ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
"04" грудня 2007 р. |
Справа № 03/103-2А. |
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Луцьк
до відповідача Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, м. Луцьк
про скасування податкових повідомлень-рішень №0003111701/0, №0003121701/0 від 06.09.2007р.
Суддя Сініцина Л.М.
При секретарі Пастушук А.М
Представники:
від позивача: ОСОБА_2 -представник, дов. в справі
від відповідача: Варшава М.М. -ст. держ. под. інспектор, дов. в справі
Кузьменко О.О.-ст. держ. под. ревізор -інспектор, дов. в справі
Невар І.В. -гол. держ. под. ревізор-інспектор, дов. в справі
Згідно статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) в судовому засіданні 03.12.2007р. було оголошено перерву до 04.12.2007р. для подачі позивачем доказів у справі.
Суть спору: Підприємець ОСОБА_1 просить скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції №0003111701/0, №0003121701/0 від 06.09.2007р., якими йому визначено суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 1 307 698, 58 грн. та з податку з доходів фізичних осіб що є суб'єктами підприємницької діяльності в розмірі 509 678,09 грн. Свої вимоги обґрунтував тим, що він не є платником ПДП, свідоцтво від 20.04.2005р. №НОМЕР_1 анульовано 21.07.2005р., знаходиться на єдиному податку. Згідно п.1.3 договорів про надання транспортно-експедиційних послуг -«вартість транспортно-експедиційного обслуговування складається з вартості фрахту, яка підлягає безпосередньо Перевізнику за виконання і не є власністю Експедитора; вартості транспортно-експедиційного обслуговування, тобто винагороди Експедитора за надані транспортно-експедиційні послуги». Луцька ОДПІ об'єднану вартість приписує в дохід експедитора, тобто йому. Доходом перевізника є сума коштів, яку він отримав за виконання перевезення, а доходом експедитора є сума коштів, яку він отримав за надання транспортно-експедиційного обслуговування. Транзитні кошти, які пройшли через рахунок експедитора до перевізника за виконання фрахту ніколи не були власністю експедитора, це транзитні кошти -власність замовника. На підтвердження того, що дохід за 2005 і 2006 рік не перевищував 500 тис. грн.., є копії звітів з відміткою ОДПІ про отримання, реєстр всіх замовників, в яких відображено окремо його винагорода і транзитні кошти за весь період. На підтвердження того, що транзитні кошти не є доходом платника єдиного податку, які працюють за договорами комісії та іншими цивільно-правовими договорами і такі платники не мають права власності на них, є листи -роз'яснення ДПА України, Луцької ОДПІ, Держпідприємництва. Твердження Луцької ОДПІ про те, що він повинен був перейти на загальну систему оподаткування є безпідставним, а суми податкових зобов'язань та штрафні санкції нараховані незаконно. Він не є платником ПДВ і не допустив жодного порушення по розрахунках з бюджетом.
В заяві про збільнення позовних вимог позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення №0003111701/0, №0003121701/0 від 06.09.2007р. та №0003111701/1, №0003121701/1 від 14.11.2007р.
Відповідач в запереченнях на позовну заяву проти позову заперечує, просить відмовити в задоволенні позову з наступних підстав. Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 порушено вимоги статті 1 Указу Президента України від 03.07.1998р. №727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", зокрема, перевищено обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за календарний рік понад 500 тис. грн. В порушення статті 5 Указу підприємець не перейшов на загальну систему оподаткування, обліку та звітності зі сплатою податку з доходів фізичних осіб. Водночас, згідно із підпунктом 9.12.2 пункту 9.12 статті 9 Закону України від 22.05.2003р. №889 «Про податок з доходів фізичних осіб»встановлено, що якщо фізична особа СПД отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту (одержаними не за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, тобто не згідно з нормами Указу №727 або Декрету), то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом. Таким чином, якщо в підприємця -СПД, який перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, протягом звітного року обсяг виручки перевищить визначений статтею 1 Указу №727 граничний рівень 500 тис. грн., то такий підприємець повинен на підставі підпункту 4.2.8 пункту 4.2 статті 4, підпункту 8.1.3 пункту 8.1 статті 8 та статей 18 і 19 Закону включити цю суму перевищення до складу загального річного оподатковуваного доходу та сплатити з неї податок з доходів фізичних осіб за ставкою пункту 7.1 статті 7 закону. Перевіркою також встановлено, що згідно аналізу виписок про рух коштів по розрахунковому рахунку СПД ОСОБА_1 обсяг оподатковуваних операцій протягом звітного податкового періоду -2005р., перевищує двократний розмір суми, визначеної підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР (якщо особа укладає одну чи більше цивільно-правових угод (договорів), у наслідок виконання яких планується здійснення оподатковуваних операцій, обсяг яких перевищуватиме протягом звітного податкового періоду у два чи більше разів суму визначену п.п.2.3.1 п.2.3 ст. 2 цього закону, то така особа зобов'язана зареєструватися як платник цього податку до кінця такого звітного податкового періоду). Підприємцю ОСОБА_1 необхідно було зареєструватись платником ПДВ до 31.12.2005р. Згідно статті 1 ЗУ «Про транспортно-експедиторську діяльність»від 01.07.2004р. №1955-ІV експедитором (транспортним експедитором) вважається суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування. Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. Послуги надані експедитором-резидентом клієнту (замовник) щодо залучення перевізників, підлягають обкладанню ПДВ на загальних підставах за ставкою 20%. СПД ОСОБА_1 занижено податкове зобов'язання з ПДВ за січень-грудень 2006 року та січень-червень 2007 року.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві; представники відповідача позов заперечили з підстав, викладених у запереченнях.
