Справа №  1-162/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          17.02.2011року

          Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі:

головуючого судді                    Борисюк Р. М.,

при секретарі                             Василенко Т.М.

з участю прокурора                  Шевчук А.О.

та адвоката                                ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Новограді-Волинському кримінальну справу по обвинуваченню    

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та мешканки АДРЕСА_1, громадянки України, українки, із неповною середньою освітою, не заміжньої, учениці Киківської ЗОШ, не судимої  

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

 8 грудня 2010 року біля 9 години, неповнолітня ОСОБА_2, зайшла до учбового кабінету Киківської ЗОШ 1-3 ступенів, що розташована  в с. Кикова Новоград-Волинського району по вул. Миру 10, який закріплений за її классом. Там, вона побачила залишені без нагляду особисті речі учнів. Пересвідчившись, що в даному кабінеті нікого немає, ОСОБА_2 вирішила вчинити таємне викрадення чужого майнам, після чого вона умисно таємно викрала із залишеної на стільці сумки, що належить ОСОБА_3, мобільний телефон марки «Nokia 2760» вартістю 275 грн., з зарядним пристроєм до нього вартістю 15 грн., та сім-карткою мобільного оператора Ді-Джус вартістю 10 грн., що належать ОСОБА_4, який передав їх в користування своїй дочці — ОСОБА_3, учениці даної школи.

Після цього, ОСОБА_2, з викраденим майном залишила місце вчинення злочину, чим спричинила потерпілому ОСОБА_4, матеріального збитку на загальну суму 300 грн.

Допитана у судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 свою вину визнала повністю і показала, що навчається в 9-му класі Киківської ЗОШ. 08.12.2010 року вона прийшла на навчання до школи. Другим уроком у було фізичне виховання. Під час даного уроку вона відпросилася вийти до туалету, після чого близько 9 години зайшла до свого класу, де знаходились речі всіх учнів. Перебуваючи в класі, вона побачила, що нікого з учнів чи вчителів в ньому немає, а тому вирішила викрасти мобільний телефон. З даною метою, вона підійшла до першої парта, біля якої на стільці побачила сумку ОСОБА_3 Відкривши сумку, вона побачила в ній мобільний телефон марки «Нокіа 2760» із зарядним пристроєм, які вона взяла собі та заховала в свої сапожки, в які була взута та далі пішла на урок. Після уроку, ОСОБА_3 побачила, що зник її телефон та почала його шукати, однак вона не повідомляла їй про те, що його викрала. Мобільний телефон був вимкнений, оскільки в ньому розрядилася акумуляторна батарея. В подальшому цей телефон вона принесла додому та використовувала, а сім картку спалила в грубі. Викрала телефон, щоб дзвонити до матері. Вину свою визнає повністю, щиро кається.

Крім повного визнання підсудною ОСОБА_2 своєї вини, її винність в інкримінованому злочині повністю доведена і підтверджена доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Із показань потерпілого ОСОБА_4 видно, що його донька ОСОБА_3 навчається в 9-му класі Киківської ЗОШ. Приблизно в 2007 році, в Херсоні він придбав мобільний телефон марки «Нокіа 2760» в комплекті із зарядним пристроєм по ціні 900 грн. Також, він придбав до даного телефону сім картку Ді Джус. В подальшому даний телефон він дав в користування своїй дочці ОСОБА_3

8 грудня 2010 року дочка  пішла до школи, при цьому як зазвичай взяла з собою вказаний мобільний телефон та зарядний пристрій. Після обіду дочка прийшла додому та розповіла, що коли вона залишила свою сумку під час уроку фізичного виховання, в одному із кабінетів школи, разом з телефоном, після закінчення уроку вона виявила, що даний телефон разом із зарядним пристроєм хтось викрав. Вчителі, яким вона повідомила про дану подію не знайшли телефону. Про крадіжку він повідомив до міліції. В подальшому було встановлено, що телефон викрала однокласниця дочки - ОСОБА_2, і даний телефон був вилучений. Від заявлення цивільного позову відмовляється, претензій до ОСОБА_2, немає.

          Свідок ОСОБА_5показала, що є класним керівником 9-го классу Киківської ЗОШ в якому навчається ОСОБА_2 Остання за період навчання починаючи з шостого класу зарекомендувала себе як спокійна учениця. Вона має слабкі початкові знання, участі в шкільних заходах не приймає. По характеру замкнена, скритна, навчанням цікавиться слабо. 08.12.2010 року під час другого уроку в учениці 9-го класу ОСОБА_3. було викрадено мобільний телефон із зарядним пристроєм, про що остання повідомила їй перед початком третього уроку. Коли була вчинена крадіжка, учні класу перебували на уроці фізичного виховання, в зв'язку з чим всі свої речі залишили в учбовому класі без нагляду. Про крадіжку було повідомлено до міліції та в подальшому з'ясувалося, що цей телефон викрала ОСОБА_2, яка особисто їй розповіла після цього, що дійсно скоїла дану крадіжку та заховала телефон в свої чоботи.

