Справа № 2-а-737/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2011                                                                                           місто Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі :

головуючого судді - Березовського О.Д.,

при секретарі          - Швачко О.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городня адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області про визнання неправомірними дій відповідача та зобов’язання провести перерахунок пенсії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області про визнання дій відповідача неправомірними щодо відмови зробити перерахунок пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області здійснити перерахунок її пенсії з урахуванням показників середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2008 рік в розмірі 1573, 99 грн. з 09.08.2010 року та виплатити різницю з існуючим і перерахованим розміром пенсії з 09.08.2010 року.

У позовній заяві позивач зазначила, що вона є пенсіонеркою, з 26.07.2002 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування». Після призначення пенсії вона продовжує працювати, а тому відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»нею 06.01.2009 року було подано заяву про перерахунок пенсії з урахуванням списку робіт та заробітної плати за відповідний період. Показник середньої заробітної плати за 2008 рік затверджений в розмірі 1573,99 грн., однак перерахунок було здійснено з порушенням вимог Закону, так як при перерахунку пенсії було взято показник середньої заробітної плати на одну застраховану особу по України за 2007 рік в розмірі 1197,91 грн. Вважає, що проведений перерахунок пенсії порушує принципи верховенства права ст. 8 Конституції України та її права як громадянки України на соціальний захист ст. 46 Конституції України.

Ухвалою Городнянського районного суду Чернігівської області від 14.02.2011 року відкрито скорочене провадження по даній адміністративній справі.

07.03.2011 року ухвалою суду дану справу призначено до судового розгляду, у зв’язку з неможливістю ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

У судовому засідання позивач ОСОБА_1 уточнила заявлені нею позовні вимоги в частині періоду за який підлягає перерахунку її пенсія та просила суд визнати неправомірними дії відповідача та зобов’язати  управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області здійснити перерахунок її пенсії за період з 09.08.2010 року по 09.02.2011 року з урахуванням показників середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2008 рік в розмірі 1573, 99 грн., та виплатити різницю з існуючим і перерахованим розміром пенсії за період з 09.08.2010 року по 09.02.2011 року. Підтримала уточнені позовні вимоги та просила суд їх задовольнити. Підтвердила обставини викладені у позовній заяві. Вказала, що після призначення пенсії вона працювала ще до 14.01.2009 року, після чого звільнилась і не працює до теперішнього часу. 06.01.2009 року вона звернулась до управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області щодо перерахунку пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Офіційної відповіді щодо проведеного перерахунку пенсії вона не отримала та вважала, що перерахунок її пенсії було здійснено правильно та у відповідності до вимог закону. В кінці 2010 року з засобів масової інформації вона дізналась про те, що при перерахунку пенсії замість показників середньої заробітної плати за 2008 рік було взято показник середньої заробітної плати на одну застраховану особу по Україні за 2007 рік, що значно менше. Вона відразу звернулась з заявою щодо перерахунку пенсії в управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області та отримала відповідь з відмовою у здійсненні перерахунку та з роз’ясненням її права звернутись до суду у разі незгоди з відповіддю.

Відповідач по справі –управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області про дату, час та місце судового розгляду справи було повідомлено належним чином, представник відповідача в судове засідання не з’явився. Начальник управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області Пінчук В.І. надав до суду письмову заяву від 17.03.2011 року за вих. № 2674/07 з проханням розглянути адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 без участі представника управління Пенсійного фонду України, позовну заяву не визнає та підтримує свої заперечення ( а.с. 13 ).

З письмових заперечень відповідача від 07.12.2010 року вбачається, що управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області не погоджується із позовними вимогами та повідомляє, що внаслідок визнання змін, внесених до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення», неконституційними, виникла правова колізія, яка полягає в тому, що норми статей 40, 42 Закону втратили чинність, а рішення щодо відновлення дії попередньої редакції зазначених норм не приймалося. У зв’язку з цим, перерахунки пенсій проводились відповідно до підпункту 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 «Про деякі питанні соціального захисту окремих категорій громадян», тобто із застосуванням показника заробітної плати ( доходу ) в середньому на одну особу в цілому по Україні з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік –1197, 91 грн.. Крім того, відповідач вважає, що позивачем порушені строки звернення до суду визначені ст. 99 КАС України, оскільки з заявою про перерахунок пенсії позивач звернулась до управління ПФУ 01.06.2009 року, а для звернення до адміністративного суду за захистом прав встановлюється шестимісячний строк ( а.с. 10 ).

Заслухавши пояснення позивача, з’ясувавши позицію відповідача по суті заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали адміністративної справи суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, з 18.11.2002 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Городнянському районі, отримує пенсію за віком і з моменту призначення пенсії до 14.01.2009 року продовжувала працювати, що не заперечується відповідачем і підтверджується документально ( а.с. 3-5, додаток –пенсійна справа ).

Попередньо 06.01.2009 року та повторно в кінці 2011 року позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, однак листом від 07.12.2010 року за № 260/05/Я-2, за підписом начальника управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області, позивачеві було відмовлено в перерахунку пенсії за стажем роботи із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2008 рік. Роз’яснено право оскарження даного рішення до органу Пенсійного фонду України вищого рівня або до суду (а.с. 6, додаток –пенсійна справа).

Разом з тим, згідно ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»передбачено проведення перерахунків пенсій з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення, та із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Підпунктами 9,10 пункту 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»було внесено зміни до статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та врегульовано питання застосування показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, та порядок проведення перерахунку пенсій з урахуванням страхового стажу та заробітку, набутого після призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Однак Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»та які втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, у якому, крім того, було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.

Доводи відповідача про те, що внаслідок визнання зазначених змін неконституційними, виникла правова колізія, яка полягає в тому, що норми статей 40, 42 Закону втратили чинність, а рішення щодо відновлення дії попередньої редакції зазначених норм не приймалося, не можуть бути прийняті судом до уваги, як такі, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з питань захисту прав людини.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у процесі реалізації права на отримання пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.   

Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Частиною 3 ст. 46 Конституції України встановлено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Іншими словами, пенсії та інші види соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування не можуть бути нижче від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом.

Згідно частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.   

Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своєї бездіяльності.

Перерахунок пенсії позивачу проведено із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників за 2007 рік із врахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», що не відповідає вимогам статей 40, 42 Закону №1058-ІV.

Суд також не погоджується з позицією сторони відповідача в тій частині, що позивачем порушено строки звернення до суду за захистом свого права, оскільки ОСОБА_1 фактично тільки 07.12.2010 р. відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по України за 2008 рік, і роз’яснено право на оскарження дій.   

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 22, 46 Конституції України, ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058-IV, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, ст. ст. 2, 8-9, 21, 71, 94, 99, 102, 128, 158-163, 185-186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області про визнання неправомірними дій відповідача та зобов’язання провести перерахунок пенсії, задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області щодо відмови ОСОБА_1 зробити перерахунок пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії за період з 09.08.2010 року по 09.02.2011 року з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2008 рік в розмірі 1573,99 грн., та виплатити різницю з інсуючим і перерахованим розміром пенсії за період з 09.08.2010 року по 09.02.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3,40 грн., у відшкодування сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмову провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Городнянський районний суд Чернігівської області, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

          Суддя                                                     О.  Д.  Березовський

заяву задоволено повністю