Справа № 1519/2–1915/11
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 березня 2011 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого –судді Бобуйок І.А.
при секретарі –Орзіх Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання та визнання права власності за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю та стягнення витрат на проведення ремонту,
ВСТАНОВИВ :
20.10.10 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання та визнання права власності. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 19.12.2008 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2. був укладений договір довічного утримання. Відповідно до умов договору відповідачка зобов’язана довічно утримувати позивача, забезпечувати харчуванням, одягом, здійснювати догляд, надавати необхідну грошову допомогу, забезпечувати належними лікувальними засобами, надавати побутові послуги, а позивач прийняв на себе відповідальність передати їй у власність свою квартиру за адресою: АДРЕСА_1. Позивач посилається на свій похилий вік та на висновок лікарсько-консультативної комісії від 06.10.2010 р. № 5 виданого поліклінічним відділенням МКЛ № 1 він потребує сторонньої допомоги. ОСОБА_1 вважає, що ОСОБА_2 порушує свої зобов’язання, передбачені п. 2 договору довічного утримання, а саме не забезпечує його харчуванням, ліками, не надає допомоги пов’язаної з його станом здоров`я. Щомісячна пенсія ОСОБА_1 складає 1200, яку він передавав відповідачці на придбання продуктів харчування. Згідно листа № 304 від 08.10.2010 р. Благодійної Фундації «Хесед Шаарей Цион»з 01.01.2010 р. по 30.09.2010 р. ОСОБА_1 надана соціальна благодійна допомога: на придбання продуктів харчування на загальну суму 1199,24 грн.; на придбання ліків на загальну суму 4484,16 грн.; а всього на суму 5683,40 грн. Крім того стан його здоров`я ОСОБА_1 різко погіршився, він не може взяти їжу, щоб поїсти, помитися, а також прийняти ліки. З 15.05.2010 р. по 01.06.2010 р. ОСОБА_1 знаходився на лікуванні у Одеській клініці мікрохірургії ока. ОСОБА_2 як вважає ОСОБА_1 приносила йому неякісні продукти, у зв’язку з чим він був змушений проходити додаткове лікування і звертатися за допомогою до сторонніх осіб. На святкові дні відповідачка зовсім не відвідує ОСОБА_1
На підставі чого ОСОБА_1 просить суд розірвати договір довічного утримання укладений між 19.12.2008 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2. та у зв’язку з чим поновити за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1.
02.12.2010 р. ОСОБА_2 подала зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю та стягнення витрат на проведення ремонту. Свої позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору довічного утримання укладеного 19.12.2008 р. між ОСОБА_1 та нею, посвідченого приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за № 4144. 30.01.2009 р. право приватної власності встановленим чином зареєстровано в КП «ОМБТІ та РОН»під реєстраційним номером 25622947 (номер витягу 21723709). 11.02.2009 р. ОСОБА_2 зареєструвалася у м. Одесі по вул. Дальницька, буд. 10, кв. 3. Згідно п. 2.3 вказаного договору, утримання (догляд) визначається у вигляді: а) надання побутових послуг (прання постільної білизни –один раз на десять днів, послуги перукарні –один раз на місяць, проведення прибирання житла не менше одного разу на тиждень), оцінюється сторонами у сумі 100 гривень на місяць; б) забезпечення належними лікувальними засобами на підставі виданих лікарем рецептів на сумі 100 гривень на місяць, але не може перевищувати 2400 гривень на рік; в) оплата житлово-комунальних та інших послуг на суму 200 гривень на місяць; г) приготування їжі та забезпечення продуктами харчування на суму 200 гривень на місяць; г) забезпечення житлом шляхом збереження права безоплатного по життєвого проживання Відчужувача в квартирі, яка є предметом даного договору. ОСОБА_2 вважає, що вказані умови виконуються нею у повному обсязі, що підтверджується копіями квитанцій за оплату житлово-комунальних платежів, за користування газом, електроенергією, телефоном, кабельним телебаченням, квитанціями на придбання ліків, приготування їжі та забезпечення продуктами харчування вона вважає проводиться з перевищенням тарифів, які передбачені умовами договору. Крім того ОСОБА_2 вказує, що з метою поліпшення житлових умов ОСОБА_1 був проведений ремонт, що підтверджується технічним висновком про встановлення вартості поліпшення АДРЕСА_1, що виконані у 2009 році. Згідно п. 3.2 договору, відчужував зобов’язувався забезпечити безперешкодне володіння та користування квартирою набувачем. Вказані зобов’язання ОСОБА_1 не виконує і з 25.11.2010 р. перешкоджає їй у користуванні квартирою за вказаною адресою, перешкоджає у виконанні умов договору укладеного між ними.
На підставі чого ОСОБА_2 просить суд зобов’язати ОСОБА_1 не перешкоджати їй у користуванні власністю та стягнути з ОСОБА_1 витрат на проведення ремонту у розмірі 9064 грн.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник свій позов підтримали в повному обсязі, зустрічний позов ОСОБА_2 не визнали повністю.
