБА_9 яка пояснила, що вона, як дружина потерпілого ОСОБА_5 була під час конфлікту в кімнаті і бачила коли підсудний головою ударив її чоловіка в обличчя, від чого він впав на пол та забив потилицю голови. Потім його підсудний водив у ванну кімнату умитись. Чи була кров на обличчі чоловіка не пам’ятає. Після цього викликала працівників міліції. Внаслідок отриманої травми потерпілий тривалий час лікувався, спочатку стаціонарно, а потім амбулаторно. Для лікування куплялись ліки, додатково продукти харчування, соки. Проблеми були з харчуванням, оскільки був перелом щелепи, хворий самостійно не міг жувати. Проходив також масаж. Із-за цієї травми втратив роботу.

-свідок ОСОБА_10 показав суду, що він разом із ОСОБА_11 та ОСОБА_12 робили ремонт в квартирі підсудного та були очевидцями конфлікту між підсудним та потерпілим, який виник в зв’язку з ремонтом квартири та оплатою за виконанні роботи. Зокрема, вказав, що бачив як потерпілий взяв за одежу підсудного, а потім потерпілий присів і його повів підсудний до ванної кімнати. Самого удару не бачив, оскільки був до них спиною, але біля них більше нікого не було. В послідуючому приїхали працівники міліції. Після оголошених показів, які він давав на досудовому слідстві він їх пітримав повністю.  

-свідок ОСОБА_12, який пояснив суду, що разом із ОСОБА_10 та ОСОБА_11 робили ремонт в квартирі де виник конфлікт між підсудним та потерпілим щодо якості проведеного ремонту та оплати виконаних робіт. Зокрема він працював на балконі, а ОСОБА_3 та ОСОБА_11 були в кімнаті. Через вікно бачив як потерпілий взяв руками за одежу підсудного і той відмахнувся, а потерпілий присів, після чого вдвох пішли до ванної кімнати. Покази які давав на досудовому слідстві після їх оголошення судом підтвердив пояснив, що вони відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, що бачив як потерпілий схватив підсудного за одяг, а той у відповідь відштовхнув його своєю головою, після чого  потерпілий впав.

- показами свідка ОСОБА_11, які були оголошені судом в зв’язку з визнанням його неявки в судове засідання з поважних причин, про те, що він бачив як відбувалась суперечка між власником квартири ОСОБА_7 та чоловіком який прийшов. В процесі сварки чоловік схватив ОСОБА_7 за одяг і той відштовхнув, вдаривши головою, потерпілий присів. ОСОБА_7 допоміг потерпілому встати.

- протоколом відтворення обстановки та обставин події з фототаблицями підтверджується факт умисного спричинення підсудним потерпілому удару головою внаслідок якого ОСОБА_5 були спричинені  тілесні ушкодження  у вигляді черепно-лицьової травми, підшкірної гематоми і синця лівої половини обличчя, перелому верхньої щелепи зліва з порушенням цілісності лівої верхньощелепної пазухи, струс головного мозку.(а.с.69-72).

- протоколом очної ставки проведеною між підсудним та потерпілим підтверджується факт умисного  нанесення ОСОБА_7 потерпілому удару головою.(а.с.77-81).

- висновком судово-медичної експертизи встановлено, що у ОСОБА_5 виявлені черепно-лицьова травма у вигляді підшкірної гематоми і синця лівої половини обличчя, перелому верхньої щелепи зліва з порушенням цілісності лівої верхньощелепної пазухи, струс головного мозку, підшкірної гематоми потилиці голови. Вказані тілесні ушкодження утворились від дії тупих предметів можливо за обставин і в строк вказаних в постанові та відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі що потягли тривалий розлад здоров’я. Враховуючи характер і локалізацію комплексу тілесних ушкоджень черепно-лицьової травми в потерпілого ОСОБА_5 експерт вважає, що їх утворення внаслідок падіння із вертикального чи близького до нього стану тіла (з висоти власного зросту) виключається. При падінні з вертикального чи близького до нього стану могли утворитися тільки підшкірна гематома в затилочній області.(а.с.75).

- іншими матеріалами справи та доказами належно дослідженими в судовому засіданні.

Таким чином, аналізуючи всі зібрані по справі докази вини підсудного в їх сукупності, суд вважає, що вони об’єктивно узгоджуються між собою, доповнюють один одного і не суперечать між собою і тому не виникає ніяких сумнівів щодо їх достовірності.

          За таких обставин суд  вважає, що дії ОСОБА_7 вірно кваліфіковано за ст.122 ч.1 КК України, оскільки він своїми умисними діями, що виразились в нанесені середньої тяжкості тілесного ушкодження тобто тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я потерпілого ОСОБА_5 вчинив злочин і за цією статтею повинен нести кримінальну відповідальність.

Аргументи підсудного ОСОБА_7 проте, що він не наносив удару головою і не спричиняв тілесне ушкодження спростовуються показами потерпілого,  протоколом відтворення обстановки і обставин події, висновком судово-медичної експертизи та іншими матеріалами справи. Допитані судом свідки  вказали, що конфлікт був між підсудним і потерпілим, до них ніхто не підходив і удар головою наніс підсудний в ліву частину обличчя потерпілого, від якого той впав. Висновок судово-медичної експертизи узгоджується з показами потерпілого, свідків.

