Справа №  2-336/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

          22 лютого 2011 року Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:           головуючого –судді Прижигалінської Т.В.

при секретарі –Каліневич Ж.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та дружини, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до відповідача з позовом  про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та дружини, обґрунтовуючи  свої вимоги тим, що з 27.02.2010 року вона перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають спільну дитину –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає з позивачем та знаходиться на її утриманні. Відповідач постійної роботи не має, тому що довго на одному місці не затримується. Зароблені під час тимчасових робіт гроші приховував та витрачав на себе. Належної матеріальної допомоги, моральної та фізичної підтримки від чоловіка позивач не отримувала. У листопаді 2010 року відповідач пішов із сім’ї, при цьому пообіцяв приносити для дитини щомісяця 1000 гривень і купувати одяг та ліки. Ані грошей, ані одягу позивач від нього так і не дочекалася. На даний час позивач мешкає сама з двома дітьми (також має ще одну позашлюбну доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2). Піти працювати, щоб сплачувати комунальні послуги (300-350 грн.), за дитсадок (180-200 грн.) щомісяця позивач не має. Утримання ОСОБА_3 обходиться 1000-1500 грн. на місяць (молоко, суміш, памперси, вітаміни, фрукти). Крім того, позивачеві теж треба щось їсти, одягати та взувати. Вона потребує матеріальної допомоги на своє утримання також. Просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 в розмірі 1000 гривень щомісячно, до досягнення нею повноліття ,  аліменти на її утримання до досягнення донькою ОСОБА_3 трирічного віку в розмірі 1000 гривень щомісячно, зобов’язати відповідача приймати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей, хворобою тощо), зобов’язати відповідача сплачувати аліменти до визначеного терміну, а при виникненні заборгованості стягнути з нього неустойку (пеню) в розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожний день прострочення, а також стягнути моральну шкоду в розмірі 5000 гривень та  витрати за послуги юристів про оформленні позовної заяви.

          Позивач  в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та просить їх задовольнити. Крім того пояснила, що відповідач на даний час вже не працює.

Відповідач в судовому  засіданні позовні вимоги визнав частково та пояснив, що на даний час має можливість сплачувати аліменти на утримання дружини та дитини лише в розмірі 700 гривень щомісячно. На даний час в ТОВ «Атлантіс»він вже не працює, проживає з батьками, інших дітей не має, стягнень по виконавчим листам з нього не проводиться.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності , суд встановив наступне.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.2 ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка – батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Згідно ч.4 ст.84 СК України право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Матеріалами справи підтверджено, що батьками неповнолітньої  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ( свідоцтво про народження І-КИ №НОМЕР_2).

Згідно довідки СМКП «ЖЕК-2»від 22.11.2010 року ОСОБА_1  проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом із дітьми : ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження.

Згідно наказу №761-К по ТОА «Атлантіс»ОСОБА_1 надана відпустка по догляду за дитиною до досягнення  нею трирічного віку.  

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти (аліменти) присуджуються у частці від доходу матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів враховується наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів  та ін. .Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що передбачено ст. 182 СК України.

Згідно довідки ТОВ «Атлантіс»№87 від 26.01.2011 року ОСОБА_2 працює на підприємстві ТОВ «Атлантіс»робітником цеху розливу вина з 19.01.2011 року і по теперішній час.

Але з пояснень сторін було встановлено, що на даний час відповідач вже не працює.

Згідно довідки управління праці та соціального захисту населення №85 від 24.01.2011 року ОСОБА_1 знаходиться на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення м.Синельникове та отримує допомогу на одну дитину як одинока матір та допомогу на одну дитину до досягнення нею трирічного віку.  

Згідно з ч. 1 ст. 179 СК України аліменти, які одержані для утримання дитини, є власністю того з батьків, на ім’я кого вони виплачуються, і мають використовуватись за цільовим призначенням.

На підставі ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову у частці заробітку (доходу) матері, батька, що буде стягуватися як аліменти на дитину, яка відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України визначається судом.

Згідно ст.184 СК України , якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Так, з пояснень сторін та з матеріалів справи встановлено, що відповідач на даний час  не працює, інших дітей не має, проживає з батьками, стягнень по виконавчим документам з нього не проводиться, може надавати матеріальну допомогу , так як медичних документів щодо його непрацездатності суду не надавав.

Враховуючи всі обставини справи, суд вважає необхідним позовні вимоги про стягнення аліментів на утриманні дружини та дитини задовольнити частково в розмірі 600 гривень щомісячно на утримання доньки ОСОБА_3 та в розмірі 500 гривень щомісячно на утримання дружини до досягнення донькою ОСОБА_3 трирічного віку.

Що стосується позовних вимог про   зобов’язання відповідача приймати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей, хворобою тощо), зобов’язання відповідача сплачувати аліменти до визначеного терміну, а при виникненні заборгованості стягнути з нього неустойку (пеню) в розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожний день прострочення, а також стягнення моральної шкоду в розмірі 5000 гривень та  витрат за послуги юристів при оформленні позовної заяви та зобов’язання відповідача сплатити відшкодування у визначений термін суд зазначає наступне.

Відповідно до ст..185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дитину , що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в арзі спору визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Позивачем на надано жодних доказів на підтвердження необхідності додаткових витрат на дитину, які викликані вищевказанами обставинами (розвитком дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Статтею 196 СК України передбачена відповідальність платника аліментів за прострочення сплати аліментів , у разі виникнення якої одержувач має право на стягнення неустойки (пені) в розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.   

На даний час у відповідача відсутня заборгованість зі сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини , що було б  підставою для стягнення з нього неустойки (пені).

Крім того, згідно ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних  прав, свобод чи інтересів. Тобто на даний час позивач не має підстав для звернення до суду за захистом своїх прав, які будуть порушені в майбутньому.  

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

В обґрунтування позовних вимог про стягнення моральної шкоди позивачем не зазначено, яка саме  шкода їй завдана , та в чому вона полягає, будь-яких належних доказів цьому суду також не надано.

Таким чином, суд вважає такими, що не підлягають задоволенню  позовні вимоги про зобов’язання відповідача приймати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей, хворобою тощо), зобов’язання відповідача сплачувати аліменти до визначеного терміну, а при виникненні заборгованості стягнути з нього неустойку (пеню) в розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожний день прострочення, а також стягнення моральної шкоди в розмірі 5000 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підтвердження вимог про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу позивачем не надано жодних квитанцій про сплату нею зазначених витрат та не вказаний їх розмір.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частин вимог.

На підставі викладеного, ст. ст. 84,179, 180-182, 184, 191 СК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88,  212, 214  ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

          Позовні вимоги  задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м.Синельникове Дніпропетровської області ,  ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, у твердій грошовій сумі у розмірі 600 грн. щомісячно,  до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м.Синельникове Дніпропетровської області ,  ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 аліменти на її  у твердій грошовій сумі у розмірі 500 грн. щомісячно,  до досягнення дитиною ОСОБА_3 трирічного віку.

Стягнення провадити з 22.11.2010 року.

Допустити до негайного виконання судове рішення   в межах суми платежу  за один місяць.   

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м.Синельникове Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь держави судовий збір у розмірі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду  справи у розмірі 120 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до  апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд шляхом подання  апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами,  які не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії  рішення .

            Суддя:


Т. В. Прижигалінська