Справа № 2 – 1795/11

                                                     Р І Ш Е Н Н Я

                                          І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И.

21 березня 2011 року     Жовтневий районний суд м. Маріуполя у складі суддіСтепанової С.В., при секретарі Шрамко К.Д., розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк” до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з жилого приміщення,          

                                              В С Т А Н О В И В :

          Позивач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на будинок та земельну ділянку загальною площею 39,4 кв. м., який розташований по АДРЕСА_1, які належить відповідачу, та виселення останнього з даного будинку. В заяві вказав, що 03.08.2007 року між позивачем та відповідачем укладений договір кредиту № MRT9G104000026, згідно якого останній отримав кредит в розмірі 14325 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 14,04 % річних від суми залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 03.08.2022 року. З метою забезпечення виконання договору кредиту сторони 03.08.2007 р. уклали договір іпотеки № MRT9G104000026. За даним договором відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, саме: будинок АДРЕСА_1, який належить відповідачу на праві власності. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про іпотеку», іпотека за цим договором поширюється на земельну ділянку, на якій розташований предмет іпотеки і яка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі документу, зазначеного у договорі іпотеки. Але відповідачем умови виконання договору перестали виконуватись належним чином, у зв’язку з чим сума боргу складає 13404,95доларів США. Згідно вимог Закону України «Про іпотеку»позивач просив звернути стягнення на будинок та земельну ділянку, який знаходиться в іпотеці, та виселити відповідача з даної квартири.

          В судове засідання представник позивача не з’явився, до суду надав заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

          Відповідач в судове засідання не з’явився, до суду надав заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги визнав в повному обсязі.

           Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України суд розглянув справу у відсутності сторін  без фіксації судового процесу технічними засобами.

          Судом встановлено, що 03.08.2007 року між позивачем та відповідачем укладений договір кредиту № MRT9G104000026, згідно якого останній отримав кредит в розмірі 14325 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 14,04% річних від суми залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 03.08.2022 року. З метою забезпечення виконання договору кредиту сторони 03.08.2007 р. уклали договір іпотеки № MRT9G104000026 (надалі –договір іпотеки). За даним договором відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, саме: будинок АДРЕСА_1, який належить відповідачу на праві власності.

          Відповідач умови повернення кредиту належним чином виконувати перестав, у зв’язку з чим станом на 15.09.2010 року у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 13404,95 доларів США.

           Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку»у разі   порушення основного   зобов'язання   та/або   умов іпотечного  договору  іпотекодержатель  надсилає  іпотекодавцю  та боржнику,  якщо він є відмінним від іпотекодавця,  письмову вимогу

про  усунення  порушення.  В  цьому документі зазначається стислий зміст  порушених  зобов'язань,  вимога  про  виконання  порушеного зобов'язання  у  не  менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без  задоволення,  іпотекодержатель  вправі  розпочати

звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

           Позивачем 01.09.2010 року було надіслано відповідачу письмову вимогу про усунення порушення. Але відповідач вказані порушення не усунув.

          Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

          Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного Кодексу України, якщо договором позики (кредиту) встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

          Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

           Відповідно до ст. 6 Закону України «Про іпотеку», якщо будівля (споруда), що передається в іпотеку, розташована на   земельній   ділянці,  яка  належить  іпотекодавцю  на  праві власності, така будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом із  земельною  ділянкою,  на якій вона розташована.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч. 1  ст. 38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

          Відповідачем порушені умови договору щодо повернення кредиту, тому суд вважає вимоги позивача в частині звернення стягнення на предмет іпотеки обґрунтованими і позов задовольняє в розмірах, які визначені в розрахунку заборгованості, який наданий суду позивачем. Відповідачем заперечення проти позову суду не надавались, дані, викладені у розрахунку заборгованості не оспорювались.

В частині виселення відповідача з жилого приміщення, на яке звертається стягнення, суд вважає необхідним відмовити, оскільки згідно ч. 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку»після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов’язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Крім того, позивач не надав суду доказів про те, що відповідач проживає та зареєстрований в будинку АДРЕСА_1. Проте відповідачем надано довідку виконавчого комітету Ялтинської селищної ради Першотравневого району Донецької області про те, що він зі своєю сім’єю проживає в АДРЕСА_2

          Таким чином, рішення про виселення відповідача може бути прийнято судом лише у разі його проживання у спірному будинку та  відмови виселитися з нього в добровільному порядку після прийняття рішення про звернення стягнення на спірний будинок як предмет іпотеки.

          У зв’язку з задоволенням позову в частині звернення стягнення на предмет іпотеки суд відповідно до ст. 88 ЦПК України стягує з відповідача понесені позивачем в цій частині судові витрати при поданні позову до суду.

           На підставі ст. 1048, ч. 2 ст. 1050, ст. 1054 ЦК України, ст. 6, 33, 39, 40 Закону України «Про іпотеку», керуючись ст. 10, 11, 60, 88, 197, 213, 215 ЦПК України,

                                                В И Р І Ш И В :

          Позов Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „ПриватБанк” до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з жилого приміщення задовольнити частково.

          В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № MRT9G104000026 від 03.08.2007 року в розмірі 13404,95 доларів США звернути стягнення на будинок та земельну ділянку загальною площею 39,4 кв. м., який розташований по АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «ПриватБанк»з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою –покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «ПриватБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

          Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк” понесені позивачем при подачі позову судовий збір у розмірі 1068 гривень 83 копійки та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень.

          У задоволенні позовних вимог про виселення ОСОБА_1 з будинку АДРЕСА_1 відмовити.

          На рішення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя