МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ_____________
Справа №1519/2 -1434/11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2011 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого - судді Сегеди О.М.
при секретарі - Луньовій В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк»в особі Одеської філії публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк»про стягнення заробітної плати, вихідної допомоги, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за затримку розрахунку та моральної шкоди,
встановив:
У червні 2010р. ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом до Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк»в особі Одеської філії публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк»(далі ПАТ «Західінкомбанк»), посилаючись на те, що з 18 серпня 2008р. працювала на посаді економіста відділу валютного контролю. Зазначала, що відповідно до наказу №10к від 11 травня 2010р. її було звільнено з роботи на підставі п.1 ст.40 КЗпП у зв’язку із скороченням штату але в день звільнення відповідач не виплатив її ні заробітну плату, ні вихідну допомогу, ні компенсацію за відпустку. Крім того, після зарахування всіх нарахованих її коштів, відповідач без її відома перерахував їх на погашення процентів по кредиту. Вважав дії відповідача незаконними, позивачка просила суд стягнути на її користь належні її виплати, а саме заробітну плату, вихідну допомогу, компенсацію за невикористану відпустку в сумі, середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в розмірі 1010,91 грн. та відшкодувати моральну шкоду в розмірі 1500,00, а загалом 4847,91 грн.
Ухвалою суду була проведена заміна відповідача з Одеської філії КБ «Західінкомбанк» на Публічне акціонерне товариство «Західінкомбанк»в особі Одеської філії публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк».
У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі.
Представник ПАТ «Західінкомбанк», діючий за довіреністю від р. № в судовому засіданні позовні вимоги не визнав,просив суд в їх задоволенні відмовити у повному обсязі та надав заперечення на позов (а.с. 107).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи позивача, проаналізувавши і оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Згідно ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.
Суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються ст.116,117 Кодексом законів про працю України та розділом третім главою 72 книги п’ятої ЦК України, тому при винесенні рішення суд застосовує норми матеріального права, якими регулюються правовідносини, які виникли між сторонами.
Матеріалами справи встановлено, що 27.11.2007р. на ім’я позивачки за її заявою був укладений договір банківського рахунку фізичної особи в національній валюті №2620-190 (далі-Договір) та відкритий рахунок № 262075020867 (а.с.77).
Відповідно до п.1.1. Договору банк відкриває клієнту поточний рахунок фізичної особи в національній валюті та здійснює по ньому всі види розрахунково-касових операцій відповідно до вимог цього договору, нормативних актів НБУ та законодавства України, а саме: на поточний рахунок фізичних осіб –громадян України вносяться грошові кошти в готівковій або зараховуються в безготівковій формі з наступною редакцією: заробітна плата, пенсії, допомоги, тощо (а.с.77).
2
22 січня 2008р. між ОСОБА_1 та Одеською філією КБ «Західінкомбанк»ТзОВ був укладений Кредитний договір №5 від 22 січня 2008р. (далі –Кредитний договір), згідно якого позивачка отримала кредит в сумі 126000,00 грн. на придбання автомобіля Хонда Сіvіk 4D, 2007р.в. із сплатою 18% відсотків річних.
18 серпня 2008р. ОСОБА_1 була прийнята економістом відділу валютного контролю філії КБ «Західінкомбанк»ТзОВ, клієнтом якого вона була.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 23.07.2009р. №422 ТОВ КБ «Західінкомбанк»був реорганізований у ПАТ «Західінкомбанк», що підтверджується Статутом (а.с. 45-55).
Відповідно до Положення про Одеську філію публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк», філія є структурним підрозділом Банку, не є юридичною особою і здійснює свою діяльність від імені банку. У своєї діяльності філія керується діючим законодавством України, Статутом банку (а.с. 45-55, 73-76).
11.05.2010р. позивачка була звільнена з роботи на підставі п.1 ст.40 КЗпП у зв’язку зі скороченням штату, на підставі наказу №10-к від 11.05.2010р. (а.с.43).
11.05.2010р. у зв’язку з звільненням ОСОБА_1, відповідачем їй були нараховані: заробітна плата в розмірі 235,00 грн., вихідна допомога в розмірі 1104,56 грн., компенсація за невикористану відпустку в сумі 997,14 грн., з яких було утримано та перераховано в бюджет податки, що підтверджується довідкою ПАТ «Західінкомбанк»(а.с. 44).
13.05.2010р. вказані виплати в сумі 1948,74 грн. були зараховані на рахунок № 262075020867, який відкритий на ім’я позивачки на підставі Договору, що підтверджується меморіальним ордером № 44 від 13.05.2010р. (а.с.35).
Тобто, відповідач нарахував та виплатив позивачці всі положені їй від підприємства виплати, шляхом перерахування їх на поточний рахунок позивачки за № 262075020867, який був відкритий на ім’я останній на підставі Договору банківського рахунку №2620-190 від 27.11.2007р.
Суд вважає, що після перерахування всіх належних позивачці виплат на її банківський рахунок у ПАТ «Західінкомбанк», вказані виплати втратили статус заробітної плати та виплат належних позивачці у зв’язку з її звільненням.
Станом на 13.05.2010р. за ОСОБА_1 рахувалася заборгованість по сплаті відсотків за Кредитним договором в сумі 4584,25 грн., тому на підставі п. 4.1.4 Кредитного договору відповідачем було списано з поточного рахунку позивачки грошові кошти в сумі 1949,00 грн. на рахунок погашення прострочених відсотків за кредитом.
Відповідно до п. 4.1.4 Кредитного договору у випадку невиконання позичальником будь-яких умов Кредитного договору кредитор має право на безакцептне списання суми боргового зобов,язання позичальника з усіх гривневих та валютних рахунках, в тому числі депозитних позичальника та поручителя відкритих в ОФ КБ«Західінкомбанк»ТзОВ. ( а.с.37).
Тому, правовідносини, які виникли між позивачкою та ПАТ «Західінкомбанк»після зарахування коштів на її поточний рахунок, регулюються ст.ст. 1066-1068, ст. 1071 ГК України.
Дані правовідносини не були предметом спору при розгляді позовних вимог позивачки, тому суд не з’ясовує правомірність дій позивача відносно стягнення даної суми з поточного рахунку позивачки.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.
Статтею 117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум в строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідач повинен був виплатити позивачці належні ій суми 11.05.2010р. але ці суми в цій день були тільки нараховані, а зараховані на поточний рахунок тільки 13.05.2010р., тому суд вважає, що відповідач повинен сплатити позивачці середній заробіток за два дня затримки розрахунку.
Середній заробіток позивачки за останні два місяця (квітень,березень)перед звільненням, складає 1054,35 грн. (1000,00 + 1108,70), що підтверджується довідкою (а.с.2).
Середньоденний заробіток складає 34.56 (1000,00 + 1108,70 : 61дн.) грн.
3
Середній заробіток за два дня затримки розрахунку складає: 34.56 х 2 = 69.12 грн., які відповідач повинен сплатити позивачці.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, то суд вважає, що дані вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивачкою не надано доказів, які підтверджують спричинення ій діями відповідача моральної шкоди. За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволеню частково.
Керуючись ст. 117 КЗОТ України,ст. 1066, 1067,1068, 1071 ЦК України , ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк»в особі Одеської філії публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк»про стягнення заробітної плати, вихідної допомоги, компенсацію за невикористану відпустку, середній заробіток за затримку розрахунку та моральної шкоди, задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк»в особі Одеської філії публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк»на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки належних їй платежів в розмірі 69(шістдесят дев’ять) гривень 13 коп.
В іншої частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя: О.М. Сегеда