Справа № 2а-447/11

П О С Т А Н О В А

Іменем  України

15 березня 2011 року Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді –Прижигалінської Т.В.,

при секретарі –Каліневич Ж.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Синельникове адміністративний позов  ОСОБА_1 до старшого інспектора ДПС Полтавської Роти ДПС старшого лейтенанта міліції Бакулей Анатолія Анатолійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 09.02.2011 року звернулась до Синельниківського міськрайонного суду з адміністративним позовом до старшого інспектора ДПС Полтавської Роти ДПС старшого лейтенанта міліції Бакулей Анатолія Анатолійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії ВI1 № 002734 від 30 січня 2011 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що постановою інспектора, серії ВI1 № 002734 від 30 січня 2011 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху , яке на думку інспектора полягало в тому, що 30.01.2011 року близько 18.00 годин ОСОБА_1, керуючи автомобілем, рухаючись по трасі Полтава - Красноград на 20-му кілометрі в зоні дії інформаційного знаку 5.45 «початок населеного пункту»здійснила перевищення швидкості на 29 км/год, згідно з показниками вимірювального пристрою «Радіс»3322.

Позивач вважає що постанова яка була винесена відповідачем у справі є протиправною, такою що не відповідає вимогам закону і підлягає скасуванню з наступних підстав :

Відповідно до ст..14-1 КУпАП України доказом порушення ПДР можуть виступати докази, отримані у разі їх фіксації  працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото, -і кінозйомки , відеозапису.

Відповідно до розділу 13 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС ( затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №111 від 27.03.2009 року), визначено виключний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом. Відповідно до п.13.3.4. зазначеної Інструкції з метою фіксації порушень ПДР можливе використання працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, які мають функції фото, -і кінозйомки , відеозапису чи засобів функції фото, -і кінозйомки , відеозапису.

Радар типу «Радіс»не має функцій фото, -і кінозйомки , відеозапису, а оскільки позивач рухався позаду іншого автомобіля, то таким чином, підтвердити, що швидкість замірна приладом «Радіс»3322 належить транспортному засобу позивача неможливо.

Враховуючи викладене, просить суд визнати дії інспектора ДПС Полтавської Роти ДПС старшого лейтенанта міліції Бакулей Анатолія Анатолійовича щодо складення відносно неї постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ВI1 № 002734 від 30 січня 2011 року за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП України, неправомірними, скасувати постанову по справі та закрити провадження по справі.

Позивач в судове засідання не з'явилась, але надала суду заяву в якій позовні вимоги підтримала, просить їх задовольни та розглядати справу за її відсутності.

Відповідач, який є суб’єктом владних повноважень, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, у судове засідання не з’явився, але надав суду письмові заперечення проти позову, згідно яких просить розглядати справу за його відсутності.

У відповідності до вимог ч.4 ст. 128 КАСУ, у разі неприбуття відповідача-суб»єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних в ній доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30 січня 2011 року інспектором ДПС Полтавської Роти ДПС старшим лейтенантом міліції Бакулей А.А. було винесено постанову про накладення на громадянку ОСОБА_1 штрафу у розмірі 255 (двісті п’ятдесят п’ять) грн. Зазначене рішення обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 30 січня 2011 року о 17.30 год., керуючи автомобілем Сузукі Гранд Вітара д/н НОМЕР_1 на а/д Полтава-Красноград, рухалась зі швидкістю 89 км/год,в зоні дії знаку 5.45. «Григорівка»тобто перевищила встановлену швидкість в населеному пункті на 29 км/год., швидкість вимірювалась «Радіс»3322, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП.

Складаючи постанову про накладення адміністративного стягнення відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому ст. 255 КУпАП. Відповідно зі ст. 251 КупАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення. Поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, тощо.

Як встановлено ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1.          на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2.          з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3.          обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4.          безсторонньо (неупереджено);

5.          добросовісно;

6.          розсудливо;

7.          з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8.          пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав,  свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9.          з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10.          своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог с.7 КупАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв»язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого  додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точні відповідності з законом.

Відповідно до п.2.13 Інструкції «З організації провадження та діловодства у справах про адміністративне правопорушення правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху», до протоколу, складеного з використанням показань технічних приладів, долучаються фото-,відео-або інші матеріали, на яких зафіксовані показання цих приладів та довідкові матеріали про власника транспортного засобу або особу, яка має право керування цим транспортним засобом.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що в порушення наведеного положення до нього не додано матеріалів, на яких зафіксовано показання приладу, яким вимірювалася швидкість руху.

Відповідно до ч.1 ст.14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі іх фіксації працюючим в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки відеозапису притягуються власники (співвласники) транспортних засобів. Прилад “Радіс”, яким проводився нагляд за дорожнім рухом не є автоматичним засобом фото- чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп”ютер. Крім того “Радіс” може за своїми технічними можливостями фіксувати швидкість іншого автомобіля, який рухався поруч. Як вбачається з постанови про адміністративне правопорушення, то в ній  не вказано, чи був опломбований вимірювач швидкості «Радіс»на момент фіксації швидкості автомобіля, так як відсутність пломби не виключає будь яких маніпуляцій з даним пристроєм.

Відповідно до вимог п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби державтоінспекції МВС України, затвердженої Наказом МВС 13.11.2006 року № 1111, забороняється застосування засобів вимірювання, які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якої минув (термін дії 1 рік). Відповідачем не надано суду документів щодо використаного ним радіолокаціонного відеозаписуючого технічного засобу “Радіс”. Ні в протоколі, ні в постанові по справі про адміністративне правопорушення не наведено даних про допуск даного вимірювального засобу до застосування в Україні, повірку, похибки у вимірюваннях, що робить вимірювання незаконним у відповідності до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Суд не має підстав вважати, що дана постанова мала бути винесена відповідно до вимог ст.14-1 КУпАП лише на підставі показань технічного засобу “Радіс”, що є грубим порушенням прав позивача.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»встановлено, що зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати вимогам ст.ст. 283 та 284 КУпАП. В ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів на які посилався  правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно вимог ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства  “в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб”єкта владних повноважень обов”язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову”.

Таким чином справа про адміністративне правопорушення розглянута відповідачем за відсутності належного доказу та постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, винесена без достатньої правової підстави, тобто не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що вина позивача в порушенні Правил дорожнього руху України не доведена і тому його позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВI1 № 002734 від 30 січня 2011 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 (двісті п’ятдесят п’ять) гривень на користь держави визнати незаконною та скасувати.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити відповідно до п.1 ст.247 КУпАП в зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                          Т.В.Прижигалінська