ОСОБА_2 та її представник свою зустрічну позовну заяву підтримали в повному обсязі, позов ОСОБА_1 не визнали повністю.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання та визнання права власності не підлягає задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю та стягнення витрат на проведення ремонту підлягає частковому задоволенню на підставі наступного.
У судовому засіданні встановлено, що 19.12.2008 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2. був укладений договір довічного утримання, посвідчений приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за № 4144.
Згідно п. 2 договору довічного утримання (догляду) вказано, що Матеріальне забезпечення з утримання (догляду), яке щомісячно має надаватися Набувачем Відчужувачеві, оцінюється сторонами у суму 600 грн. Ця сума підлягає індексації в порядку, встановленому законом. Утримання (догляд) визначається у вигляді: а) надання побутових послуг (прання постільної білизни –один раз на десять днів, послуги перукарні –один раз на місяць, проведення прибирання житла не менше одного разу на тиждень), оцінюється сторонами у сумі 100 гривень на місяць; б) забезпечення належними лікувальними засобами на підставі виданих лікарем рецептів на сумі 100 гривень на місяць, але не може перевищувати 2400 гривень на рік; в) оплата житлово-комунальних та інших послуг на суму 200 гривень на місяць; г) приготування їжі та забезпечення продуктами харчування на суму 200 гривень на місяць; г) забезпечення житлом шляхом збереження права безоплатного по життєвого проживання Відчужувача в квартирі, яка є предметом даного договору. Вказані умови договору ОСОБА_2 виконувалися належним чином, що підтверджується копіями квитанцій за оплату житлово-комунальних платежів, за користування газом, електроенергією, телефоном, кабельним телебаченням, квитанціями на придбання ліків, купівлю продуктів харчування.
Посилання ОСОБА_1 на те, що він передавав свою пенсію у сумі 1200 грн. відповідачці на придбання продуктів харчування сам спростував у судовому засіданні вказав, що пенсію не віддавав, а використовував її на власний розсуд.
Також посилання ОСОБА_1 на допомогу від Благодійної Фундації «Хесед Шаарей Цион», яку він отримав з 01.01.2010 р. по 30.09.2010 р. на придбання продуктів харчування на загальну суму 1199,24 грн.; на придбання ліків на загальну суму 4484,16 грн.; а всього на суму 5683,40 грн. не може бути прийнято судом як доказ не виконання умов договору тому, що згідно листа № 304 від 08.10.2010 р. Благодійної Фундації «Хесед Шаарей Цион», який надав ОСОБА_1 вказано, що йому була надана благодійна допомога від Благодійної Фундації «Хесед Шаарей Цион»з 01.01.2010 р. по 30.09.2010 р. у вигляді придбання продуктів харчування на загальну суму 1199,24 грн.; на патронажне обслуговування, а не на придбання ліків, як вказав ОСОБА_1 на загальну суму 4484,16 грн.; а всього на суму 5683,40 грн.
Відповідно до Словника медичних термінів, патронаж — 1) надання медико-соціальної допомоги одиноким та пристарілим хворим, інвалідам війни та праці, виконується товариствами Червоного Хреста та Червоного Полумісяця; 2) форма профілактичної роботи, яка заключається в обстежені умов праці та побуту осіб, які знаходяться на обліку, проведення на дому оздоровчих (іноді і лікувальних) дій. Тому суду не зрозуміло, чому ОСОБА_1 посилається на те що йому надавалися кошти на ліки і взагалі в чому полягає патронажне обслуговування яке надало Благодійна Фундація «Хесед Шаарей Цион»ОСОБА_1
Також належне виконання умов договору ОСОБА_2 підтвердили свідки, які були допитані у судовому засіданні, а саме ОСОБА_5 вказала, що ОСОБА_2 виконувала ремонт у квартирі, сплачувала рахунки, у квартирі були її речі однак у квартирі не проживала. Між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виник конфлікт десь у квітні –травні 2010 р. з приводу того, що вона не позвала його на свій день народження. ОСОБА_5 допомагала ОСОБА_1 у приготуванні їжі 7-8 разів після квітня 2010 р.
Свідок ОСОБА_6 пояснила, що ОСОБА_2 десь з листопада –грудня 2008 р. приходила до ОСОБА_1 Приходила майже кожен день до ОСОБА_1 після роботи, сплачує комунальні послуги за власні кошти. У квартирі постійно прибрано, наготовлена їжа. У квартирі одне ліжко, у зв’язку з чим ОСОБА_2 у квартирі не ночувала. ОСОБА_2 купувала та приносила ліки у лікарню. Конфлікт між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виник з приводу того, що вона не позвала його на свій день народження.
Свідок ОСОБА_7 пояснила, що ОСОБА_1 не хтів, щоб ОСОБА_2 готувала йому їжу коли він знаходився у лікарні і просив ОСОБА_7 готувати та приносити йому їжу у лікарню. ОСОБА_1 хтів від ОСОБА_2, якогось особливого догляду, який не пояснював їй. Про умови проживання у квартирі та умови договору їй не відомо. Стосунки погіршились між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з квітня –травня 2010 р. з якого приводу не відомо. Останній раз ОСОБА_2 бачила у жовтні –листопаді 2010 р.