Як видно із показань свідка ОСОБА_6, вона проживає з чоловіком та сестрою ОСОБА_2., яка навчається в Киківській ЗОШ в 9 - му класі. 08.12.2010 року вона побачила у сестри
мобільний телефон. На запитання, де вона його взяла, та відповіла, що у когось зі школи, запевнила, що ніяких проблем не буде. Однак, через декілька днів прийшли працівники міліції, які вилучили даний мобільний телефон, разом із зарядним пристроєм до нього. Про те, що цей телефон сестра викрала їй відомо не було.

Свідок ОСОБА_3, яка показала, що в 2007 році її батько ОСОБА_4, придбав
мобільний телефон марки «Нокіа 2760» із зарядним пристроєм до нього та сім карткою ДіДжус. Потім цей телефон він передав в користування їй.

08.12.2010 року о 8 годині вона пішла до школи, взявши з собою вказаний мобільний телефон із зарядним пристроєм, які поклала до своєї сумочки. Другим уроком було фізичне виховання. Свої речі залишила учбовому кабінеті, де нікого не було. Після уроку, вона повернулася до класу та виявила відсутність мобільного телефону та зарядного пристрою, про що повідомила вчителям. Однак, телефон не вдалося знайти, в зв'язку з чим її батько звернувся до міліції. В подальшому з'ясувалося, що його викрала  однокласниця ОСОБА_2, яка під час уроку фізичного виховання на деякий час відлучалася. Телефон у ОСОБА_2 був вилучений.

Згідно висновку товарознавчої експертизи № 5/5 віл 19.01.2011 року, залишкова вартість мобільного телефону марки «Nokia 2760», бувшого в експлуатації станом на 08.12.2010 року становить 275 грн.( а.с.38-44).

Відповідно до протоколу огляду місця пригоди від 16.12.2010 року, в приміщенні Киківської ЗОШ в с. Кикова Новоград-Волинського району, у ОСОБА_2 було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Nokia 2760»  та зарядний пристрій (а.с.6-7).

Як видно із довідки ПП ОСОБА_7, вартість бувшого у використанні зарядного
пристрою до мобільного телефону марки «Nokia 2760»  станом на 08.12.2010 року становить 15 грн., та сім-картки ДіДжус - 10 грн. (а.с.18).

Проаналізувавши всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину підсудної ОСОБА_2 в судовому засіданні і кваліфікує її дії за ч.1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна.

          При обранні виду і міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної обставини, які пом’якшують та обтяжують її покарання.

          Судом встановлено, що ОСОБА_2 скоїла злочин середньої тяжкості, вину визнала повністю, не судима, навчається в 9-му класі Киківської ЗОШ, характеризується позитивно.

          Обставинами, які пом’якшують покарання підсудної є щире каяття та вчинення злочину неповнолітньою.

          Обставин, які обтяжують її покарання, судом не встановлено.

          Враховуючи вище викладене, те що від злочину тяжких наслідків не настало, враховуючи матеріальний стан ОСОБА_2, її неспроможність сплати штрафу в доход держави, а також неможливість відбування покарання у вигляді громадських робіт, оскільки остання є неповнолітньою, суд вважає за можливе і необхідне призначити підсудній мінімальне покарання у вигляді позбавлення волі, передбачене санкцією статті 185 ч.1 КК України, застосувавши при цьому ст. 104 КК України і звільнивши її від відбування покарання з випробуванням. Суд вважає, що саме таке покарання буде необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нового злочину.

          Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 суд залишає попередньо обрану – підписку про невиїзд. Речові докази, які знаходяться на зберіганні у потерпілої, підлягають залишенню їй у власність.

          Керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В   :

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді 1-го(одного) року позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі.

          Застосувати до засудженої ст. 104 КК України і звільнити її від відбування призначеного покарання з випробуванням іспитовим строком 1 рік.

          У відповідності до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов’язки: - не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу  кримінально-виконавчої інспекції; - повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання чи навчання.          

          Речові докази: мобільний телефон марки «Nokia 2760», із зарядним пристроєм до нього, що знаходяться на зберігання у потерпілого ОСОБА_4 - залишити йому у власність.

          Міру запобіжного заходу засудженій залишити попередньо обрану – підписку про невиїзд.

          На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом п’ятнадцяти днів з моменту оголошення.

Головуючий