ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

В судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: Просянюк О. В. (дов. № б/н від 12.07.2006р.)

- відповідача1:ОСОБА_2  (дов. № б/н від 22.05.2007р.),

                        ОСОБА_3(дов. № б/н від 22.05.2007р.)

- відповідача2: не з'явився;

- третьої особи:  Бичков А.С.(дов. № б/н від 27.12.2006р.)

ВСТАНОВИВ:

15.05.2007 р. Компанія "Нортланд Пауер Дарниця Інк." звернулась до господарського суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Генерація Лімітед" про визнання договору  №22/07-01; 4К-1В купівлі-продажу цінних паперів від 22.07.2004 р. недійсним, зобов'язання ТОВ "Генерація Лімітед" повернути придбані акції в кількості 19 000 шт. ОСОБА_1, зобов'язання ОСОБА_1 повернути ТОВ „Генерація Лімітед” кошти, у розмірі 9 500 грн. отримані за договором №22/07-01;4К-1В купівлі-продажу цінних паперів від 22.07.2004 р.

19.07.2007 р. до господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Фонду державного майна України до ОСОБА_1 та ТОВ „Генерація Лімітед” про визнання договору №22/07-01;4К-1В купівлі-продажу цінних паперів від 22.07.2004 р. недійсним, зобов'язання ТОВ „Генерація Лімітед” повернути придбані акції в кількості 19 000 шт. ОСОБА_1, зобов'язання ОСОБА_1 повернути ТОВ „Генерація Лімітед” кошти, у розмірі 9 500грн. отримані за договором №22/07-01;4К-1В купівлі-продажу цінних паперів від 22.07.2004 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.07.2007 р. у справі №49/28 Фонд державного майна України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору та прийнято до розгляду позовну заяву Фонду державного майна України.

Рішенням господарського суду м. Києва від 02.08.2007 р. (колегія суддів у складі головуючого Митрохіна А.В., судді Паламар П.І., Копитова О.С.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2007 р. (колегія суддів у складі головуючого Капацин Н.В., судді Калатай Н.Ф., Смирнова Л.Г.), у позові Компанії "Нотланд Пауер Дарниця Інк." та у позові Фонду державного майна України відмовлено повністю.

Судові рішення мотивовані тим, що обраний позивачем та третьою особою спосіб захисту порушеного переважного права на придбання акцій не відповідає ст.16 ЦК України, оскільки визнання договору купівлі-продажу акцій недійсним не відновило б порушеного права позивача та третьої особи. З огляду на вищевикладене, суди прийшли до висновку про те, що захист переважного права має відбутися шляхом зміни правовідношення, а саме пред'явлення позову про переведення на неї прав та обов'язків покупця.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду м. Києва від 02.08.2007 р. та постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2007 р., Компанія "Нортланд Пауер Дарниця Інк." звернулась до Вищого господарського суду України  із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм ст. 81 ГК Україні, ст. ст. 15, 16, 203 ЦК України та ст. 12 ГПК України, просить скасувати оскаржувані судові акти та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У відзиві на касаційну скаргу Відповідач-1 заперечує проти доводів, викладених в касаційній скарзі, та вважає рішення судів першої та апеляційної інстанції законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим просить в задоволенні касаційної скарги відмовити.

Фонд державного майна України в своїх поясненнях від 13.12.2007 р. вважає рішення судів першої та апеляційної інстанції незаконними, підтримує касаційну скаргу компанії "Нортланд Пауер Дарниця Інк." та просить задовольнити її в повному обсязі.

Відповідач-1 також звернувся з касаційною скаргою на рішення господарського суду м. Києва від 02.08.2007 р. та постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2007 р. В своїй касаційній скарзі Відповідач-1 посилався на порушення судами правил предметної підсудності, та з посиланням на ч.1 ст.12 та ч.1.ст.80 ГПК України просив судові акти скасувати повністю та припинити провадження у справі.

13.12.2007 р. через канцелярію Вищого господарського суду України Відповідачем-1 було подано заяву про відмову від касаційної скарги, яка прийнята  судом касаційної інстанції у відповідності до ст. 111-6 ГПК України, про що винесено відповідну ухвалу.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу компанії "Нортланд Пауер Дарниця Інк", заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що згідно Установчого договору, зареєстрованого Дніпровською райдержадміністрацією 18.06.1998 р.  створено Закрите акціонерне товариство "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер".

На час створення ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер" акціонерами товариства були: Фонд державного майна України, фізичні особи-громадяни України, що мають право власності на колективну частку майна цілісного майнового комплексу Дарницької ТЕЦ, Компанія „Нортланд Пауер Дарниця Інк.”.