Свідок ОСОБА_8 пояснила, що ОСОБА_2 звернулася до неї, щоб вона оглянула ОСОБА_1 десь у серпні 2009 р. у квартирі було чисто. ОСОБА_2 постійно дзвонила, що ОСОБА_1 прийде до неї на прийом. Вказала, що на даний час ОСОБА_1 не потребує догляду постійно.
Свідок ОСОБА_9 пояснив, що до нього на весні 2009 р. звернулася ОСОБА_2 для того щоб виконав ремонт у квартирі і допоміг у виборі при купівлі необхідних речей та матеріалів необхідних для ремонту. Під час виконання ремонту у туалеті та ванній кімнаті він завжди бачив, що ОСОБА_2 знаходиться у квартирі, готувала їжу, прибирала, прала речі, штори. Підвозив ОСОБА_2 до лікарні де лежав ОСОБА_1, вона йому привозила продукти, та вказав, що возив ОСОБА_2 для сплати кабельного телебачення, телефону всі послуги сплачувала ОСОБА_2 Також він чув, що ОСОБА_2 дзвонила лікарю стосовно ОСОБА_1
Посилання ОСОБА_1 на копії квитанцій, які надала ОСОБА_2 про те, що вона купувала продукти харчування не на повну суму як вказано у договорі, ОСОБА_2 пояснила, що деякі продукти вона купувала на базарі і там чеків їй не надавали.
Також ОСОБА_1 у позові та свідки вказували, що ОСОБА_1 бажав постійного догляду з боку ОСОБА_2, а саме щоб вона постійно знаходилась поряд.
Однак умовами договору не передбачено постійного фізичного догляду з боку ОСОБА_2, а передбачено лише матеріальне забезпечення з утримання (догляду), яке щомісячно має надаватися Набувачем Відчужувачеві, оцінюється сторонами у суму 600 грн., а утримання (догляд) визначено сторонами у вигляді надання певних послуг.
Також те що ОСОБА_1 не потребує постійної сторонньої допомоги і здатен до самообслуговування, вказано у копії листа КУ «Міська поліклініка № 1»від 26.112010 р. за вих. № 555, в якій він знаходиться на диспансерному обліку.
Згідно ст.ст. 744, 749 ЦК України, за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно. У договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача. Якщо обов'язки набувача не були конкретно визначені або у разі виникнення потреби забезпечити відчужувача іншими видами матеріального забезпечення та догляду спір має вирішуватися відповідно до засад справедливості та розумності.
На підставі викладеного суд не вбачає порушень умов договору довічного утримання (догляду) з боку ОСОБА_2, тому позовні вимоги ОСОБА_1 не можуть бути задоволені.
Позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 витрат на проведення ремонту у розмірі 9064 грн. не підлягають задоволенню на підставі наступного.
Відповідно до п. 3.2 договору довічного утримання Відчужувач передав Набувачеві у власність квартиру, тобто з моменту укладання договору ОСОБА_2 стала власником квартири № 3 по вул. Дальницька, буд. 10 у м. Одесі. 30.01.2009 р. право приватної власності встановленим чином зареєстровано в КП «ОМБТІ та РОН» під реєстраційним номером 25622947, що підтверджується копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (номер витягу 21723709).
Як власник квартири ОСОБА_2 на власний розсуд та бажання здійснила поліпшення у квартирі, шляхом проведення ремонту у туалеті та ванній кімнаті. Тому вказані кошти не можуть бути стягнуті з ОСОБА_1
Відповідно до ст.ст. 151, 185 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію. Фінансування затрат на експлуатацію та ремонт громадського житлового фонду здійснюється за рахунок власних коштів володільців фонду.
Відповідно до присилань ОСОБА_2, щодо перешкоджання користування квартирою з боку ОСОБА_1 та як наслідок невиконання умов договору знайшли своє підтвердження у копії акту перевірки житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, в якому вказано, що 25.11.2010 р. ОСОБА_1 перешкоджає доступу ОСОБА_2 у квартиру та комісією зроблений висновок, що ОСОБА_1 незаконно перешкоджає власнику квартири в її користуванні.
Також вказаний факт підтвердили у судовому засіданні ОСОБА_1 та свідки.
Згідно до ст.ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України, вказано, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
На підставі викладеного суд задовольняє вимогу ОСОБА_2, щодо зобов’язання ОСОБА_1 не перешкоджати ОСОБА_2 в користуванні квартирою АДРЕСА_1.
Керуючись ст.ст. 317, 319, 321, 391, 744, 749 ЦК України, ст.ст. 151, 185 ЖК України, ст.ст. 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання та визнання права власності –відмовити повністю.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю та стягнення витрат на проведення ремонту –задовольнити частково.
Зобов’язати ОСОБА_1 не перешкоджати ОСОБА_2 в користуванні квартирою АДРЕСА_1.
В іншій частині позовних вимог за зустрічним позовом –відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ: