КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-18456/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В.
Суддя-доповідач: Безименна Н.В.
У Х В А Л А
Іменем України
"15" березня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Безименної Н.В.,
суддів: Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.,
при секретарі: Проценко А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків про визнання неправомірним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
В С Т А Н О В И Л А:
У грудні 2010 року позивач звернувся в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків, в якому просив визнати неправомірним та скасувати рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків № 00022394120/0 від 22.07.2010 року на суму 680, 00 грн. у повному обсязі.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2011 року позов задоволено. Рішення суду вмотивовано тим, що застосування суми штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог п. 9 ст. 3 Закону № 265/95-ВР на підставі п. 4 ст. 17 цього ж Закону у розмірі 680, 00 грн. спірним рішенням є безпідставним та неправомірним.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В обгрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій до позивача відповідають вимогам чинного законодавства, а оскаржувана постанова винесена без врахування та всебічного дослідження фактичних обставин справи, що призвело до необгрнутованого судового рішення.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні –не обов’язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову –залишити без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
З таким висновком не можливо не погодитися, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 6 липня 2010 року Кагарлицька ОДПІ в Київській області провела перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торговий патентів і ліцензій господарської одиниці АЗС, що знаходиться за адресою: м. Кагарлик, вул. К. Маркса, 82, - та належить ВАТ «Укрнафта», за результатами якої було складено акт №0183/2665/41/00135390 від 12 липня 2010 року.
Під час перевірки встановлено порушення п. 9 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що мало вираз в тому, що фіскальний звітний чек № 0288 був роздрукований 29 червня 2010 року об 02 год. 52 хв., наступний фіскальний звітний чек № 0289 був роздрукований 30 червня 2010 року об 02 год. 55 хв., фіскальний звітний чек № 0292 був роздрукований 02 липня 2010 року об 02 год. 51 хв., наступний фіскальний звітний чек № 0293 був роздрукований 03 липня 2010 року об 02 год. 54 хв., тобто було встановлено порушення вимоги щоденного друку фіскальних звітних чеків.
22 липня 2010 року СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків на підставі зазначеного акта перевірки прийняла рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002394120/0, яким згідно з п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»застосувала до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 680, 00 грн. Згідно розрахунку штрафних санкцій по акту перевірки зазначена сума штрафних санкцій застосована до позивача за невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків № 0289 та № 0293.
Вказане рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення, а рішення - без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері громадського харчування, торгівлі та послуг»( далі – Закон) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Згідно з ст. 2 ст. 2 Закону фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті. У ст. 13 цього ж Закону зазначено, що вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстратора розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів № 199 від 18.02.2002 року 2-звітом є денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті реєстратора.
Виходячи змісту вказаних Вимог, поняття зміни - це період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту. Тобто, період після виконання Z-звіту до здійснення першої розрахункової операції, у тривалість зміни не враховується.
Разом з тим, максимальна тривалість зміни не повинна перевищувати 24 годин. Підсумок розрахунків здійснюється за зміну, максимальна тривалість якої не повинна перевищувати 24 години. Початок нової зміни розпочинається з моменту реєстрації першої розрахункової операції, здійсненої після виконання Z-звіту (закриття) попередньої зміни.
Судом встановлено, що господарська одиниця позивача, за адресою: м. Кагарлик, вул. К. Маркса, 82, працює у цілодобовому режимі. Згідно фіскального звітного чеку № 0288 за 28 червня 2010 року зміна була відкрита 28 червня 2010 року о 03 год. 05 хв., закрита 29 червня 2010 року о 02 год. 52 хв., фіскального звітного чеку № 0289 за 29 червня 2010 року зміна була відкрита 29 червня 2010 року о 04 год. 12 хв., закрита ЗО червня 2010 року о 02 год. 55 хв., фіскального звітного чеку № 0292 за 01 липня 2010 року зміна була відкрита 01 липня 2010 року о 03 год. 49 хв., закрита 02 липня 2010 року об 02 год. 51 хв., фіскального звітного чек № 0293 за 02 липня 2010 року зміна була відкрита 03 год. 21 хв., закрита 03 липня 2010 року о 02 год. 53 хв. Копії зазначених Z —звітів наявні в матеріалах справи.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку, що позивачем не було перевищено максимальну тривалість зміни реєстратора розрахункових операцій від першої розрахункової операції після виконання Z - звіту до виконання наступного Z - звіту, відтак, застосування суми штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог п. 9 ст. 3 Закону на підставі п. 4 ст. 17 цього ж Закону у розмірі 680, 00 грн. спірним рішенням є безпідставним та неправомірним.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків –залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2011 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: Н.В. Безименна
Судді: Л.В. Бєлова
А.Ю. Кучма