СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
|
04 грудня 2007 року |
Справа № 2-27/8914-2007А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Щепанської О.А.,
Горошко Н.П.,
секретар судового засідання Рєвєнко М.Ю.
розглянувши апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 05 вересня 2007 року по справі № 2-27/8914-2007А
за позовом Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (вул. Дзержинського, 30,Джанкой,96100)
до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
про стягнення заборгованості по штрафним санкціям у розмірі 7710,25 грн.
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду автономної Республіки Крим від 05 вересня 2007 року у справі № 2-27/8914-2007А позов Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по штрафним санкціям у розмірі 7710,25 грн. був задоволений.
Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 05 вересня 2007 року скасувати.
У судове засідання, призначене на 04 грудня 2007 року представники не з'явились, про час та місце розгляду справи сповіщались належним чином. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд по суті без його участі, та заперечення на апеляційну скаргу.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до направлення № 123/23-3 від 23.03.2006 працівники відповідача 23.03.2006 провели перевірку дотримання податкового законодавства позивача у магазині, який розташований у с. Чайкине, вул. Пушкіна 29.
В результаті перевірки було складено акт № 004411. У вказаному акті перевірки зроблений висновок про порушення пунктів 1,2,9,13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. Під час складання вказаного акту працівники відповідача зафіксували не проведення позивачем розрахункових операції за підакцизні товари за готівкові кошти через реєстратора розрахункових операцій, незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.
На підставі вказаного акту позивачем по справі було 03.04.2006 прийнято рішення № 00010492303/0 про застосування до відповідача відповідно до пункту 1, 4 статті 17 , статті 22 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” штрафних санкцій у сумі 8050,25 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач відповідно до пункту 5.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" звернувся до Державної податкової Адміністрації в Автономній Республіці Крим зі скаргою про перегляд рішення № 00010492303/0 від 03 квітня 2006 року.
Державною податкової адміністрацією в Автономній Республіці Крим 24.05.2006 прийняв рішення за результатами розгляду вказаної скарги відповідача, в якому відмінила рішення про застосування штрафних санкції від 03.04.2006 № 00010492303/0 в частині застосування штрафних санкції в розмірі 340 грн. за не зберігання фіскальних звітних чеків у книзі обліку розрахункових операції.
Після чого позивачем по справі було прийнято 02.06.2006 рішення №00010492303/1 про застосування до позивача відповідно до пункту 1, 4 статті 17 та статті 22 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” штрафних санкцій у сумі 7710,25 грн.
Далі відповідач 16.07.2006 звернувся до Державної податкової адміністрації України зі скаргою на рішення Джанкойської ОДПІ від 03.04.2006 № 00010492303/0.
Державна податкова адміністрація України 25.07.2006 прийняла рішення № 3971/К/25-0315 про залишення без змін рішення Джанкойської ОДПІ від 03.04.2006 № 00010492303/0 з урахуванням рішення Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим від 24.05.2006 № 497/К/25-007, а скаргу без задоволення.
Розглянувши справу в межах апеляційної скарги відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, встановила наступне.
Перевіркою були встановлені наступні порушення:
- пунктів 1, 2, 9, 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг”.
З матеріалів справи вбачається, що під час проведення перевірки було встановлено, що при реалізації двох пачок сигарет “Ватра” та двох пляшок води “Крим” на загальну суму 5, 20 грн. розрахункова операція була проведена лише на суму 2,60 грн. Сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків з описом готівкових коштів підписана реалізатором ОСОБА_2, склала 1563,25 грн. без урахування здійсненої покупки, а сума коштів, зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій з початку робочого дня, склала 23,80 грн.
Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг” суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Відповідальність за вказане порушення передбачено пунктом 1 статті 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
З матеріалів справи, а саме з акту передвіки вбачається, що ОСОБА_2 під час перевірки було зазначено, що чек на сигарети не пробила, тому що відпускала хлопчика, забула вибити кошти в сумі 2,60 грн. та вкинула в спільну касу, в якій знаходились 1563,25 грн.
Відповідно до пункту 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг” суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Колегія суддів вказує, що відповідальність за вказане правопорушення передбачена статтею 22 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг”, відповідно до якої у випадку невідповідності суми наявних коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, що зазначено в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу по розрахункових квитанціях, виданим з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція в п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлене невідповідність.
Судом першої інстанції встановлено, що рішення про застосування фінансових санкцій відповідачем, після закінчення адміністративного оскарження, було оскаржене в судовому порядку.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.11.2006 по справі №2-22/15622-2006А позов було задоволено частково та визнано нечинним рішення Джанкойської ОДПІ про застосування штрафних санкції від 02.06.2006 № 00010492303/1.
Не погодившись з вказаним, Джанкойська ОДПІ звернулася з апеляційною скаргою до Севастопольського апеляційного господарського суду.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.02.2007 по справі №2-22/15622-2006А апеляційну скаргу Джанкойської ОДПІ було задоволено та постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.11.2006 скасовано. Було прийнято нове рішення, відповідно до якого у позові було відмовлено.
Колегія суддів встановила, що 15.03.2007 позивачем була направлена касаційна скарга на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду по справі №2-22/15622-2006А до Вищого адміністративного суду України. Як слідує з відповіді Вищого адміністративного суду України, касаційна скарга зареєстрована 3-к-6497/07 і буде розглянута в порядку черговості. Тобто на даний час рішення касаційної інстанції ще не винесено.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів критично ставиться до вимоги відповідача в апеляційній скарзі про зупинення провадження по даній справі, виходячи з наступного.
Статтею 198 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін;
2) змінити постанову суду;
3) скасувати її та прийняти нову постанову суду;
4) скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закриття провадження у справі;
5) визнати постанову нечинною і закрити провадження у справі;
6) скасувати постанову суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Перелік повноважень апеляційної інстанції при перегляді актів суду першої інстанції не підлягає розширеному тлумаченню, а тому колегія суддів наголошує, що не можна одночасно скасувати постанову господарського суду і зупинити провадження по справі, через те, що вказані дії є різними процесуальними діями.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відтак підстав, для скасування постанови господарського суду немає.
Керуючись статтями 24, 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 05 вересня 2007 року у справі № 2-27/8914-2007А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді О.А. Щепанська
Н.П. Горошко