22.07.2004 р. між Відповідачем-1 та Відповідачем-2 укладено договір №22/07-01;4К-1В купівлі-продажу цінних паперів, за яким ОСОБА_1 передала у власність ТОВ "Генерація Лімітед" 19 000 простих іменних акцій ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер" на суму 9 500 грн.

          Компанія "Нортланд Пауер Дарниця Інк." звернулась до господарського суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Генерація Лімітед" про визнання вищезазначеного договору №22/07-01;4К-1В купівлі-продажу цінних паперів від 22.07.2004 р. недійсним та застосування наслідків недійсності такого правочину.  При цьому позивач посилався на порушення відповідачем-1 його преважного права на придбання акцій, оскільки відповідач-1, здійснюючи відчуження належних йому акцій, не дотримав процедури продажу, встановленої установчими документами ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер”, та не повідомив позивача про продаж даних акцій.

          З аналогічною позовною заявою звернувся Фонд державного майна України, в якій також зазначав про порушення його переважного права на придбання акцій ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер",  що були відчужені відповідачем-1.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем та третьою особою обрано спосіб захисту порушеного переважного права на придбання акцій, який не відповідає ст.16 ЦК України, оскільки визнання недійсним договору купівлі-продажу акцій не відновлює порушеного права акціонера на придбання акцій.

Колегія суддів Вищого господарського суду України з такими висновками судів погодитись не може з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.Частиною1 ст.16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 даної статті визначені способи захисту порушеного права. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів у відповідності до п.2 ч. 2 ст.16 ЦК України, є визнання правочину недійсним.

За таких обставин, висновок судів першої та апеляційної інстанції про те, що позивачем та третьою особою обраний спосіб захисту порушеного права не відповідає ст.16 ЦК України суперечить положенням ч.2 ст.16 ЦК України.

При цьому колегія судів приймає до уваги те, що відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України недодержання вимог ч.1 ст. 203 ЦК України є підставою недійсності правочину. У відповідності  до ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього право чину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

З огляду на вищенаведені норми закону, вбачається обгрунтованим висновок про те, що  у випадку задоволення позовних вимог та визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів, сторони договору зобов'язані будуть повернути один одному все, що вони одержали на виконання оскаржуваного договору.  Наслідки недійсності правочину призводять до відновлення порушеного переважного права акціонерів ЗАТ "Укр-Кан Пауер" (позивача та третьої особи) на придбання акцій товариства або відмови у відчуженні акцій товариства на користь третіх осіб.

За таких обставин, колегія суддів не погоджується з висновками судів попередніх інстанції про те, що обраний скаржником спосіб захисту не відновлює порушеного права акціонера на придбання акцій.

          Також колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що місцевим судом, рішення якого залишено без змін судом апеляційної інстанції, невірно зроблено висновок про те, що захист порушеного переважного права акціонера на придбання акцій має відбуватися шляхом пред'явленням заінтересованою особою позову про переведення на неї прав та обов'язків покупця.  При цьому, колегія суддів виходить з того, що згідно ч.1 ст. 20 ЦК України особа здійснює право на захист на свій розсуд. Тобто позивач, звертаючись до суду за захистом порушеного права, самостійно  обирає спосіб порушеного права. Також Суд зважає на те, що чинним законодавством України не передбачено обов'язку акціонерів закритих акціонерних товариств у випадку порушення їх переважного права на придбання акцій звертатися до суду саме із позовними вимогами про переведення на них прав  та обов'язків покупця.

          Колегія суддів Вищого господарського суду України приймає до уваги ту обставину, що скаржник у своїй касаційній скарзі зазначає про  те, що судами попередніх інстанцій, окрім порушення норм матеріального та процесуального права, не було враховано усіх обставин справи та не дано належної правової оцінки даним обставинам.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, враховуючи вимоги      ст. 111⁷ Господарського процесуального кодексу України, відзначає, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи  перевіряє застосуванням попередніми інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

          Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.76 № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.          Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова, ухвалені у справі, підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

          Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно встановити всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної оцінки наявних у ній доказів, з'ясувати права та обов'язки сторін, зокрема щодо порядку реалізації акцій у закритому акціонерному товаристві відповідно до положень закону та установчих документів товариства, і залежно від встановлених фактичних обставин справи, правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст.111⁵, 111⁷, 111⁹-111¹² ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу компанії "Нортланд Пауер Дарниця Інк." задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2007 р.  та рішення господарського суду міста  Києва від 02.08.2007 р. у справі № 49/28 скасувати, справу передати  на новий розгляд до господарського суду міста  Києва в іншому складі суду.

Головуючий                                                                                Шевчук С.Р.

С у д д я                                                                                Владимиренко С.В.

С у д д я                                                                                Волік І.М.