ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                      Справа № 2-а-222/11

22 березня 2011 року

Суддя Костопільського районного суду Рівненської області Піскунов В.М.  

розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі про визнання дій неправомірними, зобов"язання у належному розмірі нараховувати і виплачувати підвищення до пенсії дитині війни,

ВСТАНОВИВ:

Позивач  звернувся  до  суду  з  позовом,  в  якому  просить  визнати неправомірними дії відповідача щодо ненарахування і виплати у належному розмірі йому підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в розмірі встановленому ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 1 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період  з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 1 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року  відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням проведених раніше виплат.

В  обгрунтування  своїх  вимог  покликається  на  те,  що  є  дитиною  війни  та  відповідно  до  Закону  України  „Про  соціальний  захист  дітей  війни”  має  право  на  отримання  щомісячної  соціальної  допомоги  до  пенсії,  нарахування  та  виплату  якої  повинен  здійснювати  відповідач.  Однак,  нарахування  та  виплата  вказаної  допомоги  відповідачем  не  проводилася,  або виплачувалась  у  неповному  обсязі

Позивач  просить розгляд справи провести у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.   

Відповідач  в  письмовому  запереченні  просить  в  позові  відмовити,  покликаючись  на  те,  що діяв  в  межах  повноважень,  наданих  йому  законами  України  та  підзаконними нормативно-правовими  актами.  Крім  того,  вказує,  що  позивачем  пропущено  строк  звернення  до  суду.   

Розглянувши  в  порядку  скороченого  провадження  доводи,  викладені  позивачем,  заперечення  відповідача  та  дослідивши  письмові  докази,  суд  вважає,  що  позов  підлягає  до  часткового  задоволення.      

Судом  встановлено,  що  позивач  наділений  правовим  статусом  дитини  війни  та  знаходиться  на  обліку  в  Управлінні  Пенсійного  фонду  України  в  Костопільському  районі,  що  підтверджується  копією  пенсійного  посвідчення  (  в  матеріалах  справи  )  із  проставленим  у  ньому  штампом  „дитина  війни”.  

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-ІУ встановлено, що з 01 січня 2006 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.   

Згідно п.17 статті 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2006 рік.   

Відповідно до Закону України від 19 січня 2006 року № 3367-ІУ «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» внесено зміни, згідно з якими виключено п.17 ст.77 цього закону, а новою редакцією статті 110 Закону встановлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, визначеному Кабінетом міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради з питань бюджету.   

Кабінетом Міністрів України протягом 2006 року рішення на виконання вимог статті 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» не приймались. Отже, пільги для дітей війни, передбачені статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у 2006 році запроваджені не були.   

Пунктом  12  ст.71  Закону  України  „Про  Державний  бюджет  України  на  2007  рік”  від 19  грудня  2006  року  дію  статті  6  Закону  України  „Про  соціальний  захист  дітей  війни” було  зупинено  на  2007  рік  з  урахуванням  ст.111  цього  Закону.  

Відповідно  до  п.41  розділу  ІІ  Закону  України  „Про  Державний  бюджет  України  на 2008  рік  та  про  внесення  змін  до  деяких  законодавчих  актів  України”  від  28  грудня  2007  року  стаття  6  Закону  України  „Про  соціальний  захист  дітей  війни”  була викладена  у  новій  редакції,  відповідно  до  якої  дітям  війни  (  крім  тих,  на  яких поширюється  дія  Закону  України  „Про  статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального захисту”  )  виплачується  підвищення  у  розмірі  надбавки,  встановленої  для  учасників війни.

Рішенням  Конституційного  Суду  України  № 6-рп/2007 від  9  липня  2007  року  зміни,  внесені  п.12  ст.71  Закону  України  від  19  грудня  2006  року  № 489-У,  визнано  такими,  що  не  відповідають  Конституції  України  (  є  неконституційними  ).  Зміни,  внесені  п.41  розділу  ІІ  Закону  України  від  28  грудня  2007  року  № 107-VІ,  Рішенням  Коституційного  Суду  України  від  22  травня  2008  року  № 10-рп/2008  визнано  такими,  що  не  відповідають  Конституції  України  (  є  неконституційними  ).

Положення  статей  відповідних  законів,  які  визнані неконституційними,  втрачають  чинність  з  дня  ухвалення  Конституційним  Судом України  рішення.  Отже,  положення  п.12  ст.71 Закону  України  „Про  Державний  бюджет  України  на  2007  рік”,  які  визнані неконституційними,  втратили  чинність  з  9  липня  2007  року,  а  положення  п.41  розділу  ІІ  Закону  України  „Про  Державний  бюджет  України  на 2008  рік  та  про  внесення  змін  до  деяких  законодавчих  актів  України”  -  з  22  травня  2008  року. 

Таким  чином,  позивач має право на перерахунок підвищення пенсії за період   вказаний в позовній заяві  відповідно  до  ст.6  Закону  України  “Про  соціальний  захист  дітей  війни”.  Але,  як  вбачається  з  матеріалів  справи,  позивач  у  вищевказані  періоди  не  отримував  підвищення  до  пенсії  в  розмірі  30  %  мінімальної  пенсії  за  віком,  як  це  визначено  ст.6  Закону  України  „Про  соціальний  захист  дітей  війни”,  хоча  мав  таке  право.

Відтак,  дії  відповідача  щодо  ненарахування  та  невиплати  позивачу  державної  соціальної  допомоги  як  дитині  війни  є  неправомірними,  оскільки  такі  дії  порушують  права  позивача,  гарантовані  статтею  6  вищезгаданого  Закону,  ст.22, 46, 64  Конституції  України.   

Частиною 2 статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом , не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.   

Відповідно  до  Закону  України  „Про  загальнообов’язкове  державне  пенсійне  страхування”  рішення  про  призначення  та  перерахунок  пенсії  приймається  районими  управліннями  Пенсійного  фонду  України  за  місцем  проживання  пенсіонерів.  Беручи  до  уваги  те,  що  згідно  із  Законом  України  „Про  соціальний  захист  дітей  війни”  дітям  війни  виплачується  підвищення  саме  до  пенсії  або  щомісячного  довічного  грошового утримання  чи  державної  соціальної  допомоги,  що  виплачується  замість  пенсії,  суд  вважає  управління  Пенсійного  фонду  України  в  Костопільському  районі  належним  відповідачем  у  справі.    

Проте, відповідно до ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права встановлюється 6-місячний строк, який обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.   

Тому, відповідно до ст. 99 КАС України, позивач має право на захист свого порушеного права лише за 6 місяців, тобто позовні вимоги підлягають задоволенню  в межах строку позовної давності - за період з 30 червня 2010 року по 31 грудня 2010 року з урахуванням проведених раніше виплат.

 На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 3, 6, 9, 12, 99, 100, 104, 105, 162, 163, 183-2 КАС України, ст. ст. 1, 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі про визнання дій неправомірними, зобов"язання у належному розмірі нараховувати і виплачувати підвищення до пенсії дитині війни - задовольнити частково .

Визнати  неправомірними  дії  Управління  Пенсійного  фонду  України  в  Костопільському  районі  щодо  ненарахування  та  невиплати ОСОБА_1 щомісячного  підвищення  до  пенсії  в  розмірі  30  відсотків  мінімальної  пенсії  за  віком  відповідно  до  ст.6  Закону  України  “Про  соціальний  захист  дітей  війни”  за  період з 30 червня 2010 року по 31 грудня 2010 року.

Зобов’язати  Управління  Пенсійного  фонду  України  в  Костопільському  районі  провести нарахування  та  виплату  ОСОБА_1 підвищення  до  пенсії  як  дитині  війни  відповідно  до  ст.6  Закону  України  „Про  соціальний  захист  дітей  війни”  в  розмірі  30  відсотків  мінімальної  пенсії  за  віком  за  період з 30 червня 2010 року по 31 грудня 2010 року з урахуванням проведених раніше виплат.

В решті позову відмовити за пропуском строку звернення до суду.

Постанову суду допустити негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Житомирского апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Костопільського районного суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя:                                                                          Піскунов В.М.