Із досліджених матеріалів справи, пояснень представників сторін, господарський суд, -
В С Т А Н О В И В:
Актом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції №209/17-235/2068811336 від 27.07.2007 року «Про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.07.2005р. по 30.06.2007р.»було встановлено порушення вимог статті 1 Указу Президента від 03.07.1998р. «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»- перевищено обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за календарний рік понад 500 тис. грн.., але підприємець не перейшов на загальну систему оподаткування, обліку та звітності зі сплатою податку з доходів фізичних осіб за правилами розділу ІV Декрету КМУ від 26.12.1992р. «Про прибутковий податок з громадян», а також порушення п.п.4.2.8 п.4.2 ст.4 та п.п.8.1.3 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ст.13 розділу ІV ДКМУ «Про прибутковий податок з громадян»; п.п.7.3.1 п.7.3 стаття 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(а.с.9-22, т.І).
За результатами перевірки Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією (далі Луцькою ОДПІ) 06.09.2007р. прийнято податкові повідомлення-рішення №0003121701/0, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб… в розмірі 59 678,09 грн. та №0003111701/0, яким йому визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 1 307698,58 грн., в т.ч. 871 799, 05 грн. -основний платіж і 435 899, 53 грн. -штрафні (фінансові) санкції (а.с.7-8, т.І).
Скарга позивача на податкові повідомлення-рішення, направлена в Луцьку ОДПІ залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін (а.с.43-48, т.І) та Луцькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення під значком 1 (а.с.64-65, т.І).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 зареєстрований підприємцем 27.08.2003р. Виконавчим комітетом Луцької міської ради про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця (а.с.58, т.І).
Згідно заяви від 21.07.2005р. про виключення з реєстру платника податку на додану вартість (а.с.24, т.І), підприємця ОСОБА_1, як платника ПДВ згідно свідоцтва №НОМЕР_1 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 20.04.2005р. (а.с.25, т.І), було виключено з реєстру у зв'язку з анулюванням відповідно до п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»(а.с.24,І).
На підставі свідоцтва №717167 від 07.12.2005р. про сплату єдиного податку, підприємець ОСОБА_1 є платником єдиного податку, вид діяльності -інші види послуг (а.с.23, т.І).
Згідно договорів про надання транспортно-експедиційних послуг протягом ІІІ-ІV кварталів 2005 року, 2006 року та І-ІІ кварталів 2007року підприємець як експедитор організовував за плату виконання перевезення вантажів транспортом і маршрутом, вибраним експедитором. Відповідно до пункту 1.3 цих договорів вартість транспортно-експедиційного обслуговування складається з:
- вартості фрахту, яка підлягає оплаті безпосередньому Перевізнику за виконане перевезення і не є власністю експедитора;
- вартості транспортно-експедиційного обслуговування, тобто винагороди експедитора за надані транспортно-експедиційні послуги.
Роботи позивачем виконувались відповідно до договорів перевезення вантажу, заявок до них, рахунків, актів виконаних робіт, довідок про вартість перевезення товару, про вартість транспортно-експедиційних послуг, ЦМР, рахунків-фактур, актів здачі-приймання робіт, актів прийомки -здачі виконаних робіт (а.с.86-106, 110-117, 119-126, 128-136, 138-144, 146-154 т.І; а.с.1-8, 12-21, 23-33 т.ІІ).
Згідно пунктів 3.1 договорів про надання транспортно-експедиційних послуг прямі витрати на організацію перевезення вантажу і комісійна винагорода експедитора оплачуються клієнтом шляхом перерахування коштів на банківський рахунок експедитора або готівковими коштами.
Дані про загальні надходження коштів на розрахункові рахунки і в касу за період з ІІІ кварталу 2005 року по грудень 2006 року та їх розподіл на комісійну винагороду і транзитні кошти (оплата перевізнику) наведені підприємцем ОСОБА_1 згідно банківських або касових документів (а.с.26-42, т.І).
Кошти, що надходили підприємцю за транспортні послуги і згідно договорів не були його власністю, підприємець перераховував перевізникам згідно платіжних доручень (а.с.107-109, 118,127,137,145,155 т.І; а.с.9-11,22 т.ІІ).
Обсяг виручки від реалізації товарів (експедиційні послуги) та суми фактично сплаченого податку підприємцем зазначалися позивачем у поданих у Луцьку ОДПІ звітах суб'єкта малого підприємництва -фізичної особи -платника єдиного податку за період з І кварталу 2005 року по ІІ квартал 2007 року (а.с.76-85 т.І).
