ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
21.09.06 р. Справа № 21/249
Позивач: Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецькоїобласті
до відповідача: Державного відкритого акціонерного товариства „Вуглебуд”
про стягнення 61 734,66грн.
Суддя Матюхін В.І.
Представники:
позивача: Лисенко Л.І. – заст. нач., дов. № 8420/04 від 19.09.06р.
відповідача: не з’яв.
Управлінням Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області до Державного відкритого акціонерного товариства „Вуглебуд” подано позов про відшкодування витрат фонду на виплату та доставку пенсій працівникам шахтоуправління, призначених на пільгових умовах, за період 01.01.06р. по 01.07.06р. у сумі 61 734,66грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на п.2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, п. “а” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (зі змінами і доповненнями), “Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування до Пенсійного фонду України“ №21-1 від 16.01.04р.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (ухвала про порушення справи направлена йому рекомендованим листом), явку свого представника у судове засідання не забезпечив, але відзивом на позов, переданим через представника позивача, визнав заборгованість до Управління Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій у сумі позову.
Також у відзиву ним було заявлено клопотання про розгляд справи без участі свого представника, яке судом задоволене.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:
Управлінням Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області були виставлені відповідачеві розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до п. “а” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” по працівниках товариства.
Загальна сума виплат позивача за період січень-червень 2006р. складає 61 734,66грн., з яких відповідачем не відшкодовано нічого, що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків від 01.07.06р. по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком 1 станом на 1.07.06р., підписаним сторонами беззастережно.
Підприємство боржник повинно було відшкодовувати управлінню Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області щомісяця до 25-го числа зазначену в розрахунку суму фактичних витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до п. “а” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” №1931-XII від 06.12.91р. (зі змінами і доповненнями), по працівниках підприємства, яким відповідно до вказаного закону призначено пенсію.
Таким чином, на час звернення з позовом до суду підлягала відшкодуванню управлінню Пенсійного фонду України відповідачем сума у розмірі 61 734,66грн., яка визначена як сума витрат управління на виплату та доставку пенсії по працівниках підприємства, понесених протягом періоду з 01.01.06р. по 01.07.06р.
Зважаючи на те, що:
З 1.01.04р. відповідно до вимог ч.2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.03р. та “Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування до Пенсійного фонду України“ №21-1 від 16.01.04р. передбачено порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1, та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
У відповідності до п.п 6.1. п.6 “Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування до Пенсійного фонду України“ №21-1 від 16.01.04р. відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Зауважень щодо розрахунку суми боргу відповідач до суду не надав.
Господарський суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” з відповідача у доход Державного бюджету України підлягає стягненню державне мито у розмірі 1% ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Беручи до уваги вищенаведене, на підставі п. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.03р., п. “а” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” №1931-XII від 06.12.91р. (зі змінами і доповненнями), “Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування до Пенсійного фонду України“ №21-1 від 16.01.04р. і керуючись ст. ст. 43, 49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -
В И Р I Ш И В :
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного відкритого акціонерного товариства „Вуглебуд” (85322, Димитров Донецької області, вул. Ватутіна, 18, п/р 26004301600105, 26009193683001, 26008193683002 у Красноармійському відділенні „Приватбанку”, МФО невідоме, п/р 260047819 у АППБ „Аваль”, МФО невідоме, код ЄДРПОУ 00179967):
1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області (85322, Димитров Донецької області, вул. Артема, 15, п/р 256073012028 в ДОУ ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 335106, код ЄДРПОУ 21963441) 61 734,66грн. основного боргу;
2) у доход Державного бюджету України (одержувач: ВДК у Київському районі м. Донецька, банк одержувача: УДК в Донецькій області; п/р 31114095600006, МФО 834016, ЄДРПОУ 24165255, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банка 095) 617,35грн. державного мита.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.
Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.
Суддя Матюхін В.І.