Справа № 1519/2-2478/11
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №1519/2-2478/11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2011 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого –судді Вербицької Н.В.
за участю секретаря судового засідання —Солтис О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про вселення та усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням та ін., -
В С Т А Н О В И В :
24.11.2010 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3 про вселення до квартири АДРЕСА_1, усунення йому перешкод в користуванні цією квартирою, посилаючись на те, що він і відповідачка, яка є його матір’ю, є співвласниками цієї квартири. Деякий час він проживав в іншій квартирі разом з дружиною. Зараз він розірвав шлюб та в нього немає іншого місця проживання. Відповідач чинить йому перешкоди в користуванні квартирою та вселенні, не дає ключів від квартири. Крім того, відповідач не дає йому оригіналу договору купівлі-продажу квартири, відповідно до якого вони є її співвласниками, що виключає для нього можливість зареєструватись за цією адресою. На підставі викладеного, позивач просив витребувати від відповідачки оригінал договору купівлі-продажу квартири.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги.
Відповідачка позовні вимоги визнала в частині реєстрації ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1. Разом з тим заперечувала проти його вселення до квартири, зазначаючи, що квартира є однокімнатною та проживати разом вони не зможуть.
Вислухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є співвласниками АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого нотаріально 29.11.2000 року. Право власності сторін на квартиру зареєстровано в КП «ОМБТІ та РОН»22.12.2000 року, що підтверджується листом КП «ОМБТІ та РОН»від 08.02.11 (а.с.3,20).
Згідно довідки КП «ЖКС «Черьмушки»від 17.01.2011 року в АДРЕСА_1 ніхто не зареєстрований, проживає ОСОБА_3 (а.с.29).
ОСОБА_2, як співвласник, позбавлений можливості вселитися в квартиру, користуватися нею. Як пояснив позивач в судовому засіданні, відповідачка в квартирі не проживає, здає її квартирантам, а сама проживає зі своїм чоловіком за іншою адресою. Відповідачка заперечувала проти обставин здачі квартири в найом, підтвердивши при цьому, що в спірній квартирі дійсно не проживає.
З наданих позивачем документів вбачається, що на день розгляду справи він знятий з попереднього місця реєстрації за адресою АДРЕСА_2. За цією адресою, як пояснив позивач, він з матір’ю проживали та були зареєстровані до продажу квартири, мати до сьогоднішнього дня зареєстрована за вказаною адресою.
Факт перешкоджання з боку ОСОБА_3 у проживанні та користуванні ОСОБА_2 власністю –Ѕ частиною АДРЕСА_1 підтверджується поясненнями самою відповідачкою в судовому засіданні, а також відмовою надати ключі від квартири.
Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо захисту власності передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мірно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, враховуючи, що на день розгляду справи позивач не має постійного місця проживання, суд вважає, що його вимоги про усунення йому перешкод в користуванні власністю шляхом вселення є обґрунтованими та законними.
Поряд з цим, вимоги про витребування від ОСОБА_5 оригіналу договору купівлі-продажу для можливості зареєструватися позивачу за спірною адресою не підлягають задоволенню, оскільки спосіб захисту права позивача на реєстрацію за місцем проживання є неналежним. Суд роз’яснює позивачу його право на звернення з позовом до суду про зобов’язання здійснити реєстрацію за місцем проживання, який має бути пред’явлений в порядку адміністративного судочинства до Одеського окружного адміністративного суду .
Керуючись ст.41 Конституції України, ст. 391 ЦК України, ст.ст.10,11,60,209,213–215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Усунути перешкоди ОСОБА_2 в користуванні власністю у вигляді Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 шляхом його вселення до квартири.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі до Малиновського районного суду м.Одеси апеляційної скарги на протязі 10 днів з дня проголошення рішення.
Головуючий Н.В.Вербицька