Обираючи покарання ОСОБА_7, суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ст.122 ч.1 КК України,  що вказаний злочин відноситься до категорії середньої тяжкості, особу винного, який по місцю проживання та роботи до скоєного характеризувався позитивно.  

          Обставиною, що пом’якшує покарання підсудного, суд визнає те що в нього є на утриманні малолітня дитина, що передбачено  ч.2 ст. 66 КК України.

          Обтяжуючих покарання  обставин, передбачених ст.67 КК України в діях ОСОБА_7 не встановлено.

          Враховуючи вказані обставини, ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд приходить до висновку про необхідність засудження  ОСОБА_7  до покарання відповідно до санкції ч.1 ст.122 КК України.            

          Призначаючи вид і міру покарання підсудному ОСОБА_7 суд враховує конкретні обставини справи, думку потерпілого, характер і ступінь небезпечності вчиненого ним злочину, дані про його особу, що він позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, пом’якшуючу  його відповідальність обставину, що він як особа не є небезпечним для суспільства і приходить до висновку про можливість призначення йому покарання відповідно до санкції ч.1ст.122 КК України у вигляді обмеження волі при цьому вважає, що його виправлення можливе без відбування покарання при звільненні з випробуванням на підставі ст..75 КК України.

          Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для  виправлення і перевиховання  ОСОБА_7 та запобігання вчинення ним нових злочинів.

          Цивільний позов заявлений Броварським міжрайонним прокурором Київської області на суму 908грн.64 коп.  на користь Броварської ЦРЛ про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, підлягає задоволенню, оскільки винним у злочині визнаний підсудний і кошти повинні бути стягнутими з ОСОБА_7 на підставі ст.1206 ЦК України та відповідно до вимог ст..ст.29, 93-1 КПК України.

          Відповідно до ст..28 КПК України, особа, яка зазнала шкоди від злочину має право пред’явити позов до особи, яка вчинила злочин.                     

           Відповідно до ст.ст.22,1166 ЦК України, суд вважає, що підлягає до часткового задоволення цивільний позов, заявлений та уточнений в судовому засіданні потерпілим ОСОБА_5 про стягнення на його користь матеріальної шкоди на суму 6011 грн.58 коп., з підсудного ОСОБА_7, який його не визнав. Суд вважає, що до задоволення підлягає відшкодування за спричинення матеріальної шкоди тільки в розмірі витрат, які підтверджені документально та іншими доказами в судовому засіданні, а саме до задоволення підлягають витрати понесені потерпілим на покупку ліків, що підтверджено чеками на суму 990 грн., покупку продуктів харчування на суму 500 грн.,  оплата за проведену комп’ютерну томографію два рази 821грн.58 коп., 500 грн. за проведення посттравматичного курсу, та витрати на юридичну допомогу в розмірі 700 грн, на що є довідка в матеріалах справи, а всього на загальну суму 3511грн.58коп. В решті пред’явлених позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди слід відмовити, оскільки не отримання заробітної плати це є упущена вигода і якщо потерпілий працював то він повинен був отримати зарплату згідно лікарняного бюлетеня.

          Згідно ст..23, 1167 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема полягає у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала з ушкодженням здоров’я, в душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї. Моральна шкода може відшкодовуватись грішми. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

          Оцінивши всі докази в їх сукупності, виходячи з вимог розумності та справедливості, суд прийшов до висновку, що позов потерпілого ОСОБА_5 про відшкодування підсудним ОСОБА_7 заподіяної йому моральної (немайнової) шкоди в розмірі 5000 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі. Заподіяння моральних збитків потерпілому підтверджується його доводами про перенесені душевні страждання від завданого фізичного болю, тривалого процесу лікування, принижень від злочину, порушення нормального ритму життя та суспільних зв’язків, затрат часу на відвідування правоохоронних органів і судових засідань.

          Речових доказів по справі немає.

  Виходячи з викладеного та керуючись ст..ст..323, 324 КПК України, суд,-

З  А  С  У  Д  И  В:

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.122ч.1 КК України та призначити йому за цією статтею покарання у виді обмеження волі на строк  2 (два) роки.

           Звільнити засудженого ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі на підставі ст.75 КК України, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном 2 (два) роки, в період якого відповідно до ст.76 КК України зобов’язати його не виїжджати за межі України на постійне місце проживання, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,  періодично з’являтися для реєстрації в ці органи.

          До вступу вироку в законну силу залишити без зміни засудженому ОСОБА_7 міру запобіжного заходу – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

          Стягнути з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 Київської області на користь Броварської ЦРЛ: 07401, м.Бровари, вул.Шевченка, 22, р/р 35419002000187 в УДК Київської області, МФО 821018, код 01994497 суму – 908грн. 64 коп. (дев’ятсот вісім гривень 64 копійки) витрачених на стаціонарне лікування  потерпілого ОСОБА_5

          Стягнути з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 Київської області, на користь потерпілого ОСОБА_5 - 3511грн.58коп (три тисячі п’ятсот одинадцять гривень 58 копійок), в рахунок відшкодування матеріальної  шкоди та 5000 грн.(п’ять тисяч гривень) в рахунок відшкодування моральної (немайнової) шкоди, а всього стягнути 8511 грн.58 коп.(вісім тисяч п’ятсот одинадцять гривень 58 копійок).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення через Броварський міськрайонний суд шляхом подачі апеляції

Суддя   М. Д. Рабець