№2-14/2011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2011 року Залізничний районний суд м. Сімферополя у складі:

головуючого, судді – Шильнова М.О.

при секретарях        -  Жабенко І.М.,  Тихоновій К.В., Потєтєнькіної Є.В.

за участю прокурора – Бліжиної О.К.

за участю адвоката – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третіх осіб Комітету з управління земельними ресурсами, Державної Інспекції архітектурно-будівельного контролю, Железнодорожної районної ради м. Сімферополя, Сімферопольської міської ради про зобов’язання знести самовільно возведенні будови на території двора спільного користування, та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, КП ЖЕО Желєзнодорожного району м. Сімферополя, Комітету з управління  земельними ресурсами Сімферопольської міської ради про усунення перешкод у користуванні територією спільного двора по АДРЕСА_5, шляхом зносу самовільно-збудованого кам’яного забору, –

 В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4, звернулись до суду з позовом до ОСОБА_5, третіх осіб Комітету з управління земельними ресурсами, Державної Інспекції архітектурно-будівельного контролю, Железнодорожної районної ради м. Сімферополя, Сімферопольської міської ради про зобов’язання знести самовільно возведенні побудови на території двора спільного користування, позовні вимоги мотивовані тим, що позивачі є власниками квартир АДРЕСА_5 було надано згоду на реконструкцію квартири  АДРЕСА_4. Рішенням виконавчого комітету від 25.12.2001 року «Про дозвіл на відновлення квартири АДРЕСА_4» надано ОСОБА_5 дозвіл на реконструкцію квартир. Відповідачка ОСОБА_5 на території двора загального користування, у порушення раніше існуючих меж квартири, вказаних у технічному висновку, звела шиферний навіс, туалет, розпочала будівництво  житлового приміщення. На підставі наведеного, прохають усунути перешкоди у користуванні територією  двору загального користування, зобов’язав відповідачку знести самовільно зведені будівлі на території двора загального користування будинку АДРЕСА_5 на місці самовільно знесених сараю та вбиральні, стягнути з відповідачки судові витрати.

    ОСОБА_5, звернулась до суду з зустрічним позовом  до ОСОБА_2, КП ЖЕО Желєзнодорожного району м. Сімферополя, Комітету з управління  земельними ресурсами Сімферопольської міської ради про усунення перешкод у користуванні територією спільного двора по АДРЕСА_5, шляхом зносу самовільно-збудованого кам’яного забору, позовні вимоги мотивовані тим, що на території загального двору домоволодіння по АДРЕСА_5 відповідачкою ОСОБА_2  самовільно, без згоди сусідів та при відсутності дозвільних документів, збудована кам’яна огорожа. Згідно інвентарної справи, на території будинку передбачена тільки  сітчаста огорожа.  07.07.2006 року  КП ЖЕО Желєзнодорожного району м. Сімферополя  відповідачці було видано  припис про припинення будівництва огорожі до отримання дозволу. Однак, вказаний припис виконаний не був та у вересні 2006 року будівництво огорожі було завершено. На підставі наведеного, прохає зобов’язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні територією загального двору по АДРЕСА_5, шляхом зносу самовільно збудованої  кам’яної огорожі.

    Ухвалою Залізничного районного суду м. Сімферополя від 12.10.2010 року позивачку ОСОБА_6 замінено на  ОСОБА_3, у зв’язку з укладенням між ними договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1.

У судовому засіданні ОСОБА_2 та її представник підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі, позовні вимоги ОСОБА_5 не визнали та просили відмовити у їх задоволенні.  

У судовому засіданні ОСОБА_3 підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі, позовні вимоги ОСОБА_5 не визнала та просила відмовити у їх задоволенні.  

 У судовому засіданні представник ОСОБА_4 підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі, позовні вимоги ОСОБА_5 не визнала та просила відмовити у їх задоволенні.  

У  судовому засіданні ОСОБА_5 та її представники позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити, позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4  не визнали та просили відмовити у їх задоволенні    

У судовому засіданні представник третіх осіб Комітету з управління земельними ресурсами,  та  Сімферопольської міської ради просив винести рішення у відповідності з діючим законодавством.

У судовому засіданні представник третьої  особи Железнодорожної районної ради м. Сімферополя просила винести рішення у відповідності з діючим законодавством.

У судовому засіданні представник третьої  особи КП ЖЕО Желєзнодорожного району м. Сімферополя просила винести рішення у відповідності з діючим законодавством.

Представник  третьої особи Державної інспекції архітектурно-будівельного контролю у судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Заслухавши пояснення сторін, адвоката ОСОБА_1, яка прохала задовольнити позовні вимоги ОСОБА_5 та відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, прокурора, яка просила задовольнити позовні вимоги ОСОБА_4, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 слід відмовити.  

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2, на підставі договору купівлі-продажу квартири  від 10.03.2004 року (а.с. 27-28) .

ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_3, на підставі свідоцтва про право власності на житло  від 02.08.2000 року (а.с. 30).

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 25.04.2008 року ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1.

Рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 23.04.1999 року № 591  «Про виділення квартири  під відновлення ОСОБА_5.» ОСОБА_5  виділено квартиру АДРЕСА_4 під відновлення за рахунок власних коштів та введення в експлуатацію (а.с. 180).