Згідно частин 1,3 статті 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 03.07.1998р. з подальшими змінами та доповненнями, спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень; виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Відповідно до пункту 1.31 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. з подальшими змінами та доповненнями, продаж товарів -це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Пунктом 1.4 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. з подальшими змінами та доповненнями передбачено, що поставка товарів -це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання…
Згідно абзацу 4 підпункту 7.9.1 пункту 7.9 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з залученням платником податку майна на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно, з урахуванням положень підпункту 7.9.6 цього пункту.
Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003р., з подальшими змінами та доповненнями, дохід -це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів…, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь… протягом відповідного звітного податкового періоду…
Статтею 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»від 01.07.2004р. передбачено, що транспортно-експедиторська діяльність-це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.
Згідно статті 9 вказаного закону за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу…; за договором транспортного експедирування експедитор може організувати перевезення за одним товарно-транспортним документом вантажів кількох різних клієнтів…; платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування; у плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.
У Главі 69 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та Главі 31 Господарського кодексу України (далі ГК України) визначено особливості правового врегулювання відносин, що виникають при здійсненні операцій, пов'язаних із комісією. За договором комісії комісіонер, вчиняючи угоди, виступає від свого імені, але за дорученням і за рахунок комітента. Відповідно до статті 1011 ЦКУ за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. При цьому однією із істотних умов договору комісії є визначення комісійної винагороди.
Тобто, виходячи з вищенаведеного, продажем (поставкою) товарів, робіт, послуг не вважаються операції, які не передбачають передачі права власності.
Діючими законодавчими актами не розмежовується для фізичних і юридичних осіб порядок визначення виручки, отриманої як комісійна винагорода згідно з договором комісії.
З договорів про надання транспортно-експедиційних послуг, укладених підприємцем ОСОБА_1 вбачається, що він отримував кошти на організацію перевезення вантажу (фрахт), які не є його власністю, і комісійну винагороду експедитора, що належала йому.
Таким чином, кошти що надійшли транзитом на розрахунковий рахунок позивача -платника єдиного податку, не є його власністю, оскільки підлягають обов'язковій передачі третій особі, і тому ці кошти не є виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) чи доходом позивача. Тобто, ці кошти не можуть бути включені до складу виручки від реалізації платника єдиного податку -фізичної особи -підприємця Жуковця О.В.
До складу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у даному випадку може бути включена тільки сума комісійної винагороди.
Оскільки кошти, які надійшли на розрахунковий рахунок і в касу позивача -платника єдиного податку, є транзитними і він не має права власності на такі кошти, то при визначенні суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) для нарахування єдиного податку ці кошти не включаються до бази оподаткування.
Отже, позовні вимоги позивача обґрунтовані, підставні, доведені матеріалами справи. Податкові повідомлення-рішення, якими підприємцю ОСОБА_1 визначено суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку з доходів фізичних осіб, не відповідають нормам чинного законодавства і підлягають скасуванню.
На підставі вищевикладеного, заперечення відповідача судом до уваги не приймаються. Крім того, позивачем додано до позовної заяви лист Луцької ОДПІ за підписом в.о. заступника начальника Луцької ОДПІ Климчук Н.М. від 24.07.2007р. в якому з посиланням на статті 1,9,10 Закону України «Про транспортно експедиторську діяльність», Цивільний та Господарський кодекси України, Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», Закони України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість», на листи ДПА України, де робиться висновок про те, що особливістю договору транспортного експедирування є те, що він містить елементи договору комісії; виручку, що перераховується клієнтом експедитору, ніяк не можна рахувати доходом експедитора (адже вона фактично не належить експедитору), оскільки не відбувається передача права власності на такі послуги; грошові кошти, отримані транзитом на розрахунковий рахунок суб'єкта підприємницької діяльності -платника єдиного податку, не є власністю даного суб'єкта, оскільки належать передачі третій стороні, а отже ці грошові кошти не є виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) чи доходом суб'єкта підприємницької діяльності; грошові кошти не можуть бути включені в склад виручки від реалізації платником єдиного податку -фізичною особою; в склад виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) в даному випадку може бути включена тільки сума комісійної винагороди (а.с.54, т.І).
Керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законами України «Про транспортно експедиторську діяльність», «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок з доходів фізичних осіб», Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», статтями 70,71,86,94,158-163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд ,-
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов задоволити повністю.
2. Податкові повідомлення -рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції №0003111701/0, №0003121701/0 від 06.09.2007р. та №0003111701/1, №0003121701/1 від 14.11.2007р., якими підприємцю ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, що є суб'єктами підприємницької діяльності в розмірі 59678 грн. 09 коп. та з податку на додану вартість в розмірі 1 307 698 грн. 58 коп., в т.ч. 871 799 грн. 05 коп. -основний платіж; 435 899 грн. 53 коп. -штрафні (фінансові) санкції, скасувати.
3. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20 денний строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього 20 денного строку. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана до адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Л.М.Сініцина
В повному обсязі постанову складено 07.12.2007 року.