Рішенням Железнодорожної районної ради м. Сімферополя від  25.12.2001 року № 333 дозволено ОСОБА_5 відновлення квартири № 6 та реконструкцію господарських побудов у домоволодінні АДРЕСА_5, згідно проекту  (2Н-ОО-117) та зобов’язано ОСОБА_5 зареєструвати будівництво у ДАІБК (а.с. 233).

Листом № 267/8 від 12.07.2002 року ДАІБК повідомила, що  приписом № 140 від  01.07.2002 року ОСОБА_5 заборонено проведення будівельних робіт по АДРЕСА_5. Постановою  ДАІБК № 41 від 04.07.2002 року забудовник притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 96 КУпАП у вигляді штрафу (а.с. 9).

Листом № 143/08-12 від 30.11.2004 року ДАІБК повідомила, що по факту самовільного будівництва по АДРЕСА_5 ОСОБА_5  постановою ДАІБК № 115 від 22.11.2004 року притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 97 КУпАП у вигляді штрафу (а.с. 13).

Листом № 1160/08-12 від 08.11.2005 року ДАІБК повідомила, що по факту самовільного будівництва по АДРЕСА_5 ОСОБА_5  постановою ДАІБК № 130 від 27.10.2005 року притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 97 КУпАП у вигляді штрафу (а.с. 14).

Листом від 07.07.2006 року № 386 ЖЕУ № 8 повідомило, що ОСОБА_2 видано припис про зупинення  будівництва огорожі (а.с. 74).

Відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 456 від 16.08.2006 року встановлено, що ОСОБА_5  по АДРЕСА_5 на землях жилої та суспільної забудови, на території загального двору самовільно зайняла під будівництво житлового будинку земельну ділянку (а.с. 111).

04.09.2006 року ОСОБА_5 надано припис, ДАІБК, відповідно до якого  вона повинна усунути порушення земельного законодавства (а.с. 113).

Відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 613 від 25.10.2006 року встановлено, що ОСОБА_5  по АДРЕСА_5 на землях жилої та суспільної забудови, на території загального двору самовільно зайняла під будівництво житлового будинку земельну ділянку площею 189 кв.м (а.с. 108).

25.10.2006 року ОСОБА_5 надано припис, ДАІБК, відповідно до якого  вона повинна усунути порушення земельного законодавства (а.с. 109).

25.10.2006 року у відношенні ОСОБА_5 складено протокол про адміністративне правопорушення  за ст. 188-5 КУпАП (а.с. 110).

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 14.11.2006 року № 248 ОСОБА_5 притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 188-5 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 51 грн. (а.с. 113).

Відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 775 від 28.12.2006 року встановлено, що ОСОБА_5  по АДРЕСА_5 на землях жилої та суспільної забудови, на території загального двору самовільно зайняла під будівництво житлового будинку земельну ділянку площею 189 кв.м (а.с. 107).

Керуючись ст. 60 ЦПК України,  кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених    статтею 61 цього кодексу.      

Частиною 4 ст. 376 ЦК України передбачено, що якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Згідно ч. 7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Виходячи із змісту ст. 376 ЦК України позов про знесення самочинного будівництва споруди може бути пред'явлений будь-якою особою, яка вважає, що самочинне будівництво порушує його права. Право на пред'явлення такого позову, безумовно, має особа, якій право володіння і користування земельною ділянкою, на якій зведена споруда, належить на законній підставі. Це випливає зі змісту ст. 391 ЦК України, де закріплено правило, згідно якого власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Такою особою може бути не тільки власник земельної ділянки, але і особа, яка має інше речове право на земельну ділянку.

З наведених норм вбачається, що для звернення з вказаними позовами позивачам необхідно надати суду документи, на підставі яких позивачі користуються або  розпоряджаються земельною ділянкою, на якій розташовані самовільні будівлі та самовільно зведена огорожа.

Однак, сторонами суду не надані документи, на підставі яких вони користуються земельною ділянкою по АДРЕСА_5, у зв’язку з чим у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третіх осіб Комітету з управління земельними ресурсами, Державної Інспекції архітектурно-будівельного контролю, Железнодорожної районної ради м. Сімферополя, Сімферопольської міської ради про зобов’язання знести самовільно возведенні будови на території двора спільного користування, та  ОСОБА_5 до ОСОБА_2, КП ЖЕО Желєзнодорожного району м. Сімферополя, Комітету з управління  земельними ресурсами Сімферопольської міської ради про усунення перешкод у користуванні територією спільного двора по АДРЕСА_5, шляхом зносу самовільно-збудованого кам’яного забору, необхідно відмовити, так як суд позбавлений можливості зробити висновок про правомірність заявлених вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 376   Цивільного Кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218, 294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

       У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третіх осіб Комітету з управління земельними ресурсами, Державної Інспекції архітектурно-будівельного контролю, Железнодорожної районної ради м. Сімферополя, Сімферопольської міської ради  про зобов’язання знести самовільно зведені будівлі на території двора загального користування будинку АДРЕСА_5 на місці самовільно знесених сараю та вбиральні - відмовити.

У задоволенні  зустрічних позовних  вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_2, КП ЖЕО Желєзнодорожного району м. Сімферополя, Комітету з управління  земельними ресурсами Сімферопольської міської ради про усунення перешкод у користуванні територією спільного двора по АДРЕСА_5, шляхом зносу самовільно-збудованого кам’яного забору  – відмовити.

       Апеляційна скарга на рішення  суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну  скаргу протягом десяти днів  дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасованою набирає законної сили після розгляду справ апеляційним судом.

Суддя